Підсумовуючи результати проведеного вище дослідження еволюції всіх видів видатків у суспільстві та публічних видатків зокрема, розвиток фінансової системи та суспільних відносин з приводу утворення, управління, розподілу (перерозподілу) та використання коштів публічних фондів можна зробити такі висновки:

1. Публічні видатки є витратами, які здійснюються за рахунок публічних фондів грошових коштів, а відносини, що складаються з приводу здійснення публічних видатків, є складовою частиною публічних фінансів.

2. Поняття "фінанси" та "публічні фінанси" змінювалися відповідно з розвитком та ускладненням грошової системи держави, грошового обігу, товарних відносин та поступовим ускладненням суспільних відносин у сфері фінансів. Аналіз сучасної фінансової та фінансово-правової літератури свідчить про те, що еволюція розуміння поняття "фінанси" не закінчилася і триває у наші часи.

3. Вперше використання термінів "публічні фінанси" та "публічні видатки" в юридичній літературі, на яку спирається сучасне фінансове право України, можна знайти в дореволюційних роботах російських класиків фінансового права. Але тоді ці терміни вживалися поряд з термінами "державні фінанси", "державні видатки", "суспільні видатки" як їх синоніми.

4. Базуючись на ознаках публічності в суспільних відносинах та праві, під публічними фінансами необхідно розуміти суспільні відносини, які пов'язані із задоволенням усіх видів публічного інтересу і виникають у процесі утворення, розподілу (перерозподілу) та використання фондів коштів держави, місцевого самоврядування та фондів коштів, за рахунок яких задовольняються суспільні інтереси, визнані державою або органами місцевого самоврядування, незалежно від форми власності таких фондів. Публічні фінанси регулюються шляхом встановлення владних приписів держави або місцевого самоврядування щодо утворення, розподілу (перерозподілу) та використання зазначених фондів коштів, а також щодо контролю за цими процесами.

5. При виокремленні публічних фінансів як особливого різновиду фінансових суспільних відносин трансформується поняття та визначення фінансової системи держави. На нашу думку, у фінансово-правовій літературі необхідно знайти такий підхід до визначення фінансової системи країни, який би дав змогу чітко відмежувати ланки публічних фінансів, які охоплюються предметом фінансового права, від ланок приватних фінансів, що не охоплюються предметом фінансового права. Нами пропонується таке визначення фінансової системи країни:

фінансова система держави - це сукупність підсистем публічних та приватних фінансів, кожна з яких має окремі ланки, що утворюються групами фінансових відносин, яким притаманні специфічні особливості і які виникають у процесі утворення, розподілу (перерозподілу) та використання публічних і приватних фондів коштів, які існують у державі.

6. У фінансовій системі держави пропонується виокремлювати підсистему публічних фінансів, яка включає такі ланки:

1)  публічні фінанси держави: відносини, які виникають з приводу утворення, розподілу (перерозподілу) та використання публічних фондів коштів держави;

2)  публічні фінанси суб'єктів федерації: відносини, які виникають з приводу утворення, розподілу (перерозподілу) та використання публічних фондів коштів суб'єктів федерації (у державах з федеральним устроєм);

3)  публічні фінанси місцевого самоврядування: відносини, які виникають з приводу утворення, розподілу (перерозподілу) та використання публічних фондів коштів місцевого самоврядування всіх видів;

4)  публічні фінанси суспільного (соціального) призначення: відносини, які виникають з приводу утворення, розподілу (перерозподілу) та використання публічних фондів коштів, за рахунок яких задовольняються суспільні (соціальні) інтереси, визнані державою або органами місцевого самоврядування, незалежно від форми власності цих фондів.

А підсистема приватних фінансів включає відносини, які виникають з приводу утворення, розподілу (перерозподілу) та використання приватних фондів коштів господарюючих суб'єктів.

7. Публічні фінанси у наведеному нами визначенні є категорією фінансового права, яку можна визначити таким чином:

публічні фінанси - це суспільні відносини, які: 1) пов'язані із задоволенням усіх видів публічного інтересу і виникають у процесі утворення, розподілу (перерозподілу) і використання публічних фондів коштів та здійснення контролю за цим процесом; 2) регулюються шляхом встановлення владних приписів держави або органів місцевого самоврядування.

8. Чітке визначення і відокремлення підсистем публічних та приватних фінансів та розмежування публічних фондів коштів і публічних видатків від приватних фондів коштів і видатків дозволяє обґрунтувати застосування певних правових режимів та методу владних приписів держави і органів місцевого самоврядування при регулюванні відносин щодо утворення, управління, розподілу (перерозподілу) та використання публічних фондів грошових коштів та публічних видатків. Це дає змогу, з одного боку, чітко обмежити коло суспільних відносин, регулювання яких потребує вищого ступеня державного втручання, ніж регулювання приватних суспільних відносин, з другого - обґрунтувати необхідність утворення ефективних систем державного управління та контролю у тих сферах, де чітко виявляються ознаки публічності фондів коштів та відповідних видатків.

9. Матеріальною основою системи публічних фінансів є система публічних фондів коштів, а саме:

• публічні фонди грошових коштів держави;
• публічні фонди грошових коштів місцевого самоврядування;
• публічні фонди грошових коштів, за рахунок яких задовольняються суспільні інтереси, визнані державою або органами місцевого самоврядування, незалежно від форми власності цих фондів.

10. За економічною природою можна виділити два типи публічних фондів грошових коштів можна - солідарні та накопичувальні. До публічних фондів грошових коштів солідарного типу належать:

1) державний бюджет та позабюджетні фонди держави;

2) бюджети та позабюджетні фонди місцевого самоврядування (за винятком фондів довгострокового інвестування, якщо такі утворюються);

3) фонди обов'язкового соціального страхування, які не підлягають довгостроковому інвестуванню і не розподіляють інвестиційний дохід, отриманий від короткострокового інвестування, між застрахованими особами пропорційно до внесків, зроблених на їх користь до таких фондів.

До публічних фондів грошових коштів накопичувального типу відносяться накопичувальні пенсійні фонди, які є матеріальною основою функціонування загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (другий рівень пенсійної системи).

11. З появою публічних накопичувальних фондів коштів з'являється потреба у правовому регулюванні довгострокового управління коштами таких фондів. Це означає, що одним із основних завдань правового регулювання відносин, які виникають з приводу коштів накопичувальних пенсійних фондів, є забезпечення ефективного управління (інвестування) цими коштами протягом усього періоду їх накопичення. Отже, поява публічних накопичувальних фондів не тільки розширила систему публічних фінансів, але й обумовила розширення функцій держави у сфері соціального забезпечення: забезпечення довгострокового управління фондами коштів, які накопичуються у публічних фондах.

12. Під управлінням коштами публічних накопичувальних фондів розуміється організація ефективного інвестування цих коштів з метою їх збереження протягом усього часу накопичення та отримання інвестиційного доходу, який розподіляється між застрахованими особами (громадянами, які підлягають обов'язковому пенсійному страхуванню через накопичувальні пенсійні фонди відповідно до законодавства країни). Здійснення функції державного управління коштами публічних накопичувальних фондів регулюється нормами фінансового законодавства і розширює сферу відносин, які є предметом фінансового права.

13. Пропонується нове визначення предмета фінансового права:

предметом фінансового права є суспільні відносини, які пов'язані із задоволенням усіх видів публічного інтересу і виникають у процесі утворення, управління, розподілу (перерозподілу) та використання публічних фондів коштів, а також здійснення контролю за цим процесом. Або, іншими словами, предметом фінансового права публічні фінанси. 

Спираючись на запропоноване визначення публічних фінансів та предмета фінансового права, правомірно надати наступне нове визначення фінансового права:

фінансове право - це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які пов'язані із задоволенням всіх видів публічного інтересу і виникають у процесі утворення, управління, розподілу (перерозподілу) та використання публічних фондів коштів, а також здійснення контролю за цим процесом.

Або, у більш лаконічній формі, фінансове право - це сукупність правових норм, що регулюють публічні фінанси.

До публічних фондів коштів держави в Україні належать:

1) Державний бюджет України, включаючи кошти спеціального фонду Державного бюджету України, у тому числі Фонд України соціального захисту інвалідів, що формується та витрачається відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів";

2) державні позабюджетні фонди:

• Пенсійний фонд України;
• Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який утворюється за рахунок обов'язкових відрахувань комерційних банків згідно із законодавством України;
• інші позабюджетні грошові фонди, кошти яких є державною власністю та які утворюються відповідно до законодавства;

3) спеціальні фонди грошових коштів і резерви Національного банку України та інших кредитних організацій, які засновані на праві державної власності;

4) фонди коштів державних підприємств, установ та організацій.

14. До публічних фондів коштів місцевого самоврядування в Україні належать такі фонди коштів:

1) бюджети місцевого самоврядування, включаючи спеціальні бюджетні фонди цільового призначення;

2) позабюджетні фонди органів місцевого самоврядування;

3) фонди грошових коштів комунальних банків, якщо їх статутний капітал утворюється за рахунок коштів місцевого самоврядування;

4) фонди коштів комунальних (муніципальних) підприємств, установ та організацій.

15. До публічних фондів коштів соціального призначення, які не є державною чи комунальною власністю та за рахунок яких задовольняються суспільні інтереси, визнані державою, в Україні належать:

1) публічні солідарні фонди коштів обов'язкового соціального страхування, а саме:

• Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
• Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
• Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

2) публічні накопичувальні фонди коштів обов'язкового соціального страхування, а саме: недержавні пенсійні фонди, через які здійснюється накопичення, інвестування, розподіл та використання коштів обов'язкового державного накопичувального пенсійного страхування (коштів другого рівня пенсійної системи).