- обґрунтувати й запропонувати перелік основних структурних елементів методики досудового розслідування терористичного акту та його криміналістичної характеристики;

- розкрити сутність і основні завдання експертно-криміналістичного забезпечення досудового розслідування терористичного акту.

Об`єкт дослідження - об'єктивні процеси і явища та пов'язані з ними суспільні відносини, що виникають в зв'язку з підготовкою, вчиненням терористичного акту та під час досудового розслідування терористичних актів.

Предмет дослідження - криміналістичне забезпечення досудового розслідування терористичних актів.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених задач і досягнення мети було застосовано сукупність методів і прийомів наукового пізнання, що надали можливість всебічно дослідити об'єкт дослідження. Методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія, абстрагування) дозволили детальніше усвідомити поняття, сутність тероризму й терористичного акту як окремого виду злочинів, рівень наукового розроблення проблеми та зміст завдань, що ставляться перед слідчим, прокурором під час досудового розслідування (підрозділи 1.1., 1.2., 2.1.). Застосування методу структурно-функціонального аналізу дозволило з'ясувати й розкрити сутність поняття «тероризму», розуміння злочинів «терористичного характеру» та «терористичної спрямованості» (підрозділ 1.2.).

Юридичний (догматичний) метод сприяв аналізу кримінального процесуального законодавства та криміналістичної практики досудового розслідування терористичних актів, виявленню наявних недоліків окремих норм чинного КПК України та внесенню пропозицій щодо їх усунення (підрозділи 2.1., 2.3. 3.4.).

Історико-правовий метод використовувався для виявлення характерних тенденцій становлення, формування та розвитку наукових поглядів щодо протидії тероризму, зокрема й засобами криміналістики (підрозділ 1.1., Розділ 3).

Формально-юридичний метод забезпечив дослідження змісту, сутності та структури правових норм, що визначають процесуальний порядок проведення слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій (підрозділи 2.1, 2.3., 3.2).

Порівняльно-правовий метод дозволив з'ясувати окремі аспекти, що визначають процесуальний порядок здійснення досудового розслідування в Україні та інших країнах Європи (підрозділ 2.3.). У дисертації враховані фундаментальні та прикладні дослідження з криміналістики та кримінального процесу. Широко застосовувалися метод статистичного аналізу, зокрема, при вивченні кримінальних проваджень, а також даних офіційної статистики за період 2014-2017 рр., метод системного аналізу для узагальнення наукових підходів, концепцій, точок зору різних науковців з окремих питань криміналістичного забезпечення досудового розслідування (всі розділи праці), судово-експертного забезпечення розслідування (підрозділ 3.4.) та ін.

Емпіричну базу дослідження становлять: дані державної й відомчої статистики щодо стану виявлення, досудового розслідування й судового розгляду кримінальних проваджень про терористичні акти та суміжні з ними злочини.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній науці монографічним дослідженням проблемних питань, що стосуються проблеми криміналістичного забезпечення діяльності слідчого, прокурора в ході досудового розслідування терористичного акту. У дослідженні сформульовано низку нових наукових положень і висновків та нових підходів до раніше висловлених ідей, до найбільш суттєвих з яких слід віднести такі:

вперше:

? розкрито науковий аспект техніко-криміналістичного забезпечення досудового розслідування терористичного акту та визначено його напрями, якими має бути наукова розробка: засобів, прийомів, методів діагностики й ідентифікації особи терориста; засобів, прийомів, методів діагностики й ідентифікації матеріальних об'єктів, пов'язаних із терористичним актом; засобів забезпечення комплексу робіт на місці проведення слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій; ведення інформаційно-довідкових систем, основою створення яких виступають криміналістичні ознаки;

? обґрунтовано розуміння експертно-криміналістичного забезпечення досудового розслідування терористичного акту як діяльності судово-експертних установ і експертно-криміналістичних підрозділів та служб правоохоронних органів, які забезпечують реалізацію спеціальних знань у досудовому розслідуванні терористичних актів шляхом проведення залученими стороною обвинувачення або стороною захисту експертами судових експертиз і експертних досліджень, наданням консультативно-довідкової і технічної допомоги у збиранні доказів і доказуванні;

удосконалено:

- наукові підходи до розуміння понять категорії злочинів «терористичного характеру» та «терористичної спрямованості» і обґрунтовано, що вони є умовно-збірними поняттями, які не відображають кримінально-правових ознак конкретних злочинів, пов'язаних з тероризмом як суспільно небезпечним явищем;

- вимоги до розроблення криміналістичних рекомендацій із розслідування окремих видів злочинів в частині обґрунтування тих положень, що для таких рекомендацій з розслідування терористичного акту на першому місці має бути врахування мети терористичних дій: політичної або релігійної;

- наукові положення щодо визначення ролі понятих та їх участі в проведенні слідчих (розшукових) дій в частині висунення пропозицій про відмову від понятих для участі в слідчих (розшукових) діях, що проводяться в місцях проведення антитерористичної операції або вибір таких осіб з числа працівників правоохоронних органів, волонтерів, бійців збройних сил України, які не зацікавлені в результатах розслідування;

дістало подальший розвиток:

- обґрунтування пропозицій щодо розширення переліку процесуальних дій, які можуть бути проведені до внесення відомостей до ЄРДР та прийняття рішення про початок досудового розслідування за рахунок віднесення до них призначення експертизи, якщо її висновки можуть вказувати на ознаки конкретного злочину;

- вчення про слідчі ситуації за рахунок обґрунтування потреби виокремлення типових ситуацій початкового етапу досудового розслідування терористичного акту та розкриття їх значення для організації досудового розслідування;

- розуміння теоретичних і практичних підходів до взаємодії слідчого й прокурора з оперативними підрозділами під час досудового розслідування терористичного акту як однієї з важливих умов забезпечення ефективності заходів з протидії тероризму;

- визначення завдань початкового етапу досудового розслідування злочинів і задач, що можуть бути розв'язані в результаті проведення невідкладних слідчих дій після початку досудового розслідування терористичного акту;

- розуміння структури криміналістичної методики й наукової сутності та структурних елементів криміналістичної характеристики такого виду злочинів як терористичний акт з доведенням того, що система таких елементів не може вважатися закінченою і закритою.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані й аргументовані в дисертації теоретичні положення, висновки, пропозиції та рекомендації може бути використано у:

- нормотворчій діяльності під час доопрацювання і прийняття законодавцем змін до чинного КПК України в частині участі понятих в проведенні слідчих (розшукових) дій, встановленні часу для перевірки даних про злочин до внесення відомостей до ЄРДР;

- науково-дослідній діяльності - для подальшого розроблення проблем криміналістичного забезпечення досудового розслідування злочинів та створення окремої методики досудового розслідування терористичного акту, підготовки дисертаційних праць, наукових статей, тез доповідей для наукових і науково-практичних заходів тощо (Акт впровадження наукових розробок дисертаційного дослідження у навчальний процес кафедри кримінального права і процесу юридичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки від 28 вересня 2017 року );

- практичній діяльності - слідчими, прокурорами, адвокатами при збиранні доказів під час досудового розслідування кримінальних правопорушень і забезпеченні доказування засобами криміналістики, а також для підвищення рівня їх професійної майстерності (Акт впровадження наукових розробок дисертаційного дослідження у методичну та практичну діяльність Головного управління Національної поліції у Волинській області № 6278/02/24-207 від 27 вересня 2017 року);

- освітньому процесі - для підготовки відповідних розділів підручників, посібників з криміналістики, кримінального процесу, спеціальних курсів для підготовки й підвищення кваліфікації слідчих, прокурорів, а також при розробці лекцій і навчально-методичних рекомендацій, проведення семінарських і практичних занять з криміналістики (Акт впровадження наукових розробок дисертаційного дослідження у навчальний процес кафедри кримінального права і процесу юридичного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки від 28 вересня 2017 року ).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійних наукових досліджень. У науковій статті, що підготовлена в співавторстві з науковим керівником Н.В.Карпінською дисертантці належать обґрунтування та пропозиції щодо структури й змісту елементів криміналістичної характеристики терористичного акту.

1. Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження, висновки та пропозиції оприлюднені у вигляді доповідей і виступів на міжнародних науково-практичних конференціях: ХІ Міжнародна науково-практична конференція молодих учених «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (Луцьк, 2015р.,); ХII Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання реформування правової системи України (Луцьк, 2015 р.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми забезпечення прав і свобод людини, їх захисту в країнах Європи» (Луцьк, 2016 р.); ХIIІ Міжнародна науково-практична конференція молодих учених «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (Луцьк, 2017 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні проблеми законодавства України: пріоритетні напрями його вдосконалення». Одеса, 13-14 жовтня 2017 р.

Публікації. Основні наукові результати дисертації викладено у 12 наукових публікаціях, серед яких: 5 - наукові статті у вітчизняних виданнях, включених МОН України до переліку фахових видань з юридичних наук, 2 - наукові статті у зарубіжних наукових правових виданнях, а також 5 - тези у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

РОЗДІЛ 1. ТЕРОРИСТИЧНИЙ АКТ ЯК ОБ'ЄКТ КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Сучасний стан наукового розроблення проблем криміналістичного забезпечення досудового розслідування терористичного акту

Події, що відбуваються останнім часом в Україні, свідчать про загрозливу, швидко прогресуючу модифікацію такого небезпечного явища як тероризм. Проблема набула особливої актуальності нині, коли відбувається ескалація терористичної загрози в усьому світі. Практично кожного дня світові ЗМІ повідомляють про жертви вибухів, що здійснюють терористи в різних країнах. Лише за перший місяць 2016 р. в різних країнах світу: від Афганістану і Ємену, до Європи та Індонезії бойовиками Аль-Каїди, ІГІЛ, Талібан та інших терористичних організацій здійснено 86 вибухів, в результаті яких загинуло близько 900 людей. У 2015 р., за даними ЗМІ, в різних країнах світу було проведено 714 терористичних актів із застосуванням вибухових пристроїв [114, с.179]. Щодо сучасного стану протидії тероризму на території України, слід зазначити, що у 2013 р. було зареєстровано лише 10 терористичних злочинів, у 2014 р. цей показник зріс до 2088 злочинів, у 2015 р. - 1259 злочинів, а у 2016 р. було розпочато 1865 кримінальних проваджень про терористичні злочини [250].