16. Запропоновано використання інституту публічно-правових договорів у практиці адміністративно-процедурної діяльності, які забезпечать: по-перше, формування публічної адміністрації та допоможе переорієнтувати "апарат управління" в "апарат регулювання"; по-друге, застосування адміністративних договорів, поєднаних з адміністративним розсудом, створить сприятливі умови для перенесення центру прийняття рішень зі столиці до адміністративно-територіальних одиниць; по-третє, координація управлінської діяльності шляхом укладення договору між рівноправними суб'єктами в економічній, соціальній, культурній та інших сферах, при використанні власного розсуду щодо формулювання умов угоди,  дозволить адміністративному органу оперативно та ефективно виконувати управлінські завдання; по-четверте, адміністративний договір дозволяє адміністративному органу та приватній особі погоджувати на власний розсуд обставини публічно-правового договору, адже передбачити на законодавчому рівні особливості окремо взятої справи досить важко.

17. Використання дискреційних повноважень у практиці неформальних процедур забезпечить паритетність у відносинах органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, з одного боку, та заявників - з другого , тобто вони мають можливість однаковою мірою впливати на провадження. Це проявляється у наданні громадянину, справа якого розглядається у спрощеному порядку, можливості впливати на процес прийняття рішення, наприклад, у вигляді права вимоги на проведення експертизи чи додаткових слухань.

18. Запропоновано сформулювати  статтю закону, якою регулюється порядок визначення процедурних строків розгляду справ, у спрощеному порядку. Таким чином: у випадку спрощеного розгляду справи строки скорочуються удвічі, але в разі недостачі часу розгляд справи продовжується на необхідний термін, що визначається на розсуд адміністративного органу, але, за будь-яких умов, справа має бути розглянута у розумний час.