Незважаючи на значущість криміналістичної характеристики для розширення пізнавальної сфери науки криміналістики, активізації конкретних напрямків практичної діяльності слідчих органів, її функція дотепер не отримала належного розвитку, який відповідає складним  завданням, що стоять перед наукою і практикою в сфері боротьби зі злочинністю. Крім того, питання виявлення кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств раніше не були самостійним напрямком наукового дослідження, а якщо і згадувались, то лише у загальному контексті розробки методики розслідування вбивств без посилань на репрезентативну вибірку кримінальних справ, без застосування сучасних комп'ютерних технологій і математичних методів щодо збирання і обробки необхідних емпіричних даних. На сьогоднішній день в Україні відсутні монографічні роботи, присвячені даній проблематиці, а у дисертаційному аспекті ця проблема в криміналістиці спеціально не досліджувалася. 

         Названі обставини визначили наперед можливість віднесення цієї проблеми до числа актуальних і стимулювали проведення цього дисертаційного дослідження, результати якого надають підстави дійти таких висновків:

1. Удосконалення криміналістичної методики як системи знань, як самостійного розділу науки криміналістики можливе за рахунок узагальнення та пояснення накопиченого емпіричного матеріалу і пізнання наукових фактів, що відносяться як до сфери вчинення злочинів, так і до сфери їх розкриття, розслідування та попередження.  

         2. Криміналістичну методику доцільно розглядати як інформаційно-пізнавальну модель, розбудову якої здійснено на підставі застосування предметних та функціональних прийомів дослідження.

Внутрішня архітектоніка цієї моделі, складається з двох рівнів ¾ ретроспективного і перспективного. Перший рівень включає в себе криміналістичну характеристику певної категорії злочину, в якій за статистичними показниками відображені кореляційні залежності між її елементами ( "злочинець ¾ жертва", "сліди злочину ¾ спосіб вчинення злочину", "місце, час злочину ¾ злочинець" і т.ін.), а також сформульовані на підставі аналізу цих кількісних показників типові версії відносно особи злочинця та жертви, мотивів злочину та інших обставин.     

         Другий, перспективний рівень, на відміну від ретроспективного, описує не сам злочин, а  процес його розкриття та розслідування. Це своєрідна типова криміналістична модель здійснення досудового слідства, яка включає в себе:  а) типові слідчі ситуації, відповідно до певного етапу розслідування; б) програми розслідування (мета, завдання та напрямки розслідування, що обумовлені слідчими ситуаціями і обставинами, які підлягають з'ясуванню по конкретній категорії злочинів); в) типові системи слідчих дій і оперативно-розшукових заходів або їх сполучення, тобто тактичні операції, як засоби впливу на слідчі ситуації, перевірки версій та вирішення стратегічних і тактичних завдань.

         Такий підхід сприяє реалізації завдання криміналістики щодо розробки типових моделей кримінальної діяльності і типових  криміналістичних моделей слідства, тобто криміналістичних характеристик злочину і криміналістичних характеристик досудового і судового слідства.

3. Дослідження криміналістичної характеристики необхідно здійснювати у двох напрямках: а) як теоретичну концепцію; б) як робочий інструментарій слідчого. Відповідно до зазначених аспектів треба визначати її дефініцію, внутрішню архітектоніку, місце у системі криміналістики та   функціональне призначення.

Сучасний стан криміналістичної характеристики свідчить про суттєве відставання розробок стосовно її впровадження у практичну діяльність слідчих органів, що  надає підстави деяким вченим ставити питання про доцільність існування цієї категорії взагалі.

          Зберегти для науки криміналістики таку категорію як "криміналістична характеристика", придати їй нового імпульсу можливо за рахунок створення саме її практичної частини. І це дійсно проблема сьогодення, розв'язання якої доцільно здійснювати у таких напрямках:  

-  криміналістичну характеристику вбивств розробляти на видовому чи підвидовому рівні відповідно до криміналістичної класифікації цих категорій злочинів;

- криміналістичну характеристику вбивств представити у вигляді інформаційної моделі, в якій на статистичному рівні відображені кореляційні залежності між її елементами і на їх підставі визначені типові версії, насамперед щодо можливих суб'єктів злочинів. При цьому необхідно поставити за правило, що кінцевим результатом досліджень криміналістичної характеристики є побудова типових версій. Якщо таких версій запропоновано не буде, то можна вважати дослідження незакінченим і таким, що потребує додаткових розробок.

- розробити рекомендації щодо використання відомостей, відображених у криміналістичній характеристиці у процесі розкриття та розслідування конкретного злочину.  

4. До елементного складу криміналістичної характеристики вбивств доцільно включати: особу злочинця та жертви злочину; мотив злочину;  спосіб вчинення та приховування злочину; "слідову картину";  обстановку злочину (час, місце, знаряддя). Саме у такому системному вигляді криміналістична характеристика: 

а) відповідає інформаційному підходу щодо її формування;

б) здатна найбільш ефективно здійснити свою службову функцію і дійсно розглядатися як робочий інструментарій слідчого;

в) найбільш тісно кореспондує з предметом доказування по даній категорії справ;

г)  дозволяє виявити кореляційні залежності, які виступають підґрунтям для побудови типових версій щодо особи вбивці та мотиву вчинення злочину.

Зазначені елементи криміналістичної характеристики вбивств являють собою єдине ціле і розглядати їх у відриві один від одного є недоцільним. Кожний елемент даного комплексу здатний тією чи іншою мірою вказувати на істотні моменти, що сприяють розкриттю злочинів, висуненню версій, прогнозуванню можливих місць знаходження злочинців тощо.  

5. Криміналістична характеристика вбивств як системне утворення передбачає необхідність розташування її елементів у певній ієрархічній послідовності, яке може бути здійснено за таких підстав:

а) за рівнем інформативності та ступенем значимості;

б) за принципом інформаційного збагачення (накопичення інформації).

6. Формування криміналістичної характеристики вбивств необхідно здійснювати на основі сукупності якісної і кількісної інформації, тобто результатах емпіричних і статистичних досліджень. Без використання такого роду результатів криміналістична характеристика являтиме собою набір абстрактно-умоглядних відомостей, виділених за принципом "може бути" без розкриття можливих зв'язків, що істотно знижує ефективність її практичного використання. 

7. Використання даних криміналістичної характеристики вбивств у практичній діяльності може бути здійснено двома шляхами:

- до криміналістичної характеристики звертаються  безпосередньо на початку розслідування і на її підставі здійснюють побудову версій та визначають послідовність слідчих дій;

- до криміналістичної характеристики звертаються в разі отримання негативних результатів в ході проведення початкових слідчих дій.

8. Зв'язки між елементами криміналістичної характеристики носять неоднозначний характер, що передбачає певну ймовірність встановлення одної визначеної ознаки (або групи ознак) при наявності другої (іншої групи ознак), тобто зв'язки проявляються лише у решті злочинів, а це в свою чергу обумовлює необхідність застосування саме кореляційних методів щодо їх виявлення і дослідження.

9. Найбільш придатним, тим що у повній мірі відповідає специфіці взаємозв'язків між елементами криміналістичної характеристики вбивств, є термін "кореляційні" (зв'язки або залежності), а ніж термін "закономірні". Останній термін доцільно застосовувати при розкритті функціональних (однозначних) зв'язків, які практично не реалізуються у криміналістичній характеристиці злочинів, оскільки на її елементи (один чи декілька) впливають випадкові фактори, а це призводить до "розмивання" строгої функціональної залежності.

10. Для визначення специфіки зв'язків між елементами криміналістичної характеристики вбивств більш вдалим є використання терміну "ступінь ймовірності", а ніж застосування терміну  " ступінь жорсткості". Саме за таких засад істотно зменшується шаблонність криміналістичної характеристики, що обмежує творчий підхід слідчого до висунення версій і визначення напрямків розслідування.

11. Ступінь щільності кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств розподіляється на високу, середню і низьку і визначається на підставі виведення коефіцієнтів кореляції та детермінації. Так, чим ближче коефіцієнт кореляції за абсолютною величиною наближається до одиниці, тим тісніше зв'язок між ознаками, і тім вища ступень ймовірності.

12. Кореляційні залежності можуть проявлятися як між декількома елементами криміналістичної характеристики, так і між їх групами (парна кореляція). Зокрема можна виділити кореляційні залежності між:

- до кримінальною, кримінальною і після кримінальною поведінкою суб'єкта вбивства;

- способом вчинення вбивства і обстановкою його вчинення;

- знаряддям вбивства і слідами його застосування;

- особистими властивостями особи вбивця і способом приготування, вчинення і приховування вбивства;

- знаряддям вчинення вбивства і особистими властивостями злочинця;

- вбивцею і жертвою;

- місцем і часом вчинення вбивства і особою злочинця;

- мотивом злочинного діяння і особою злочинця;

- способом вчинення вбивства, знаряддями і наслідками злочину та ін. Зазначений перелік відкритий, тобто він не є вичерпним і може доповнюватись. 

13. Сфера застосування, теоретична і практична значущість методу виявлення і використання кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики злочинів надають підстави щодо його віднесення до розряду окремонаукових (спеціальних) методів криміналістики.

Застосування цього метода дозволяє на основі дедукції зробити припущення щодо наявності ще не відомих фактів, які мають відношення до події злочину. Іншими словами, виявлення у ході розслідування будь-якого  елемента системи з тим чи іншим ступенем ймовірності може вказувати на існування іншого, ще не встановленого елемента і визначати напрямки і засоби його пошуку. Саме в можливості розкриття конкретного злочину із використанням узагальнених даних про раніше розслідувані аналогічні злочини і полягає практичне інструментальне значення криміналістичної характеристики вбивств.

14. Виявлення кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств, насамперед між вихідними даними і комплексами ознак, що притаманні особам, які вчиняють ці злочини можливе за рахунок математичної обробки репрезентативної вибірки кримінальних справ даної категорії злочинів із застосування новітніх комп'ютерних технологій, які дозволяють встановити  найбільшу кількість  кореляційних залежностей між зазначеними елементами.