Актуальність теми дослідження. Процес становлення ринкових відносин в економіці України сприяв появі різних форм власності господарюючих суб'єктів, що, у свою чергу, викликало розходження в організації процесів управління їх діяльністю. Не зважаючи на масову приватизацію та зростання кількості суб'єктів господарювання приватної форми власності, в Україні продовжують існувати об'єкти державного сектору, серед яких певне місце займають державні господарські об'єднання. Метою діяльності таких господарських структур можна вважати забезпечення економічної безпеки держави, збереження контролю держави за діяльністю соціально значущих галузей, а також підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємств із часткою державної власності для забезпечення максимального соціально-економічного ефекту від функціонування державного сектору економіки. З метою забезпечення ресурсозбереження та зміцнення економіки країни набуває актуальності проблема ефективного управління цими державними структурами.

Загальні правові засади адміністративно-правового регулювання корпоративних прав держави, визначені Конституцією України, знаходять своє подальше закріплення у спеціальних законах та інших нормативно-правових актах. Водночас відносини у сфері управління корпоративними правами держави ще недостатньо урегульовані, що пов'язане із фактичною відсутністю наукових підходів щодо розмежування адміністративно-правових та господарських відносин у зазначеній сфері, а також відповідного впровадження цих теоретичних положень у нормах чинного законодавства.

Науково-теоретичну базу дослідження проблеми адміністративно-правового регулювання корпоративних прав держави становлять праці вітчизняних і зарубіжних учених із філософії, теорії права, адміністративного, цивільного, господарського та інших галузей права. Зокрема, використовувались праці В.Б. Авер'янова, С.С. Алексєєва, Г.В. Атаманчука, О.М. Бандурки, А.В. Венедіктова, Л.К. Воронової,   О.М. Вінник, С.В. Ківалова, Ю.М. Козлова, А.Т. Комзюка, Н.М. Коніна,    М.І. Кулагіна, В.В. Лаптєва,               А.Є. Лунєва, В.К. Мамутова, Н.Р. Нижник,    О.П. Орлюк, Н. Ю. Пришви,                      Г.В. Пронської, І.М. Разнатовського, О.П. Рябченко, А.О. Селіванова,                   С.Г. Стеценка, Є.В. Талапіної, Ю.А. Тихомирова, В.С. Щербини та інших науковців.

Слід зазначити, що, попри наявність досліджень у цій сфері, вони стосувалися лише окремих аспектів проблеми управління корпоративними правами держави, в основному, у межах загальної проблеми вдосконалення державного управління економікою.

Таким чином, недостатня розробленість на теоретичному рівні, наявність правових проблем, а також необхідність проведення комплексного адміністративно-правового дослідження проблеми адміністративного-правового регулювання корпоративних прав держави обумовили вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до науково-дослідної теми Інституту міжнародних відносин Київського міжнародного університету "Міжнародно-правові, політичні та економічні засади Європейської інтеграції України" (державний реєстраційний номер 0104U003161), п.1.2 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., п.2.2 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 рр., схвалених Вченою радою Національного університету внутрішніх справ від 23 березня 2001 р.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначені сутності адміністративно-правового регулювання корпоративних прав держави, розмежуванні адміністративних та господарських відносин у сфері управління корпоративними правами держави, розробці пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення чинного законодавства, норми якого регулюють адміністративні відносини у сфері управління корпоративними правами держави.

Зазначена мета дослідження зумовила постановку та розв'язання наступних завдань:

• визначити сутність корпоративних прав держави та види господарських об'єднань, щодо яких вони здійснюються;
• дослідити структуру відносин у сфері корпоративних прав держави та визначити місце у ній відносин, що є предметом адміністративно-правового регулювання;
• дослідити історію та світовий досвід адміністративно-правового регулювання корпоративних прав держави;
• виділити види адміністративно-правових норм, які регулюють сферу корпоративних прав держави;
• визначити методи адміністративно-правового регулювання корпоративних прав держави та проаналізувати особливості їх застосування;
• визначити суб'єктів адміністративно-правового регулювання корпоративних прав держави та проаналізувати форми їх діяльності;
• розробити пропозиції щодо вдосконалення чинного адміністративного законодавства, норми якого регулюють відносини у сфері управління корпоративними правами держави.

Об'єктом дисертаційного дослідження є адміністративно-правові відносини, що виникають у сфері управління корпоративними правами держави.

Предмет дисертаційного дослідження становлять теоретичні і практичні проблеми адміністративно-правового регулювання корпоративних прав держави та шляхи їх розв'язання.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Загальнонауковий діалектичний метод пізнання виступає основним у цій системі. На його основі проблеми, що вирішуються в дисертації, розглядаються в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Невід'ємним доповненням цього методу є системний аналіз як відносин у сфері здійснення корпоративних прав держави (п.п. 1.2.), так і структури адміністративно-правових норм, які регулюють сферу управління корпоративними правами держави (п.п. 2.1.).

У роботі були також використані спеціальні методи: логіко-семантичний - для аналізу та поглиблення понятійного апарату (п.п. 1.1.); історико-правовий - для дослідження історії адміністративно-правового регулювання корпоративних прав держави (п.п. 3.1.); порівняльно-правовий та системно-структурний - для визначення методів адміністративно-правового регулювання корпоративних прав держави та форм діяльності суб'єктів адміністративно-правового регулювання (п.п. 2.2., 2.3.); статистичний - для аналізу особливостей реалізації державою корпоративних прав (п.п. 1.1., 3.1.); класифікації та групування - для виділення суб'єктів адміністративно-правового регулювання корпоративних прав держави (п.п. 2.3.) та виділення відносин у цій сфері, які є предметом адміністративно-правового регулювання (п. 1.2)

Нормативною базою роботи виступають Конституція України, чинне адміністративне та господарське законодавство, нормативно-правові акти інших галузей права, окремі норми, що регулюють питання реалізації корпоративних прав держави, практика їх застосування. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали щодо результатів діяльності Фонду державного майна України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є комплексним дослідженням теоретичних та практичних проблем адміністративно-правового регулювання корпоративних прав держави. У результаті його проведення сформульовані нові наукові положення і висновки.

Уперше:

• виділені відносини у сфері корпоративних прав держави, які є предметом адміністративно-правового регулювання. Ними названа складна система суспільних відносин, що виникають у зв'язку зі здійсненням центральними органами виконавчої влади та уповноваженими особами повноважень організаційно-розпорядчого характеру щодо забезпечення можливості господарської організації, у статутному фонді (майні) якої частка держави може становити і 100%, реалізувати правомочності, передбачені законом і статутними документами. Конкретно до них віднесені відносини щодо: діяльності уповноважених державних органів з визначення сфер економіки, які підлягають корпоратизації; ведення реєстру державних корпоративних прав; контролю за діяльністю господарських об'єднань; застосування реєстрації, стандартизації, сертифікації, заходів реалізації цінової політики; адміністративної юрисдикції. У структурі відносин у сфері корпоративних прав держави значну частину передбачають саме управлінські (позитивні, неюрисдикційні) відносини.

Дістало подальшого розвитку:

• положення щодо способів поєднання імперативного і диспозитивного методів адміністративно-правового регулювання корпоративних прав держави шляхом розширення сфери застосування дозволів. Таке розширення можливе шляхом уведення механізмів та заходів опосередкованого впливу на корпоративні права держави: удосконалення класифікації корпоративних прав держави за ознаками, що визначають особливості їх управління; визначення мінімально допустимого рівня корпоративних прав, належних державі, та механізмів збереження такої частки корпоративних прав у власності держави; визначення принципів і механізмів управління державними корпоративними правами в господарських товариствах. Серед перспективних способів удосконалення реалізації державою її корпоративних прав може бути запровадження оцінки ефективності такої реалізації;
• визначення суб'єктів адміністративно-правового регулювання корпоративних прав держави, до яких віднесені: Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, Антимонопольний комітет України, інші органи виконавчої влади, уповноважені управляти об'єктами державної власності, зокрема - місцеві державні адміністрації;
• класифікація форм діяльності суб'єктів адміністративно-правового регулювання корпоративних прав держави за ознакою правових наслідків: правові та організаційні. Правовими формами названі акти зовнішнього вираження такої діяльності, що приймаються суб'єктами у межах повноважень у сфері здійснення організаційного впливу на корпоративні права держави і тягнуть правові наслідки. Серед правових форм слід окремо виділити адміністративний договір, який застосовується при реалізації державою належних їй корпоративних прав (наприклад, договір доручення на виконання функцій з управління пакетами акцій, що належать державі). Організаційними формами названі акти зовнішнього вираження діяльності суб'єктів адміністративно-правового регулювання корпоративних прав держави, які не тягнуть правових наслідків. До них віднесені проведення організаційних заходів та здійснення матеріально-технічних операцій;

Удосконалено: