Дослідження питань забезпечення діяльності з протидії вчиненню терористичних актів здійснюється досить активно. У спеціальній літературі вчені достатньо уваги приділяють різним видам забезпечення протидії тероризму, зокрема: інформаційному; психологічному; оперативно-розшуковому та ін. Проблеми оперативно-розшукової протидії тероризму розглядаються в кандидатській дисертації В.М. Янгола. В цій праці дається поняття, ознаки і класифікація тероризму, його кримінально-правова криміналістична і оперативно-розшукова характеристики, розглядаються питання міжнародно-правового співробітництва держав у боротьбі з політичним тероризмом. Окрему главу присвячено проблемам соціально-правового механізму оперативно-розшукової протидії політичному тероризму, де висвітлено поняття й сутність такої протидії, її принципи, організаційні основи та правова регламентація проведення оперативно-розшукових заходів, які обмежують конституційні права людини [296]. Окремий інтерес у вітчизняних науковців пов'язується з тим, що сьогодні органи досудового розслідування отримали можливість здійснення негласних слідчих (розшукових) дій, які за своєю сутністю та завданнями мають багато збіжних рис з оперативно-розшуковими засобами протидії цьому небезпечному соціальному явищу. Тому наукові дослідження оперативно-розшукових напрямів протидії тероризму сьогодні мають багато дотичних питань з їх криміналістичним забезпеченням.

Практика боротьби з тероризмом переконливо свідчить, що без ефективного використання відомостей, які містяться в різних інформаційних системах та їх належного аналізу й синтезу ефективна протидія таким злочинним проявам неможлива. Оперативно-розшукова, слідча, судово-експертна та інші види практичної криміналістичної діяльності по боротьбі з тероризмом тісно пов'язана з процесом збирання, накопичення, зберігання, пошуку, передачі та видачі різноманітної інформації. В основі аналітичного дослідження знаходяться інформаційні процеси перетворення вихідної документованої інформації, яка накопичується в різних інформаційних системах, серед яких особливе значення мають: 1) інформаційно-пошукові системи криміналістичного призначення (криміналістична реєстрація); 2) інформаційно-пошукові системи реєстрації громадян загально-соціального призначення (паспортна, податкова, виборча тощо); 3) корпоративні інформаційно-пошукові системи (банків, страхових, будівельних, транспортних компаній) [92, с.220]. Діяльність суб'єктів, які здійснюють досудове розслідування терористичних актів, характеризується безперервним процесом та обробкою інформації, отриманої в передбаченому законом порядку, який визначає: наявність підстав прийняття відповідних рішень; присутність певного кола учасників, які мають права та діють на законних підставах; роз'яснення їм прав та обов'язків; послідовність дій; фіксацію результатів дій тощо. А оскільки діяльність із досудового розслідування злочинів завжди інформативна, найважливіше значення в її організації відіграє одержання, аналіз та оцінка й використання інформації про розслідувану подію. Це початковий і абсолютно необхідний елемент організації діяльності з досудового розслідування терористичних актів.

Проблемам інформаційного забезпечення розслідування злочинів присвячена докторська дисертація й наукова монографія Є.Д. Лук'янчикова. Він підкреслює, що результативність роботи правоохоронних органів напряму залежить від рівня та якості інформаційного забезпечення, воно забезпечує реалізацію повноти, швидкості та об'єктивності розслідування. Інформаційне забезпечення сприяє формуванню судових доказів та результативному їх використанню для прийняття процесуальних рішень, розробки тактики провадження окремих слідчих дій і визначення напрямів розслідування по справі в цілому [167; 166]. Обсяг і характер інформації, яка є в розпорядженні слідчого, здебільшого визначає характер управління ходом розслідування терористичного акту.

Проблемам інформаційного забезпечення розслідування злочинів, пов'язаних з тероризмом, присвячена кандидатська дисертація Р.Р.Карданова. Ним зазначається, що отримання інформації та її всебічний аналіз складає основу інформаційно-аналітичної роботи правоохоронних органів в ході превентивних дій із припинення терористичної діяльності. На основі інформаційно-аналітичної роботи будується прогнозування ситуації й вироблення обґрунтованих рішень із проведення конкретних дій з припинення терористичних актів [98]. Питання криміналістичного інформаційно-аналітичного забезпечення розкриття злочинів, пов'язаних з тероризмом, розкриті в кандидатській дисертації І.А. Воротова, який звертає увагу на те, що останнім часом боротьба з тероризмом перетворилась на самостійну задачу правоохоронних органів і спеціальних служб і розв'язання такої задачі вимагає нових підходів, нетрадиційних рішень, комплексних заходів. Визнаючи інтеграційну сутність криміналістики, дисертант звернув увагу на те, що назріла нагальна потреба найшвидшого наукового обґрунтування і практичного впровадження досягнень інформатики, інформаційної комунікації і технічних розробок в сферу правоохоронної діяльності, а питання формування системи криміналістичного інформаційно-аналітичного забезпечення розслідування злочинів, пов'язаних з тероризмом, вимагають окремого наукового дослідження [45, с.2-3].

Як відомо, засоби, методи, прийоми роботи з доказами - прерогатива наукових інтересів криміналістики і тому є підстави вести мову про забезпечення саме криміналістикою розслідування злочинів. Йдеться про комплексну діяльність, яка враховує багато факторів, обставин, пов'язаних з оптимальним наданням практиці відповідних засобів розкриття, розслідування та попередження злочинів [96, с.13]. Одним із основних компонентів комплексної протидії терористичним актам та іншим злочинам терористичної спрямованості є криміналістичне забезпечення боротьби з цими суспільно небезпечними діяннями.

Оскільки криміналістика розробляє загальні підходи, принципи, узагальнюючі схеми для методики розслідування злочинів та надає слідчим необхідний практичний інструментарій, таке забезпечення доцільно розглядати як криміналістичне забезпечення. Інформаційне, наукове і науково-методичне забезпечення - це складові криміналістичного забезпечення [95, с.13]. Криміналістичне забезпечення, як і будь-яка діяльність, у найбільш загальному вигляді складається з трьох компонентів: суб'єкт, об'єкт та зв'язок між ними. Зміст особливостей даного забезпечення полягає у тому, що його об'єктом буде діяльність з використання науково-технічного потенціалу розслідування злочинів, який складається з криміналістичних знань, криміналістичної освіти і криміналістичної техніки. Це - основа криміналістичного забезпечення, що існує відносно незалежно від процесу доказування, а тому потребує відповідного забезпечення реалізації. Отже, на сучасному рівні наукових досліджень питань боротьби зі злочинністю криміналістичне забезпечення досудового розслідування злочинів розглядається як складне багатопланове, комплексне поняття, головним змістом якого є самостійна специфічна діяльність вчених-криміналістів та практиків з розробки нових, пристосування відомих науково-технічних, тактичних й методичних досягнень, а також їх впровадження в практику розслідування злочинів з метою оптимального вирішення її завдань.

Проблемам криміналістичного забезпечення діяльності з доказування присвячено низку дисертацій. Ж.В.Удовенко в дисертації «Криміналістичне забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві» обґрунтовує необхідність введення нового поняття «криміналістичне забезпечення процесу доказування» як діяльності по створенню необхідних умов оптимізації процесу доказування на досудовому слідстві [270]. В дисертації О.І.Чучукало «Процесуальне та криміналістичне забезпечення доказування на судових стадіях криміналістичного процесу України» зазначає, що криміналістичне забезпечення процесу доказування при провадженні судового слідства є діяльністю по створенню належних умов для отримання і сприйняття суддями криміналістичних знань і придбання відповідних вмінь та навичок по застосуванню у процесі доказування криміналістичних засобів, методів і прийомів з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справ у суді [281]. Проблеми доказування у кримінальних провадженнях про злочини терористичного характеру розкриті і в кандидатській дисертації М.Я. Бутаєва. Дисертант розглянув основні елементи комунікативно-пізнавальної ситуації, що виникає під час досудового доказування, здійснив порівняльно-правовий аналіз антитерористичного законодавства деяких країн, в якому встановлені особливі правила отримання доказової інформації про терористичні акти, висвітлив окремі проблемні моменти правового статусу і системи відносин учасників доказування та проблемні питання використання даних оперативно-розшукової діяльності в збиранні доказів. Дисертант пропонує передбачити в кримінально-процесуальному законодавстві спеціальний порядок проведення слідчих дій під час контртерористичної операції, а також висуває й доволі спірні, на наш погляд, пропозиції: фактичні дані, які отримані в результаті оперативно-розшукових та оперативно-бойових засобів, допускати як докази, якщо сторона захисту не доведе їх недостовірність, а також дозволити проведення під час контртерористичної операції будь-яких оперативно-розшукових заходів та слідчих дій без судового дозволу, а лише за рішенням керівника контртерористичної операції або прокурора, який входить до складу керівництва операції [29].

Проблемам доказування за кримінальними провадженнями про завідомо неправдиве повідомлення про акт тероризму присвячена дисертація Р.Г.Золотарьова [84]. Попри те, що в цій праці розглянуті питання не про терористичний акт, а про неправдиве повідомлення про нього, розкриті в ній проблеми мають значення й для забезпечення досудового розслідування власне підготовленого або здійсненого терористичного акту, оскільки неправдивість повідомлення про терористичний акт може бути встановлена і справжні мотиви зловмисника з'ясовані лише в результаті проведення розслідування. Окрім того, неправдиве повідомлення про злочин може бути здійсненим і для того, щоб відволікти увагу правоохоронців від справжнього місця підготовки терористичного акту і тим самим полегшити злочинцям його вчинення.

Певне криміналістичне значення має кандидатська дисертація Д.В.Тішина, в якій розглядаються питання криміналістичної характеристики і особливостей розслідування завідомо неправдивого повідомлення про акт тероризму. В ній автор звертає увагу на те, що кількість завідомо неправдивих повідомлень про акт тероризму зростає і це зумовлює затрати значних сил і засобів правоохоронних органів на розслідування тих фактів, які фактично відволікають слідчих, оперативних співробітників від справжньої протидії вчинення терористичних актів. Дисертант розкриває криміналістичну характеристику завідомо неправдивого повідомлення про акт тероризму, описує спосіб вчинення злочину і його сліди та вказує на відмінність таких ознак від ознак справжнього терористичного акту [265]. Важливими для нашого дослідження вважаємо висвітлені у праці Д.В. Тішина питання щодо взаємодії слідчого із спеціалістами, оперативними та іншими службами й підрозділами, а також питання комплексу заходів із встановлення і розшуку осіб, причетних до неправдивого повідомлення про акт тероризму.