Висновки

 Всебічний та поглиблений аналіз наукових праць, що певним чином стосується теми дослідження, показав, що застосуванню координації в управлінні діяльністю структурних підрозділів, організацій, міністерств і відомств щодо вирішення спільних функціональних завдань, в тому числі підвищення ефективності боротьби з економічною злочинністю, приділяли увагу у різні періоди як вчені-юристи, так і управлінці. Проте питання координації управління розглядалося лише ситуаційно. Крім того, на підставі історичного аналізу стану досліджуваної проблеми, встановлено, що в результаті відсутності системного її вивчення існують суперечливі питання щодо її розв'язання. Так, теоретичні положення недостатньо розроблені, а комплексне дослідження проблем координації боротьби з економічною злочинністю в Україні взагалі не здійснювалось. Поза увагою науковців залишилось комплексне дослідження організації та здійснення координації управління правоохоронними органами як на міжнародному рівні, так і на рівні республіканських відомств (МВС, СБУ, ДПА, ДМС), їх обласних, міських, районних органів, які у своїй структурі мають підрозділи по боротьбі з економічною злочинністю, що потребує більш глибокого вивчення, детального висвітлення та обґрунтування доцільності внесення відповідних як організаційних, так і структурних управлінських змін. Вирішення зазначеної проблеми нині носить актуальний характер.

Теоретичною базою та початковою методологічною позицією для з'ясування сутності координації, визначення її ролі в забезпеченні правоохоронної функції держави щодо організації і здійснення боротьби з економічною злочинністю та інших заходів захисту економічних інтересів були взяті правові положення, що врегульовують взаємодію відповідних підрозділів правоохоронних органів. Вивчення різних поглядів вчених щодо понять "координації управління" та "правоохоронної діяльності", дослідження характеру і форм координації в управлінні правоохоронними органами України по боротьбі з економічною злочинністю дозволяє зробити такі висновки:

1. Сучасний етап становлення економічних основ держави і важливість діяльності правоохоронних органів по захисту її економічної безпеки, вимагає розробки та прийняття Концепції реформування та розвитку правоохоронних органів України, законодавчого закріплення поняття "правоохоронні органи", чіткого визначення їх правового статусу щодо боротьби з економічною злочинністю з метою усунення дублювання та розпорошення сил і засобів, місця і ролі координації в управлінні при вирішенні спільних завдань.

2. Інститут координації управління правоохоронними органами по боротьбі з економічною злочинністю доцільно розглядати як самостійний правовий засіб здійснення управління, що застосовується для забезпечення узгодженого функціонування автономних цілеспрямованих систем вирішення спільного завдання. Координація діяльності правоохоронних органів по боротьбі з економічною злочинністю повинна упорядкувати та узгодити на правовій основі їх взаємну роботу з питань попередження, викриття та розслідування економічних злочинів, здійснення скоординованих превентивних заходів.

3. Існуюча система правоохоронних органів, які ведуть боротьбу з економічною злочинністю, ще не відповідає як суспільно-політичним, так і соціально-економічним вимогам. Взаємодія між ними майже відсутня, припинилося функціонування багаторівневих структур вертикальних і горизонтальних зв'язків, негативної трансформації зазнали контрольно-координаційні структури, які аналізували криміногенну обстановку в економіці і розробляли стратегію протидії злочинності. Все це необхідно компенсувати новими підходами до організації управління.

4. Посилення координації в управлінні правоохоронними органами вима-гають обставини, викликані як ростом організованої злочинності у сфері економічних відносин і корупції, так і набуття ними міжрегіонального та транснаціонального характеру не тільки в Україні, але і в інших державах.

5. Система протидії корупції та організованій злочинності в Україні, яку очолює Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю потребує удосконалення, особливо щодо посилення координації управління правоохоронними органами безпосередньо по боротьбі з економічною злочинністю як національного, так і транснаціонального характеру.

6. Основним напрямом удосконалення організаційних структур право-охоронних органів повинні стати їх оптимізація, створення умов для ліквідації функціонального дублювання та чіткого розмежування компетенції і відповідальності підрозділів по боротьбі з економічною злочинністю, підвищення ефективності роботи та економії ресурсного забезпечення їх діяльності.

7. Способи реалізації завдань правоохоронних органів по захисту економічних інтересів держави вимагають застосування функцій, яким би відповідали найбільш доцільні, вироблені досвідом і закріплені законодавчо засоби і процедури реалізації. Вибір їх та застосування залежать від змісту заходів боротьби з економічною злочинністю, яка ведеться тим або іншим правоохоронним органом. З урахуванням змісту функцій та завдань і необхідно переглядати структуру правоохоронних органів та їх підрозділів по боротьбі з економічною злочинністю.

8. Правоохоронні органи повинні бути деполітизованими, служити винятково народу України та керуватись у своїй діяльності правовою політикою держави. Призначення керівників правоохоронних органів ні в якому разі не можна пов'язувати з політичною діяльністю або належністю їх до тієї чи іншої партії. Правоохоронці повинні знаходитись поза політикою різноманітних партій та інших політичних груп і не відстоювати лише їхні інтереси.

9. До основних суб'єктивних і об'єктивних причин, що знижують ефективність роботи правоохоронних органів по боротьбі з економічною злочинністю віднесено:

недосконалість правової бази, що регулює відносини у сфері економіки та боротьби з економічною злочинністю;

неузгодженість та неефективність дій підрозділів правоохоронних органів по боротьбі з економічною злочинністю;

неготовність правоохоронних органів до боротьби з транснаціональною економічною злочинністю та відсутність чіткої правової бази, що регулює їх взаємодію між собою та з іноземними партнерами.

10. Враховуючи важливість інформаційного забезпечення координації боротьби з економічною злочинністю необхідно усунути протиріччя, які є у чинних законах України: "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню)доходів, одержаних злочинним шляхом" щодо порядку надання інформації про рух грошових коштів, фінансового моніторингу, накладання арешту на розрахункові й інші рахунки юридичних і фізичних осіб.

11. Адміністративно-правове регулювання управлінських процесів в Україні повинно стати складовою структури правового регулювання державного управління, а функція координації структурно і законодавчо визначена та визнана одним із головних факторів покращання організаційного впливу на процес підвищення ефективності управління в цілому та правоохоронними органами по боротьбі з економічною злочинністю.

12. Координація управління по боротьбі з економічною злочинністю може бути як спеціальною функцією, так і особливою інтегруючою формою організації управління правоохоронними органами. Як функція, вона повинна забезпечувати певну залежність рішень окремих підрозділів по боротьбі з економічною злочинністю від загальних рішень правоохоронних органів чи загальнодержавних рішень з цих питань, а як форма організації управління - створювати особливий апарат, приведення до загальних цілей самостійних спецпідрозділів різних правоохоронних органів, узгоджувати їх діяльність у тій частині, що належить до сфери взаємних інтересів найбільш повного і своєчасного викриття злочинів у конкретній економічній сфері або пов'язана із досягненням загальної мети - посилення боротьби з економічною злочинністю в цілому.