В результаті проведеного дисертаційного дослідження сформульовано низку висновків і пропозицій. Не претендуючи на остаточне вирішення окреслених у дисертаційному дослідженні проблем, пропонуються власні погляди на шляхи підходу до найбільш складних питань адміністративно-правового регулювання корпоративних прав держави.

1. Корпоративні права держави здійснюються господарськими державними об'єднаннями, тобто великими, порівняно із суб'єктами малого підприємництва, підприємствами. Це обумовлює потребу вирішення декількох проблем: по-перше, визначення доцільності визначення сфери корпоратизації держави; по-друге, встановлення меж імперативного впливу на діяльність цих господарських об'єднань.

2. Головна особливість діяльності держави у сфері здійснення її корпоративних прав полягає у тому, що така діяльність є зовнішньою цілеспрямованою діяльністю уповноважених законом центральних органів виконавчої влади щодо організації, упорядкування економіки шляхом створення відповідних до закону господарських організацій з метою забезпечення економічної безпеки держави та реалізації суспільних, державних потреб.

3. До предмету адміністративно-правового регулювання корпоративних прав держави конкретно належать відносини щодо:

• діяльності уповноважених державних органів з визначення сфер економіки, які підлягають корпоратизації ,
• ведення реєстру державних корпоративних прав,
• контролю діяльності господарського об'єднання,
• застосування таких адміністративно-правових заходів як реєстрація, стандартизація, сертифікація тощо,
• цінової політики,
• адміністративної юрисдикції.

4. Виходячи з аналізу міжнародного досвіду управління державними господарськими об'єднаннями, слід відмітити, що процес створення та розвитку господарських об'єднань за участю держави представляє собою не тільки успішний досвід узгодженості функціонування організаційних ланцюгів в структурі фінансового та промислового капіталу, але й доводить вдалий досвід управління державним промисловим сектором в ряді європейських країн. Акцент при цьому надається наступним заходам: 1) наявності прямого державного встановлення цін і тарифів, обсягів надання послуг у сфері природних монополій; 2) контролюючими органами виступають міністерства економіки, фінансів, відповідне галузеве міністерство; 3) органом, що наділений функціями загальних зборів корпорації, є спостережна рада, яка формується на двосторонній основі: представники підприємств та орган державного управління.

5. Адміністративно-правові норми, які регулюють відносини у сфері корпоративних прав держави містять, як правило, зобов'язальні, заборонні та уповноважуючі приписи. Питома вага рекомендаційних та стимулюючих норм дуже мала, а, іноді, відсутня.

6. Адміністративно-правові норми, які регулюють відносини у сфері корпоративних прав держави, поділені на матеріальні і процесуальні. В свою чергу, серед адміністративно-процесуальних норм доцільно виділити: позитивні та юрисдикційні норми.

7. Суб'єктами адміністративно-правового регулювання корпоративних прав держави виділені: Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, Антимонопольний комітет України, інші органи виконавчої влади, уповноважені управляти об'єктами державної власності, зокрема - місцеві державні адміністрації.

8. Доведено доцільність поєднання імперативного і диспозитивного методів адміністративно-правового регулювання корпоративних прав держави шляхом розширення сфери застосування дозволів.

9. Проведена класифікація форм діяльності суб'єктів адміністративно-правового регулювання корпоративних прав держави за ознакою правових наслідків на  правові та організаційні. Правовими формами названі акти зовнішнього вираження такої діяльності, що приймаються суб'єктами у межах повноважень у сфері здійснення організаційного впливу на корпоративні права держави і тягнуть правові наслідки. Серед правових форм виділено адміністративний договір, який застосовується при реалізації державою належних їй корпоративних прав. Організаційними формами названі акти зовнішнього вираження діяльності суб'єктів адміністративно-правового регулювання корпоративних прав держави, які не тягнуть правових наслідків. До них віднесені проведення організаційних заходів та здійснення матеріально-технічних операцій.

10. Необхідність адміністративно-правового регулювання суспільних відносин в сфері корпоративних прав держави обумовлена завданням становлення в Україні соціально-орієнтованої ринкової економіки. При цьому мають бути органічно поєднані імперативний та диспозитивний вплив на сферу корпоративних прав держави. З цією метою пропонується:

а) визначення мінімально допустимого рівня корпоративних прав, належних державі. При цьому критерієм визначення сфери корпоратизації держави можна зазначити збереження контролюючого і регулюючого впливу держави на розвиток тих галузей економіки, що забезпечують життєдіяльність держави її економічну безпеку (енергетика, транспорт, зв‘язок) або мають підвищену соціальну значимість (охорона здоров‘я, освіта тощо). Цей критерій доцільно закріпити у Законі України "Про управління об‘єктами державної власності";

б) запровадження оцінки ефективності реалізації державою корпоративних прав шляхом розробки відповідної Методики та її закріплення постановою Кабінету Міністрів України;

в) збільшення розмірів штрафів, передбачених санкціями статей КУпАП, якими встановлено адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері корпоративних прав держави. Такими правопорушеннями, виділеними за ознакою об‘єкта проступку, є передбачені ст.ст. 164/3, 166/1, 166/2, 166/14, 165/2, 166/12, 167 КУпАП;

г) визначення переліку адміністративних правопорушень у сфері корпоративних прав держави тільки у КУпАП;

д) забезпечення компенсаційної функції дотацій шляхом внесення змін в ст. 4.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

е) підтримання пропозицій про прийняття Закону України "Про Фонд Державного Майна України", в якому передбачити засади юридичної відповідальності посадових осіб Фонду Державного майна України