Одним із факторів, що несприятливо впливає на якісне проведення реформ в Україні, залишається економічна злочинність. Рішуча боротьба з цим негативним соціальним явищем має велике теоретичне і практичне значення для зміцнення законності та правопорядку, охорони законних інтересів і прав громадян. У зв'язку з цим особливого значення набуває вдосконалення не тільки правової бази, але і форм та методів боротьби зі злочинністю [219].  Сучасний стан державного будівництва в Україні тісно пов'язаний з освоєнням зарубіжного досвіду державного управління в організації правоохоронної діяльності, в тому числі по боротьбі зі злочинністю у сфері економічних відносин, тому що економічна злочинність має тяжкі наслідки для будь-якого суспільства. Сьогодні в Європі на основі інтеграційних процесів створюється єдине Європейське Співтовариство, інтегрується і економічна злочинність, яка має можливість безперешкодно "експортуватися" та "імпортуватися", тому європейським державам необхідно визначитися у єдиних підходах, поняттях, загальних і спеціальних формах управління правоохоронними органами та їх кооперації [23]. 

Обравши шлях удосконалення та розвитку системи правоохоронних органів, завжди корисно реально оцінити свій власний досвід і, разом з тим, звернутися до напрацювань у цій галузі вчених інших країн [219].  Наукове дослідження показує, що зарубіжні держави - це різні суспільно-політичні утворення зі своєю історією, особливостями державного устрою, політичною системою, культурою, традиціями. Тому розглядати зарубіжний досвід щодо координації діяльності спеціальних підрозділів правоохоронних органів по боротьбі з економічною злочинністю ми будемо тільки узагальнено, вибираючи з цього досвіду найбільш значимі елементи, характеристики, тенденції, що становлять науковий і практичний інтерес для України. Наприклад, Серватко Тадеуш у своєму дослідженні зазначає, що вирішення проблеми боротьби з організованою злочинністю вимагає подолання національних кордонів і поглиблення соціального контролю над різноманітною і динамічно змінюваною організованою злочинністю в рамках дотримання фундаментальних прав людини. Боротьба з нею у новому столітті ще більшою мірою об'єднає зусилля різних правоохоронних органів на міждержавному рівні, зробить більш інтенсивною взаємодію вчених і дослідників у галузі зазначеної проблеми [350,1]. 

Велике значення для ефективного управління кримінальною поліцією має створення неофіційних центрів у найбільш значних поліцейських формуваннях, керівництво яких часто бере на себе функцію координації та надання допомоги у розкритті найбільш серйозних злочинів силами своїх співробітників. Наприклад, у Великобританії керівництво поліцейських рядів часто звертається до поліції метрополії (Великого Лондона) з проханням надіслати своїх детективів із Скотланд-Ярду для розслідування злочинів, розкриття яких викликає певні труднощі у місцевих детективів. При цьому представник Скотланд-Ярду залишається у підпорядкуванні комісара столичної поліції, але проводить розслідування у складі місцевої поліції і повідомляє про хід розслідування місцевого головного констебля. Такі дії стали традиційними [220]. 

У складі департаменту розслідування кримінальних злочинів функціонує 13 підрозділів, у тому числі наукова лабораторія, підрозділ зв'язку із громадськістю, секція попередження злочинів та інспекторат. Безпосередню боротьбу з кримінальними злочинами у департаменті здійснює відділення "С" або центральне відділення. У ньому зібрані висококваліфіковані старші детективи, яким, як правило, доручаються розслідування найбільш небезпечних злочинів (вбивство, торгівля наркотиками тощо) незалежно від місця вчинення. Досить часто їх направляють для допомоги місцевій поліції щодо розслідування складних справ. Вони також розслідують злочини, скоєні високопоставленими особами, ведуть боротьбу з фальшивомонетниками, а також проводять секретні розслідування злочинів, спрямованих проти держави. Крім того, відділення займається питаннями видачі затриманих злочинців, які втекли за кордон. Національне бюро Інтерполу - це центральне відділення, яке очолює помічник комісара столичної поліції (начальник департаменту розслідування злочинів).

Заслуговує на увагу і координація діяльності ряду правоохоронних органів США, які ведуть боротьбу зі злочинністю. Мабуть, жодна країна у світі не має такої великої кількості правоохоронних органів, тому держава постійно турбується про дотримання законності у їхніх діях  [448].  Так, у 1 розділі Інструкції 1983 року є деякі положення, що наказують ФБР утримуватися від таких форм роботи, що можуть суперечити конституційним принципам. У зв'язку з цим розслідування і оперативно-розшукові заходи повинні проводиться з мінімальним (наскільки це дозволяють обставини) використанням методів, пов'язаних із негласним втручанням у приватне життя громадян. Будь-які слідчі або оперативні дії повинні мати "розумне фактичне обґрунтування" і законну мету охорони правопорядку.

Слідча юрисдикція ФБР на даний час охоплює 200 складів злочинів, переслідуваних за федеральними законами, - від шпигунства, державної зради до пограбування банків і викрадення людей. Особливе місце вона займає і у боротьбі з організованою злочинністю та є головною службою у цьому напрямі. Як бачимо, США приділяють значну увагу різноплановості завдань для правоохоронних органів та зусиллям щодо їх координації. Для виконання цього завдання у липні 1970 року урядом була створена Національна рада по боротьбі з організованою злочинністю, головною метою якої є розробка загальнонаціональної програми дій у зазначеній галузі. Очевидно, що такою програмою передбачається виділення відповідних коштів для її реалізації, чого ще не можна досягти в Україні. Керівна роль у діяльності щодо боротьби з організованою злочинністю у США належить Міністерству юстиції, яке на федеральному рівні розробляє національну стратегію боротьби зі злочинністю і здійснює методичне керівництво щодо її реалізації. У структурі Міністерства юстиції боротьбою з організованою злочинністю, крім ФБР, займається Адміністрація по застосуванню законів про наркотики, Служба імміграції і натуралізації, Служба судових виконавців США (або Служба Маршала), Служба юридичної допомоги, досліджень і статистики [21, 407]. 

Не менш істотну роль у боротьбі з організованою злочинністю відіграє Міністерство фінансів США (Казначейство США), до складу якого входять наступні структурні підрозділи: Служба внутрішніх доходів (Податкове управління), Митна служба, Секретна служба (Охорона Президента), Бюро з контролю за спиртними напоями, тютюновими виробами і вогнепальною зброєю (ATF) [21, 407]. Крім перерахованих, боротьбою з організованою злочинністю займаються й інші правоохоронні відомства США, діяльність яких координується та контролюється на урядовому рівні.

Досвід, накопичений службою кримінальних розслідувань у сфері фінансових злочинів, дозволяє Службі внутрішніх доходів усе частіше брати участь у спільних правоохоронних операціях, що здійснюються силовими відомствами США. Узгоджена на досить високому професійному рівні діяльність, що проводиться за участю інших федеральних і місцевих правоохоронних органів і органів штатів, здійснюється на всіх ділянках забезпечення програм боротьби зі злочинністю, але найбільш ефективно вона ведеться щодо здійснення правоохоронних операцій відділу кримінальних розслідувань по боротьбі з незаконним обігом наркотиків і відмиванням коштів, особливо у тому, що стосується співробітництва в рамках програми по боротьбі з незаконним обігом наркотиків і організованою злочинністю (OCDETF), а також спеціальної програми                   для областей з підвищеною інтенсивністю незаконного обігу наркотиків          (HIDTA)  [91, 309]. 

Усі розслідування проводяться стосовно валютних злочинів або злочинів, пов'язаних із порушенням податкового законодавства, що скоюються платниками податків, основні доходи яких можуть надходити як із законних, так і з інших джерел. До шахрайства у фінансовій установі (FIF) належать такі види злочинів, як шахрайство з використанням кредитно-ощадних і звичайних банків, кредитних спілок, страхових компаній, а також будь-яких установ, що займаються наданням кредитів або позик [110, 305]. 

Широкомасштабні організовані злочинні махінації щодо ухилення від сплати акцизного збору на автомобільне пальне завдають значних збитків бюджету. Щороку ця сума складає понад 1 млрд. доларів. На всій території США розгорнута і здійснюється спеціальна програма щодо викриття цих правопорушень. До кримінальної відповідальності за великі махінації засуджено ряд злочинних угруповань, серед яких є лідери "російської мафії" [ 20]. 

Програма перевірки сумнівних випадків компенсації переплати за податковими деклараціями (QPR), розроблена у січні 1997 року, проводиться у масштабах країни з метою викриття і припинення випадків подання шахрайських фіктивних заяв на компенсацію переплати, яка нібито мала місце при подачі американськими платниками податків декларації про свої доходи.

Програма боротьби з незаконними азартними іграми була запроваджена у 1993 році як реакція на значний розвиток легалізованої ігорної індустрії у США. Легалізовувались казино на територіях індійських резервацій та на річкових судах, а також традиційні види діяльності, пов'язані з азартними іграми. Головним напрямом діяльності працівників податкової служби в ігорному бізнесі є посилений контроль за обліком отриманих щодобових прибутків із наступною сплатою податків.

До розслідувань, що проводяться Службою внутрішніх доходів (далі - СВД) щодо економічних і фінансових злочинів, належать також розслідування діяльності осіб, які отримують доходи від законних джерел. Такі розслідування розповсюджуються на факти порушення законодавства щодо стягнення прибуткового податку особами, які задіяні у будь-якій галузі економіки і стосовно яких не було відомостей про скоєння злочинів. Це основний напрям діяльності управління кримінальних розслідувань Служби внутрішніх доходів щодо забезпечення добровільного виконання податкового законодавства. СВД бере участь у розслідуванні діяльності організованих злочинних угруповань з 1919 року, коли ще існувала спеціальна розвідувальна група СВД. За цей час були здійснені розслідування діяльності рекетирів і ворогів народу, які накопичували величезні кошти та скуповували матеріальні цінності у результаті злочинної діяльності. Злочини Аль Капоне, відомого ватажка організованого рекету у США, розслідувались спеціальною розвідувальною групою на прохання Гувера. Звинувачувальний вирок, винесений йому за ухилення від сплати прибуткового податку, став рішучим ударом по організованій злочинності  [35].