Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Висновки

Застосування історичного та порівняльного методу при аналізі вітчизняних правових актів, законодавства зарубіжних країн з питань формування системи координації управлінських відносин, вивчення світового досвіду організації управління правоохоронними органами по боротьбі з економічною злочинністю та застосування координації в управлінні правоохоронною діяльністю за участю ООН, Інтерполу, Європолу та інших міжнародних організацій, дослідження ролі прямих зв'язків у співробітництві правоохоронців дали можливість зробити такі висновки:

1. Транснаціональна злочинність спричиняє значні матеріальні збитки більшості країн, однак ефективність координації взаємодії їхніх правоохоронних органів недостатня через недосконалість не тільки організаційного впливу та норм адміністративного і кримінального права, але й політичних проблем та проблем суверенності. Більш глибока інтеграція зусиль правоохоронних органів різних країн по боротьбі з економічною злочинністю, особливо СНД, потребує більш досконалого правового регулювання та подальшого розвитку.  

2. Основою координації міжнародного співробітництва у боротьбі з економічною злочинністю повинні стати конвенції, угоди щодо обміну правовою інформацією, створення спільних банків даних, сприяння виконанню завдань правосуддя тощо. Зазначені правові акти повинні скласти єдиний комплекс договірно-правової основи боротьби з транснаціональною злочинністю. Однак сучасні норми кримінально-процесуального законодавства не завжди відповідають нормам міждержавних угод.

3. За характером угоди між державами щодо співпраці з питань боротьби з економічною злочинністю необхідно розділити за суб'єктами взаємодії: взаємодія на державному рівні; створення міждержавних координаційних органів; взаємодія на рівні окремих відомств, які беруть участь у боротьбі з економічною злочинністю; взаємодія між правоохоронними органами сусідніх регіонів двох країн. А також, враховуючи мету взаємодії: боротьба з економічною злочинністю в цілому; боротьба з окремими категоріями найбільш небезпечних злочинів (фальшивомонетництво, відмивання брудних коштів); спільне вирішення конкретних тактичних задач (затримання контрабандної продукції, викрадених матеріальних цінностей); боротьба з транснаціональними злочинами у конкретних сферах діяльності (енергопостачання, зовнішня торгівля). Таке розмежування угод сприятиме конкретиці при визначенні методів координації, доцільних для вирішення визначеної проблеми боротьби з економічною злочинністю.

4. До факторів, які зобов'язують активізувати міжнародні зв'язки щодо посилення боротьби з економічною злочинністю, доцільно віднести: ріст розповсюдженості економічної злочинності; необхідність протидії її світовим масштабам та адекватним рівнем міжнародного співробітництва правоохоронних органів; прагнення багатьох держав сприяти активному залученню України до міжнародного співробітництва; наявність реальної перспективи збільшення масштабів відмивання "брудних коштів" та сприяння тероризму в країнах Західної Європи та світу в цілому; активізація діяльності міжнародних організацій, насамперед програм ООН та FATF по міжнародному співробітництву у боротьбі з економічною злочинністю.

5. Визначальними повинні стати такі заходи протидії економічної злочинності на національно-державному та міжнародному рівнях: законодавче визнання пріоритетними міжнародно-правових норм боротьби з економічною злочинністю; приведення національного законодавства відповідно до міжнародно-правових норм; забезпечення точного, повного й безперешкодного застосування національно-правових норм, які відповідають світовим стандартам, як у власній практиці, так і у відносинах з правоохоронними органами та іншими державними органами й організаціями взаємодіючих іноземних держав.

6. Необхідно законодавчо закріпити такі форми здійснення міжурядової та міжвідомчої координації діяльності держав-партнерів щодо боротьби з економічною злочинністю:

  • обмін адміністративно-управлінською; оперативно-розшуковою, оперативно-довідковою й криміналістичною інформацією про конкретні факти, події, причетних осіб до міждержавних економічних злочинів, а також транспортні засоби, вантажі, використання банківських рахунків для скоєння економічних злочинів;

проведення без затримки оперативно-розшукових заходів і процесуальних дій у справах про економічні злочини, які мають міжнародні зв'язки;

здійснення узгоджених заходів (операцій) щодо перекриття каналів переміщення коштів отриманих незаконним шляхом;

обмін сучасними методами досліджень проблем економічної злочинності;

створення єдиної бази даних щодо схем скоєння економічних злочинів, а також для можливого інформування Інтерполу і поповнення банку даних інформацією про факти вилучення значних партій контрабандних товарів, про підозрілі банківські рахунки і банківські операції тощо;

регулярний обмін позитивним досвідом організації роботи, використання сучасних форм, методів та науково-технічних засобів у справі боротьби з економічною злочинністю;

проведення спільних наукових досліджень, семінарів та симпозіумів щодо співпраці у розробці ефективних засобів боротьби з транснаціональною економічною злочинністю;

сприяння у підготовці та перепідготовці кадрів у відомчих навчальних закладах шляхом організації стажування і використання інших форм підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів, які ведуть боротьбу з економічною злочинністю.  

7. Доцільним є застосування в Україні позитивного досвіду координації в управлінні іноземними правоохоронними органами щодо:

  • проведення на високому професійному рівні декількома правоохоронними органами узгоджених заходів на місцевих та регіональних рівнях в межах конкретних  програмних заходів та ресурсозабезпечених державних програм;
  • створення спільних оперативно-розшукових груп для здійснення спеціальних операцій, якими передбачені заходи на конкретних криміногенних об'єктах або територіях, що в кінцевому результаті дозволить тримати ситуацію під контролем у масштабах усієї держави;
  • залучення до оперативно-розшукових груп представників підрозділів правоохоронних органів, наділених правом вести оперативно-розшукову роботу, що дозволить розширити коло повноважень тимчасово створеного цільового підрозділу і у поєднанні з належним рівнем нормативної регламентації створить умови для його високоефективної діяльності;
  • застосування широкомасштабного планування заходів щодо здійснення державної стратегії боротьби з відмиванням "брудних" коштів, яке повинно включати комплекс оперативно-розшукових заходів, спрямованих на досягнення чотирьох головних цілей: підвищення ролі органів державного правопорядку; розширення залучення до співпраці банків та інших фінансових інститутів; надання більш ефективної допомоги регіональним і місцевим органам, які здійснюють заходи по боротьбі з відмиванням "брудних" коштів; сприяння розвитку міжнародного співробітництва у цій сфері.

8. Необхідно запровадити в Україні порядок визнання регіонів із найбільш інтенсивним відмиванням грошей та вчинення інших економічних злочинів з послідуючим започаткуванням програми виділення грантів областям та районам, що отримають статус регіонів із низьким  рівнем економічної злочинності.

9. Особливо ефективними у боротьбі з економічною злочинністю повинні стати заходи щодо об'єднання управління органів правопорядку, фінансових та регулятивних структур в єдину систему обміну інформацією, що стане своєрідною кліринговою системою та сприятиме обміну різноманітною інформацією з питань боротьби з економічною злочинністю, допоможе правоохоронним органам вийти на слід злочинців та їх кримінальних доходів.

10. Заслуговує на увагу досвід публічного оголошення щорічних результатів боротьби з економічною злочинністю через засоби масової інформації та щорічних звітів правоохоронних органів (Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України) у Верховній Раді України з питань профілактики   економічних злочинів.