21. Транснаціональна економічна злочинність наносить значні матеріальні збитки економіці більшості країн світу, а країнам, що тільки стали на шлях ринкових перетворень, ще і суттєво перешкоджає інтеграції до світового співробітництва. У той же час, ефективність взаємодії правоохоронних органів на міжнародному рівні досить низька, що сприяє швидкому розвитку небезпечних видів економічних злочинів, які вже стали серйозною загрозою для їх економічної безпеки. Зазначені проблеми залишаються поза увагою політиків у їх практичній діяльності. Обіцянки вирішення зазначеної проблеми є складовою частиною передвиборчих програм кандидатів на виборах усіх рівнів, однак потім вони майже не реалізуються. Проте глибока інтеграція зусиль правоохоронних органів України, учасниць СНД та інших країн по боротьбі з транснаціональною економічною злочинністю є об'єктивно необхідним процесом, якому нема альтернативи. Для його здійснення необхідна політична воля керівників держав та підтримка громадськості.

22. До факторів, які сприяють активізації міжнародних зв'язків щодо боротьби з економічною злочинністю доцільно віднести: зростання її розповсюдженості; необхідність протидії їй світовими масштабами та адекватним рівнем розвитку міжнародного співробітництва правоохоронних органів; прагнення багатьох держав сприяти активному залученню України до міжнародного співробітництва; наявність реальної перспективи збільшення масштабів відмивання "брудних" коштів та сприяння тероризму у багатьох країнах; активізація правоохоронної діяльності міжнародних організацій, насамперед через програми ООН та FATF із міжнародного співробітництва у боротьбі з економічною злочинністю.

23. Основою координації міжнародного співробітництва у боротьбі з економічною злочинністю повинні стати конвенції, угоди щодо надання правової допомоги та створення спільних банків даних, сприяння виконанню завдань правосуддя тощо. Зазначені правові акти складають єдиний комплекс договірно-правової основи боротьби з транснаціональною злочинністю, який необхідно удосконалювати.

24. Є доцільність застосування в Україні позитивного досвіду іноземних правоохоронних органів щодо:

• проведення на високому професійному рівні декількома правоохоронними органами узгоджених заходів щодо боротьби з економічною злочинністю на місцевих та регіональних рівнях, а також конкретних програмних заходів у рамках ресурсозабезпечених державних програм боротьби із злочинністю;
• створення спільних оперативно-розшукових груп для здійснення широкомасштабних операцій, якими передбачені заходи на конкретних криміналізованих об'єктах або територіях, що в кінцевому результаті дозволить тримати ситуацію під контролем у масштабах усієї держави;
• залучення до оперативно-розшукових груп представників підрозділів правоохоронних органів, наділених правом вести оперативно-розшукову роботу та досудове слідство, що дозволить розширити коло повноважень тимчасово створеного цільового підрозділу в цілому і у поєднанні з належним рівнем нормативної регламентації, створить умови для його високоефективної діяльності;
• широкомасштабне планування заходів щодо здійснення державної стратегії боротьби з відмиванням коштів, здобутих злочинних шляхом, яке повинне включати комплекс оперативно-розшукових заходів, спрямованих на досягнення чотирьох головних цілей: підвищення ролі органів державного правопорядку; залучення до роботи банків та інших фінансових інститутів; надання більш ефективної допомоги регіональним і місцевим органам, які активно запроваджують заходи щодо боротьби з відмиванням грошей; сприяння розвитку міжнародного співробітництва у цій сфері.

ІІ. Досконалість правового забезпечення координації управління правоохоронними органами по боротьбі з економічною злочинністю є одним із напрямів підвищення її ефективності, дієвості. Отже, законодавство, що визначає статус, функції, повноваження та правові основи здійснення координації, потребує змін та вдосконалення:  

1. Необхідна термінова розробка і прийняття державної стратегії економічної безпеки України, як політичної основи для формування комплексного правового механізму управління, що дасть можливість створити дієвий правовий і політичний захист економічного суверенітету держави.

 2. Ураховуючи важливість діяльності правоохоронних органів щодо розвитку економіки держави, пропонується прийняти Концепцію розвитку правоохоронних органів України та Закон "Про правоохоронні органи України" у якому закріпити поняття "правоохоронні органи", чітко визначити їх правовий статус щодо боротьби з економічною злочинністю, усунути дублювання та розпорошення сил і засобів, визначити місце і роль координації в управлінні щодо вирішення спільних завдань.

3. На основі двох законів, що регламентують захист працівників правоохоронних органів: "Про державний захист працівників суду і  правоохоронних органів" та "Про забезпечення учасників кримінального судочинства", потрібно прийняти один закон з урахуванням існуючих недоліків та позитивної практики захисту працівників  правоохоронних органів у розвинених країнах. При цьому передбачити застосування захисних норм, діючих ще до порушення кримінальної справи, що сприятиме її об'єктивному розслідуванню.

4. Внести до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" доповнення, яким надати право підрозділам митної служби по боротьбі з контрабандою, працівникам прокуратури, які здійснюють боротьбу з економічною злочинністю, вести оперативно-розшукову роботу.

5. Враховуючи важливість інформаційного забезпечення координації боротьби з економічною злочинністю, необхідно усунути протиріччя, які є у чинних Законах України: "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", щодо порядку надання інформації про рух  грошових коштів, фінансового моніторингу, накладання арешту на розрахункові й інші рахунки юридичних осіб. Дати законодавче визначення поняття "фіктивна фірма" та встановити відповідальність за її створення.

6. У Кримінально-процесуальному кодексі України необхідно розширити главу десяту, особливо це стосується ст.103 "Повноваження органів дізнання", де права оперативних підрозділів визначені абзацом "...на органи дізнання покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили...", але на стадії дослідчої перевірки матеріалів з метою встановлення  ознак злочину та осіб, які його вчинили, крім оперативних заходів, передбачених Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", необхідно застосовувати комплекс інших заходів, таких як: обстеження підприємств; опитування осіб; вивчення та вилучення документів; витребування та отримання різних відомостей; проведення ревізій (перевірок) фінансово-господарської діяльності тощо, які сьогодні потребують свого законодавчого врегулювання для застосування усіма спеціальними підрозділами, що ведуть боротьбу з економічною злочинністю.

7. Розробити та прийняти Закон України "Про податкову міліцію державної податкової служби України", яким чітко визначити її правовий статус, соціальну захищеність та порядок проходження служби.    

8. На національно-державному та міжнародному рівнях визнати доцільними та першочерговими такі заходи протидії економічній злочинності: законодавче закріплення пріоритетних міжнародно-правових норм боротьби з економічною злочинністю; приведення національного законодавства відповідно до міжнародно-правових норм; забезпечення точного, повного, всебічного й безперешкодного застосування національно-правових норм, що відповідають світовим стандартам як у власній практиці, так і у відносинах з відповідними органами взаємодіючих іноземних держав.

9. Нормативно визначити та віднести до форм здійснення міжурядової та міжвідомчої координації діяльності правоохоронних органів держав-партнерів щодо боротьби з економічною злочинністю наступні заходи:

• обмін оперативно-розшуковою, оперативно-довідковою й криміналістичною інформацією про конкретні факти, події, причетних осіб до міждержавних економічних злочинів, використання банківських рахунків при скоєнні економічних злочинів;
• проведення за запитами країн-партнерів оперативно-розшукових заходів і процесуальних дій у справах про економічні злочини, які мають міжнародні зв'язки;
• здійснення узгоджених заходів (операцій) щодо перекриття каналів переміщення коштів, отриманих незаконним шляхом;
• обмін сучасними методами досліджень проблем економічної злочинності;
• створення єдиної бази даних щодо осіб та схем скоєння економічних злочинів, а також для можливого інформування Інтерполу і поповнення банку даних інформацією про факти вилучення значних партій контрабандних товарів та підозрілі банківські рахунки і банківські операції тощо;
• регулярний обмін позитивним досвідом організації роботи, використання сучасних форм, методів та науково-технічних засобів у справі виявлення і припинення економічних злочинів;
• проведення спільних наукових досліджень, семінарів та симпозіумів, співпраці у розробці ефективних засобів боротьби з транснаціональною економічною злочинністю;
• сприяння у підготовці та перепідготовці кадрів у відомчих навчальних закладах шляхом організації стажування і використання інших форм підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів, які ведуть боротьбу з економічною злочинністю.  

10. Для удосконалення правової бази боротьби з економічною злочинністю на міжнародному рівні доцільно активізувати обмін інформацією про практику застосування законодавства з питань боротьби з економічною злочинністю, використовувати можливості спільних робочих груп для підготовки нових законопроектів та пропозицій про зміни і доповнення до законодавства, узгоджувати підготовлені законопроекти і пропозиції з питань компетенції суб'єктів координації.

11. Вирішенню проблем координації міжнародного співробітництва повинна сприяти співпраця на основі двосторонніх та багатосторонніх угод, в яких будуть застосовані: модельно-процесуальні норми; модельні положення відомчих нормативних актів; міжнародні стандарти (наприклад ті, що визначають форму та зміст інформації до баз оперативних даних щодо економічної злочинності, встановлюють технологію проведення слідчих дій з використанням новітніх комп'ютерних технологій); детальна регламентація виконання міжнародних окремих доручень; оновлені  кримінально-процесуальні та організаційні основи діяльності слідчо-оперативних груп. 

ІІІ. Сучасний стан боротьби з економічною злочинністю потребує вдосконалення організації діяльності правоохоронних органів, а це вимагає термінового прийняття Закону України "Про боротьбу з економічною злочинністю в Україні", який визначить організаційні та правові засади запобігання посяганням на економічні відносини, їх виявлення та припинення на основі чіткої правової регламентації діяльності правоохоронних органів, що здійснюють боротьбу з економічною злочинністю, а також механізм координації їх спільної діяльності та із правоохоронними структурами інших держав.

Крім того, законодавчо необхідно:

1. Визначити державну стратегію боротьби з економічною злочинністю.

2. Дати визначення термінів: "економічний злочин", "економічна злочинність", "підрозділи  боротьби з економічною злочинністю", "підрозділи документальних перевірок" та таких понять: "висновок документального дослідження", "дослідча (попередньої) перевірки".

3. Посилити правову основу боротьби з економічною злочинністю, особливо з відмиванням коштів, здобутих злочинним шляхом.

4. Віднести до суб'єктів боротьби з економічною злочинністю: