Сутність адміністративно-процедурного регулювання відносин в аспекті загальних установлень полягає у правильному використанні принципів, які є вихідними положеннями, фундаментом правозастосовчої діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Принципи - це певного роду "згустки" або "стержні", які стають своєрідною перехідною площиною від права до норм етики і моралі в діяльності державних органів[38, с.239], є проміжною ланкою, яка поєднує суспільні здобутки цивілізації з практичною реалізацією норми права.

Призначення принципів права, як зазначає професор, доктор юридичних наук О.Ф. Скакун :

• здійснювати узагальнене закріплення засад суспільного ладу;
• забезпечувати однотипне формулювання норм права;
• забезпечувати їх вплив на суспільні відносини шляхом правового регулювання та інших видів правового впливу [39, с. 223].

Крім того, вони повинні виступати загальними орієнтирами під час здійснення повноважень посадовими особами органів виконавчої влади, адже у них, на думку О.Ф. Скакун, "зосереджений світовий досвід розвитку цивілізації", і не скористатися ними було б неправильно.

Принципи адміністративної процедури за сферою дії можна класифікувати на конституційні (загальносоціальні), які характерні для багатьох галузей та інститутів права, а також предметно - спеціальні, що можуть бути застосовані та більш характерні у своїй дії  для регулювання адміністративно-процедурних відносин.