- підходи щодо класифікації правових сімей в порівняльному правознавстві. Запропоновано виділення в сучасних умовах семи правових сімей: континентального, загального, соціалістичного, постсоціалістичного, релігійного, традиційного та скандинавського типу, які, як вважає дисертант, мають свої специфічні ознаки та особливості;

 - пропозиції щодо уточнення понять "неповнолітня" і "неповнолітній"; "малолітня" і "малолітній". Дотримуючись загальновизнаних правил законодавчої техніки, у ст.152 КК на рівні типової юридичної конструкції слід вживати дані терміни в однині чоловічого роду - "неповнолітній" чи "малолітній", які мають охоплювати осіб як чоловічої, так і жіночої статі та поширюватись як на одну, так і на декількох осіб;

 - пропозиції щодо уточнення змісту психічного ставлення суб'єкта злочину до віку потерпілого (неповнолітнього чи малолітнього). В зв'язку з  цим, пропонується у ч.3 та ч.4 ст. 152 КК включити формулювання "завідомо неповнолітнього" чи "завідомо малолітнього";

 - пропозиції щодо доповнення ч.3 ст. 152 КК такою обтяжуючою обставиною, як вчинення злочину з особливою жорстокістю;

 - положення про ставлення винного до наслідків у вигляді смерті потерпілої особи в межах особливо кваліфікуючої ознаки "особливо тяжкі наслідки". Підтримується позиція вчених, відповідно до якої спричинення смерті потерпілої особи не може розглядатися як підстава для інкримінування винному особливо кваліфікуючої ознаки "особливо тяжкі наслідки" зґвалтування.

 З врахуванням конкретних пропозицій запропонована авторська редакція ст. 152 КК, а також сформульовані рекомендації щодо редакції відповідних пунктів проекту постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи" (прийнятої в І читанні).

Практичне значення одержаних результатів. Викладені в роботі положення можуть бути використані: у науково-дослідницькій діяльності - для подальшого вивчення питань, пов'язаних з кримінальною відповідальністю за зґвалтування та інші статеві злочини; у законотворчості - для удосконалення окремих положень КК України, пов'язаних з кримінальною відповідальністю за зґвалтування; у правозастосовній діяльності - у слідчій та судовій практиці та для удосконалення постанов Пленуму Верховного Суду України (дисертантом направлені відповідні пропозиції щодо вдосконалення проекту постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи", які взяті до уваги, що підтверджується листом голови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України - Додатки А, Б); у навчальному процесі - для підготовки підручників, навчальних та навчально-методичних посібників, а також при викладанні навчальної дисципліни "Кримінальне право України. Особлива частина".

Апробація результатів дослідження. Дисертація доповілась та обговорювалась на засіданнях кафедри кримінального права та кримінології юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на науково-методологічному семінарі аспірантів та здобувачів юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка 18 квітня 2007 року та чотирьох міжнародних наукових конференціях: Міжнародна науково-практична конференція студентів та аспірантів ,Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників, (10-11 квітня 2003 року, м. Київ); Міжнародна науково-практична конференція студентів та аспірантів "Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників" (13-14 квітня 2005 року, м. Київ); Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених "Четверті осінні юридичні читання" (21-22 жовтня 2005 року, м.Хмельницький); Міжнародна наукова конференція молодих вчених "П'яті осінні юридичні читання" (27-28 жовтня 2006 року м. Хмельницький).

Публікації.Результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у 3 публікаціях у наукових фахових виданнях.

  Структура дисертації.Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 282 сторінки, з них обсяг основного тексту - 201 сторінка, списку використаних джерел (366 найменувань) - 31 сторінка, обсяг додатків - 50 сторінок.