Криміналістичне забезпечення досудового розслідування терористичних актів
Сторінки матеріалу:
- Криміналістичне забезпечення досудового розслідування терористичних актів
- Сторінка 2
- Сторінка 3
- Сторінка 4
- Сторінка 5
Міністерство освіти і науки України
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Академія адвокатури України
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
УДК 343.98:323.285 (477)
ДИСЕРТАЦІЯ
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Криміналістичне забезпечення досудового розслідування терористичних актів
12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність
Скуба Галина Валентинівна
Науковий керівник - кандидат юридичних наук,
Карпінська Наталія Володимирівна
Київ - 2017
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕРОРИСТИЧНИЙ АКТ ЯК ОБ'ЄКТ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Сучасний стан наукового розроблення проблем досудового розслідування терористичного акту
1.2 Поняття та сутність терористичного акту як окремого виду злочинів
Висновки до 1 розділу
РОЗДІЛ 2. КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЧАТКОВОГО ЕТАПУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ
2.1 Особливості внесення відомостей про кримінальне правопорушення з ознаками терористичного акту до Єдиного реєстру досудових розслідувань та обставини, що підлягають встановленню і доказуванню
2.2 Типові слідчі ситуації початкового етапу досудового розслідування терористичного акту та програми дій щодо їх вирішення
2.3 Взаємодія слідчих із оперативно-розшуковими підрозділами й іншими державними та недержавними органами й службами
Висновки до 2 розділу
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ, ТАКТИКИ Й МЕТОДИКИ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ
3.1 Завдання й можливості техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування терористичного акту
3.2 Тактико-криміналістичне забезпечення окремих слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування терористичного акту
3.3 Особливості застосування положень криміналістичної методики в забезпеченні розслідування терористичного акту
3.4 Судово-експертне забезпечення розслідування терористичного акту
Висновки до 3 розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
АНОТАЦІЯ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АІПС - автоматизована інформаційно-пошукова система
АТО - антитерористична операція
ДМСУ - Державна міграційна служба України
ДПСУ - Державна прикордонна служба України
ДНДЕКЦ МВС України - Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр
ЕКЦ - експертно-криміналістичний центр
ЄРДР - Єдиний реєстр досудових розслідувань
ЗСУ - Збройні сили України
КК України - Кримінальний кодекс України
КПК України - Кримінальний процесуальний кодекс України
НДІСЕ - науково-дослідний інститут судових експертиз
ОРД - оперативно-розшукова діяльність
СБ України - Служба безпеки України
СОГ - слідчо-оперативна група
УНДІСТСЕ СБ України - Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України
ВСТУП
Актуальність теми. Рівень злочинності, який спостерігається в нашій державі, збільшення питомої ваги вчинених тяжких та особливо тяжких злочинів ставлять перед правоохоронними органами та представниками науки завдання підвищення ефективності досудового розслідування. Події, які відбуваються сьогодні в багатьох країнах світу, свідчать про неухильний розвиток одного з найнебезпечніших соціально-політичних явищ світової політичної системи - тероризму, що є глобальною проблемою світової спільноти. На сучасному етапі це суспільно небезпечне явище із його насильницькою ідеологією становить реальну небезпеку для світової спільноти та окремих держав, зокрема й для України.
Поширенню терористичних проявів сприяє наявність у країні нелегального ринку зброї та відносна легкість її придбання; наявність значного прошарку осіб, які пройшли своєрідну школу війни в «гарячих точках» на Сході країни і є недостатньо соціально адаптованими у суспільстві; ослаблення або повна відсутність низки адміністративно-контрольних правових режимів; наявність злочинних угруповань, що мають в своєму розпорядженні зброю та вибухові речовини; втрата багатьма людьми чітко визначених й усталених ідеологічних і духовних життєвих орієнтирів. Про складність ситуації в Україні свідчать також факти викрадення, незаконного придбання та зберігання вогнепальної зброї, незаконного виготовлення вибухових речовин та вибухових пристроїв. Враховуючи підвищений рівень проявів та особливу суспільну небезпечність терористичного акту, наукові розробки з цієї проблематики мають важливе теоретичне й практичне значення, були актуальними завжди та не втрачають своєї актуальності й сьогодні.
Боротьба з тероризмом в Україні визнається завданням спецслужб та правоохоронних органів, за якими ця функція закріплена законодавчо. За офіційними даними, у 2016 р. було розпочато 1865 кримінальних проваджень про терористичні злочини, за фактом створення терористичної групи чи організації було розпочато 391 кримінальне провадження, а з початку 2017 р. вже знешкоджено 15 вибухових пристроїв, призначених для вчинення терористичного акту. Встановлено 110 та затримано 56 учасників терористичних та диверсійно-розвідувальних груп, причетних до підготовки чи вчинення терористичного акту. Розкрито 11 терористичних актів, розшукано 168 виконавців анонімних погроз терористичного характеру. Також виявлено понад 100 та затримано 46 осіб, причетних до діяльності міжнародних терористичних та релігійно-екстремістських організацій, припинено функціонування 11 «перевальних пунктів» бойовиків «Ісламської Держави» у Києві і Харкові, блоковано діяльність 2 осередків ІДІЛ у Дніпропетровську та Харкові, які забезпечували перебування членів вказаного угруповання в Україні та їх переправлення до зони ведення бойових дій за кордоном [30; 209].
Велике теоретичне і прикладне значення проблеми тероризму, виявлення й досудового розслідування фактів вчинення тяжких злочинів і терористичних проявів зокрема, неодноразово спонукали науковців й практичних співробітників правоохоронних органів звертатися до її дослідження. Зокрема це наукові праці Ю.П. Аленіна, Л.І. Аркуші, В.П. Бахіна, В.Д. Берназа, Р.С. Бєлкіна, В.В. Бірюкова, Т.В.Варфоломеєвої, А.Ф. Волобуєва, В.І. Галагана, В.Г. Гончаренка, І.В. Гори, В.Я. Горбачевського, В.П.Ємельянова, В.А. Журавля, А.В. Іщенка, Н.В.Карпінської, Н.І. Клименко, І.І. Когутича, В.А. Колесника, О.Н. Колесниченка, В.П. Колмакова, В.О. Коновалової, В.С. Кузьмічова, М.О.Ленка, А.М.Лисенка, В.В. Лисенка, В.К. Лисиченка, В.А.Ліпкана, І.І.Лузгіна, В.Г. Лукашевича, Є.Д. Лук'янчикова, Р.В.Мукоїда, М.А. Погорецького, М.В. Салтевського, Д.Б.Сергєєвої, В.Ю.Сокола, С.М.Стахівського, О.Ю.Татарова, В.П.Тихого, В.В. Тіщенка, Л.Д. Удалової, Є.В.Фесенка, В.Г. Хахановського, П.В. Цимбала, К.О. Чаплинського, С.С. Чернявського, Г.О.Чорного, Ю.М. Чорноус, В.М.Шевчука, В.Ю. Шепітька та інших науковців. Визначаючи вагомий науковий внесок названих учених у розробку окресленої тематики, слід зауважити, що самостійних комплексних досліджень питань криміналістичного забезпечення досудового розслідування терористичних актів в Україні не проводилось, хоча багато які з наукових праць, що вийшли останніми роками, розкривають низку окремих питань, пов'язаних з протидією тероризму. Водночас поза увагою юридичної науки залишилася низка ключових питань, котрі мають пряме відношення до досудового розслідування терористичних актів. В числі таких питання криміналістичного забезпечення досудового розслідування терористичних актів з позицій техніко-, тактико- та методико-криміналістичного забезпечення. Це зумовило вибір теми дисертації, визначило її об'єкт, предмет та структуру.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження узгоджується з положеннями Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 26 травня 2015 р. № 287/2015 та Концепції боротьби з тероризмом, схваленої Указом Президента України від 25.04.2013 р. № 230/2013, а саме дослідження виконано відповідно до затверджених рішенням від 3.03.2016 р Національної академії правових наук України Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2016-2020 роки в частині Фундаментальних та прикладних проблем наукового забезпечення боротьби зі злочинністю в Україні (п.7 - проблеми криміналістичного та судово-експертного забезпечення боротьби зі злочинністю). Тему дисертації затверджено вченою радою Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (протокол №7 від 28 січня 2015 р., уточнено тему дисертації - протокол № 17 від 24 листопада 2016 р. ).
Мета і задачі дослідження. Мета роботи полягає у комплексному науковому висвітленні питань щодо сутності, завдань і особливостей криміналістичного забезпечення досудового розслідування терористичного акту та розробленні на цій основі теоретичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на подальше удосконалення протидії правоохоронних органів терористичним проявам.
Для досягнення цієї мети автором визначено такі основні задачі:
- вказати основні напрями дослідження проблем протидії тероризму й сучасний стан розроблення питань криміналістичного забезпечення досудового розслідування терористичного акту;
- з'ясувати сутність понять злочинів «терористичного характеру» та «терористичної спрямованості» і визначити вплив їхнього розуміння на розроблення криміналістичних рекомендацій із забезпечення збирання доказів і доказування;
- визначити значення встановленої мети вчинення терористичного акту для розроблення й використання криміналістичних рекомендацій із збирання доказів;
- узагальнити сучасні наукові підходи до розуміння приводу, підстав та ступеню обґрунтованості кримінально-правової кваліфікації рішення про внесення відомостей до ЄРДР про терористичний акт;
- визначити доцільність залучення експерта до початку досудового розслідування з метою проведення експертизи для перевірки підстав внесення відомостей про терористичний акт до ЄРДР;
- охарактеризувати типові слідчі ситуації початкового етапу досудового розслідування терористичного акту за окремими їх критеріями та розкрити їх значення для криміналістичного забезпечення розслідування;
- розкрити сутність, завдання, умови взаємодії слідчого з оперативними підрозділами під час досудового розслідування терористичного акту;
- сформулювати пропозиції з удосконалення положень КПК України щодо участі в проведенні слідчих (розшукових) дій понятих;
- обґрунтувати доцільність створення й використання в досудовому розслідуванні оперативно-довідкових баз даних щодо осіб, які можуть викликати оперативний інтерес в зв'язку з можливою причетністю до терористичної діяльності;
- розкрити сутність і основні напрями техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування терористичного акту;
- визначити основні задачі й особливості тактичних прийомів проведення окремих невідкладних слідчих (розшукових) дій на початковому етапі досудового розслідування терористичного акту;