Лізингова діяльність підприємства в умовах ринку

Наймач (лізингоодержувач) сповіщає лізингову компанію, яке обладнання йому необхідно; лізингова компанія купує це обладнання у фірми-виробника чи оптової фірми і передає (або доручає продавцеві передати) обладнання у тимчасове користування на підставі договору [39]. Лізинг як господарська операція є операцією юридичної особи (лізингодавця), що передбачає надання основних фондів (предмета лізингу), що є власністю лізингодавця або набувається ним за рахунок власних та/або залучених коштів з метою передачі в лізинг за специфікацією у продавця (постачальника), визначеного лізингоодержувачем, у користування фізичній чи юридичній особі (лізингоодержувачу) за умови сплати лізингових платежів та на визначений строк, після закінчення якого предмет лізингу переходить у власність лізингоодержувача (викуповується за залишковою вартістю) або підлягає поверненню лізингодавцю. Таким чином, лізингова операція є господарською операцією, в якій поєднуються елементи відносин купівлі-продажу, доручення, інвестиційних та кредитних відносин, тому, як зазначають деякі дослідники [82, c. 22; 67, c. 8; 83, c. 5], лізинг і має подвійну природу. Для лізингу як господарської операції крім загальних ознак лізингу як виду суспільних відносин, характерні наступні спеціальні ознаки: ? має разовий характер; ? характеризується можливістю участі в ній як фізичних, так і юридичних осіб; ? характеризується особливим розподілом відповідальності між учасниками лізингу. Предмет лізингу та продавця обирає лізингоодержувач або, за його дорученням, лізингодавець, хоча покупцем виступає лізингодавець (п.1 ч.1 ст.11 Закону “Про фінансовий лізинг”); відповідальність за виявлені недоліки та дефекти предмета лізингу несе продавець, у той же час лізингодавець зобов'язаний попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу (ч.2 п.2 ст.10 Закону “Про фінансовий лізинг” [8]); ? передбачає після закінчення строку дії договору перехід предмета лізингу у власність лізингоодержувача (викуп за залишковою вартістю) або його повернення лізингодавцю. Таким чином, лізинг у значенні ”господарська операція” можна визначити як операцію суб'єкта господарювання (лізингодавця), яка передбачає надання основних фондів, набутих лізингодавцем у власність (господарське відання) за рахунок власних та/або залучених коштів за специфікацією у продавця (постачальника), що визначені лізингоодержувачем, у володіння та користування лізингоодержувачу за умови сплати лізингових платежів та на визначений строк, після закінчення якого предмет лізингу переходить у власність лізингоодержувача (викуповується за залишковою вартістю) або підлягає поверненню лізингодавцю. Отже, аналіз законодавчих визначень лізингу та спеціальної літератури свідчить про те, що термін ”лізинг” застосовується у наступних значеннях: ? як господарська діяльність; ? як вид суспільних (господарських) відносин; ? як господарська операція; ? як договір. Підсумовуючи вищевикладене, автор дослідження доходить висновку про те, що лізингові відносини включають у себе відносини між всіма учасниками лізингової операції (лізингодавцем, лізингоодержувачем, продавцем (постачальником) предмета лізингу, кредиторами лізингодавця тощо). Сукупність лізингових операцій та їх забезпечення є лізинговою діяльністю, що здійснюється спеціальним колом суб'єктів. РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІЗИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ РИНКУ 2.1 Загальна характеристика банку

Аналіз ліквідності банку - аналіз можливості для банка покрити всі його фінансові зобов'язання. Коефіцієнт ліквідності - показник здатності банка вчасно виконувати свої короткострокові фінансові зобов'язання. Платоспроможність - це здатність банка своєчасно і в повному об'ємі погашати свої платіжні зобов'язання. Для аналізу ліквідності необхідно скласти платіжний баланс. Завдання аналізу ліквідності балансу виникає у зв'язку з необхідністю давати оцінку кредитоспроможності своєчасно і повністю розрахуватися по своїх зобов'язаннях. Ліквідність балансу визначається, як міра покриття зобов'язань організації її активами, термін погашення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів по активу, згрупованих по мірі їх ліквідності і розташованих в порядку убування ліквідності, з зобов'язаннями по пасиву, згрупованими по термінах їх погашення і розташованими в порядку зростання термінів.