Актуальність теми. Серед злочинів проти життя і здоров'я людини найбільш небезпечними є умисні вбивства. Розкриття та розслідування саме цієї категорії злочинів пов'язані з великим обсягом роботи та вирішенням складних розумових завдань. Відтак, удосконалення та оптимізація процесу розкриття і розслідування вбивств є одним з актуальних питань, які постають на сьогодні перед наукою криміналістикою. Згідно з цим із значної кількості аспектів зазначеної проблеми потребують виділення і поглибленого дослідження  насамперед питання щодо розроблення та впровадження у діяльність слідчих органів відповідних науково-методичних рекомендацій. Серед них   приоритетне місце посідає криміналістична характеристика як один із засобів у розпорядженні слідчого, що надає йому можливість відшукувати в ситуаціях невизначеності та відсутності інформації найбільш вірогідні шляхи збирання доказів.

         Зусиллями таких учених-криміналістів, як Ю.П.Аленін, В.П.Бахін,       Р.С.Бєлкін, О.М.Васильєв, А.Ф.Волобуєв, В.К.Гавло, І.Ф.Герасимов,           В.Г.Гончаренко, А.В.Іщенко, Л.Я.Драпкін, А.В.Дулов, В.А.Журавель,        Н.І.Клименко, О.Н.Колесниченко, В.П.Колмаков, В.О.Коновалова, В.С.Кузьмі-              чов, В.К.Лисиченко, І.М.Лузгін, В.Г.Лукашевич, Г.А.Матусовський,              В.О. Образцов, М.В.Салтєвський, М.Я.Сегай, М.О.Селіванов, Л.О.Соя-Серко, В.В.Тіщенко, В.Ю.Шепітько, В.І.Шиканов, О.О.Ейсман, М.П.Яблоков та ін., зроблено вагомий внесок у розроблення теоретичних основ криміналістичної характеристики злочинів.

         Проблематика криміналістичної характеристики вбивств окремо досліджувалась у роботах С.А.Афанасьєва, В.І.Боярова,  І.В.Борисенка, В.С.Бородуліна,  О.Ю.Булулукова, В.С.Бурданової,  Л.Г.Відонова, В.Ф.Глазиріна, В.В.Донцова Ю.П.Дубягіна, С.Ф.Здоровка, М.М.Китаєва, М.В.Костенко, Г.М.Мудьюгіна, А.В.Старушкевича, Б.Ф.Тимошенка, О.П.Тєльцова, А.О.Шульги та ін.      

Водночас наукових розробок щодо створення практичної частини криміналістичної характеристики вбивств, механізму її застосування як робочого інструментарію слідчого здійснено поки ще недостатньо. І це дійсно проблема сьогодення, розв'язання якої можливе тільки за наявності виявлених кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики, виражених у кількісних показниках. Ця інформація стає підставою для побудови типових версій насамперед відносно суб'єкта злочину,  що дозволяє значно звузити коло осіб, серед яких необхідно здійснювати розшукові заходи. 

Наведене потребує значної активізації зусиль учених-криміналістів щодо виявлення кількісних показників, які відображають специфіку кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств. Адже дотепер висловлені щодо даної проблематики судження за дуже рідкими винятками (насамперед система даних Л.Г.Відонова) мають суто декларативний характер. Саме такий стан справ і є однією із головних причин нігілістичного ставлення як науковців, так і  практичних працівників до розглядуваної категорії (відсутність серйозних розробок щодо впровадження криміналістичної характеристики у практичну діяльність слідчих органів надає підстави деяким ученим ставити питання не тільки про виділення криміналістичної характеристики як окремої самостійної теорії, а й про доцільність існування цієї категорії взагалі ¾ Р.С.Бєлкін).

         Отже, незважаючи на значущість криміналістичної характеристики для розширення пізнавальної сфери науки криміналістики, активізації конкретних напрямків практичної діяльності слідчих органів, її функція дотепер не отримала належного розвитку, який відповідає складним  завданням, що стоять перед наукою і практикою в сфері боротьби зі злочинністю. Крім того, питання виявлення кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств раніше не були самостійним напрямком наукового дослідження, а якщо і згадувались, то лише у загальному контексті розроблення методики розслідування вбивств без посилань на репрезентативну вибірку кримінальних справ, без застосування сучасних комп'ютерних технологій і математичних методів щодо збирання і оброблення необхідних емпіричних даних. На сьогоднішній день в Україні відсутні монографічні роботи, присвячені даній проблематиці, а у дисертаційному аспекті ця проблема в криміналістиці спеціально не досліджувалася. 

         Названі обставини визначили наперед можливість віднести розглядувану проблему до числа актуальних і стимулювали обрання теми цього дисертаційного дослідження. 

         Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.  Обрана проблематика дисертаційного дослідження базується на планах наукових досліджень кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і становить складовий елемент цільової комплексної програми " Проблеми вдосконалення організації і діяльності суду і правоохоронних органів в  умовах формування соціальної, правової, демократичної держави" (номер держреєстрації 0186.0.099031), а також Комплексної програми профілактики злочинності на 2001¾2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. за №1376/2000.

         Мета і завдання дослідження.   Дисертаційне дослідження  має на меті проведення широкого узагальнення кримінальних справ про вбивства, виявлення кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики зазначених злочинів і на підставі аналізу отриманих кількісних показників побудову схем та таблиць, які б відображали відомості стосовно суб'єкта та мотиву злочину, формулювання рекомендацій працівникам судово-слідчих органів щодо застосування отриманих результатів у здійсненні розкриття та розслідування конкретного вбивства

         Комплексність мети, її багатоплановість зумовили актуальність вирішення таких завдань:   

- обгрунтувати необхідність формування нової концепції щодо розгляду структури окремої криміналістичної методики у вигляді інформаційно-пізнавальної моделі як важливого наукового підгрунтя для подальших досліджень у цій галузі;

- здійснити перетворення криміналістичної характеристики вбивств з теоретичної  концепції на робочий інструментарій слідчого,  своєрідний орієнтир, на який потрібно рівнятися при вирішенні конкретних завдань розслідування; 

- визначити умови, чинники і підстави для формування класифікаційних побудов  цих категорій злочинів за криміналістично значущими ознаками;

- подати криміналістичну характеристику вбивств у вигляді інформаційної моделі, в якій на статистичному рівні відобразити кореляційні залежності між її елементами і на їх підставі здійснити розбудову типових версій щодо особи вбивці та мотиву злочину;

- розробити рекомендації щодо використання відомостей, відображених у криміналістичній характеристиці, в процесі розкриття та розслідування конкретного злочину;

- визначити сутність, сферу застосування, теоретичну і практичну значущість методу виявлення і використання кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств, розглянути можливість його віднесення до розряду окремонаукових (спеціальних) методів криміналістики;

- розробити з метою реалізації методу виявлення і використання кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств автоматизовану комп'ютерну систему як підґрунтя інформаційного забезпечення підтримки прийняття рішення слідчим, що провадить розслідування по конкретній кримінальній справі;

- запропонувати на базі сформованого банку даних із урахуванням імовірно можливих вихідних кримінальних ситуацій процедуру розбудови довідкових таблиць, у яких відображаються  типові версії щодо особи вбивці та мотиву злочину;

- враховуючи узагальнені дані, що зосереджені у довідкових таблицях, які сформовані на підставі аналізу кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств, викласти рекомендації щодо розбудови складної моделі особи злочинців, котрі зникли з місця події, і алгоритмів їх пошуку.

Об'єкт дослідження  ? умисні вбивства та процес їх розкриття та розслідування.

         Предметом дослідження є закономірності виявлення  кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств і формування на їх підставі типових версій щодо особи вбивці та мотивів учинення злочинів.

         Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дисертаційного дослідження є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання, що відображає взаємозв'язок теорії та практики, а також концептуальні положення криміналістики і загальної теорії статистики. У процесі здійснення цього дослідження застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: системно-структурний ¾ для розбудови внутрішньої архітектоніки окремої криміналістичної методики вбивств та її криміналістичної характеристики; функціональний ¾ для аналізу динаміки окремих елементів криміналістичної характеристики вбивств; формально-логічний ¾ для визначення напрямків дослідження криміналістичної характеристики вбивств; порівняльний ¾ для окреслення  місця криміналістичної характеристики  у структурі окремої криміналістичної методики; статистичний ¾ для узагальнення кримінальних справ про вбивства, оброблення вихідної інформації і формування банку даних, анкетування та інтерв'ювання слідчих прокуратури і співробітників карного розшуку МВС України; кореляційного аналізу ¾ для визначення ступеня щільності та характеру залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств; моделювання ¾ для формування типових версій щодо особи вбивці та мотивів злочину, а також алгоритмів пошуку суб'єктів, що зникли з місця події.

Емпіричну базу дисертаційного дослідження складають: результати узагальнення 1100 кримінальних справ про вбивства, вчинені в Харківській області  за період  1998 ¾ 2002 рр.;  результати анкетування 150 слідчих прокуратури та співробітників карного розшуку органів МВС України, що проводилось за спеціально розробленою  методикою; результати узагальнення та аналізу опублікованих матеріалів слідчої практики; дані статистичних звітів МВС України, Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України.

При підготовці дисертаційного дослідження також використовувався особистий багаторічний досвід слідчої діяльності здобувача. 

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що за характером і змістом розглянутих питань дисертація є першим у вітчизняній криміналістичній літературі монографічним дослідженням, в якому  на базі положень загальної теорії криміналістики, а також репрезентативної вибірки кримінальних справ здійснено комплексний аналіз криміналістичної характеристики вбивств, виявлено кореляційні залежності між її елементами і на їх підставі запропоновано методику розбудови типових версій щодо особи вбивці та мотивів злочину. В роботі обґрунтовується низка нових положень і висновків, що мають важливе теоретичне і практичне значення та виносяться на захист: