15. З метою реалізації методу виявлення і використання кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики вбивств і більш широкого застосування в слідчій практиці типових версій, що сформовані на підставі аналізу цих виявлених залежностей розроблено і запроваджено автоматизовану комп'ютерну систему під умовною назвою "Вбивство", яка складається з двох структурно-програмних модулів: "Вбивство ¾ діагностика"  та "Вбивство ¾ типові версії". Перший модуль має аналітико-статистичну спрямованість, його завданням є накопичення, перероблення та аналіз вихідної інформації, що зосереджена в анкетах узагальнення. Він призначений для дослідницьких цілей і користувачами його є передусім науковці, які займаються проблематикою побудови інформаційної моделі криміналістичної характеристики вбивств. Сутність другого програмного модулю полягає у тому, що слідчий відповідно до заданої ним кримінальної ситуації може отримати відомості щодо особи вбивць, які вчиняли аналогічні злочини і інформація стосовно яких є у банку даних, тобто сформувати типові версії. Отримані результати оформляються у вигляді довідкових таблиць.

Розглядувана автоматизована комп'ютерна система може розглядатися як підґрунтя інформаційного забезпечення підтримки прийняття рішення слідчим, котрий здійснює розслідування по конкретній кримінальній справі, а саме щодо висунення робочих версій та обрання оптимальних систем слідчих дій.

16. Композиційно зазначена система складається з двох блоків:  банку даних (електронного архіву) і пошукових систем. Причому банк даних є єдиним для різних за спрямуванням пошукових систем і до нього можна звертатися як для отримання підсумкових результатів проведеного узагальнення, так і для моделювання типових версій.

Сам банк даних сформований на підставі проведеного вибіркового емпіричного спостереження і включає в себе 1100 кримінальних справ про умисні вбивства, вчинені у Харківській області України за період з 1998 по 2002 рр.  Якщо прийняти до уваги, що у банку даних зосереджена інформація стосовно 48 місць вчинення вбивств, 17 способів і 6 базових вікових груп злочинців, то вже ці показники дозволяють сформувати 4896 довідкових таблиць щодо особи вбивця та мотиву злочину, а різноманітні варіації з віком злочинця при моделюванні кримінальної ситуації зазначену кількість довідкових таблиць можуть збільшити ще в декілька разів. Ці показники наочно ілюструють перевагу машинної форми збереження та обробки інформації щодо криміналістичної характеристики вбивств у порівнянні з тими напівформалізованими таблицями, що свого часу були запропоновані Л.Г.Відоновим і в подальшому декілька модифіковані М.О.Селівановим.  Більш того, самостійне моделювання вихідної кримінальної ситуації надає можливість слідчому максимально наблизити реальне до типового і користуватися не вельми абстрагованими даними, які відображені у довідковій літературі, а показниками, що характеризують ступень кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики конкретної вибірки кримінальних справ про вбивства.  

Разом з тим, треба враховувати, що зазначені підрахунки свідчать лише про гіпотетичні можливості даної комп'ютерної програми. Щодо реально можливих, то вони залежать від об'єму банку даних та характеру інформації, що зосереджена в ньому. Принаймні існуючий банк даних не змозі забезпечити всі можливі комбінації сполучень перелічених елементів під час моделювання відповідних кримінальних ситуацій. В деяких випадках формування довідкових таблиць може буде здійснено на базі одного чи двох прикладів, які є у банку даних, що істотно знижує рівень репрезентативності отриманих результатів. Це дійсно так, але люба інформація щодо особи злочинця, навіть якщо вона базується на незначних вихідних показниках, є більш корисливою, аніж її повна відсутність. Крім того, банк даних як відкрита система може поповнюватись, що надасть можливість збільшити як варіантність комбінацій сполучень елементів, які входять до вихідної кримінальної ситуації, так і їх базові абсолютні показники.

         17. Криміналістична характеристика як інформаційна модель може застосовуватись для розробки алгоритмів щодо виявлення та розшуку злочинців, котрі зникли з місця події. Вирішення цього завдання доцільно здійснювати  у два етапи: 1) розбудова розумової моделі вказаних категорій осіб; 2) розробка програми їх розшуку.

Розбудова розумової моделі, злочинця що встановлюється здійснюється на підставі інформації, яка є у розпорядженні слідчого стосовно обставин вчинення конкретного злочину, а також узагальнених даних, щодо осіб, які вчиняють злочинні діяння аналогічної категорії. Такі узагальнені дані зосереджені у  довідкових таблицях, які формуються на підставі аналізу кореляційних залежностей між елементами криміналістичної характеристики і включає в себе відомості про стать і вік злочинця, його характерологічні ознаки (наявність судимості, негативні чи позитивні риси), стосунки з жертвою, місця мешкання та мотиви вчинення злочину. У ході розбудови складної моделі особи злочинця слідчий має змогу звернутися до зазначених довідкових таблиць і скористатися інформацією стосовно окремих груп осіб, що вчиняли злочини, аналогічні тому, що є у його провадженні.

Програма розшуку злочинця, що зник з місця події у своїй конструктивній частині може мати три аспекти. Перший пов'язаний із виявленням осіб, котрі схожі за своїми ознаками з тими, що відображені у вихідній моделі злочинця та здійснення їх перевірки на предмет причетності кожного з них до вчиненого злочину (шляхом перевірки алібі, вирішення ідентифікаційних завдань тощо). Другий аспект пов'язаний із вивченням оперативної обстановки у визначеному регіоні. При цьому не слід виключати можливість "виходу" на злочинця за рахунок виявлення і розкриття інших злочинних актів, що мали місце до і після вчинення злочину, що розслідується на певній території, до якої, як передбачається, може мати відношення особа, що встановлюється. Третій аспект програми передбачає необхідність  отримання додаткової інформації як стосовно обставин самого злочину, так особи злочинця. Йдеться насамперед про відшукання тих джерел інформації, котрі на даному етапі розслідування ще не виявлені, але їх об'єктивна можливість витікає із узагальнених відомостей щодо злочину, обставин його вчинення (кримінальної ситуації), особи злочинця. Отримана таким чином інформація використовується для вдосконалення розбудованих моделей та коректування програми пошуку злочинця.

18. Запропонована система моделювання типових версій має важливе практичне значення, оскільки дозволяє органам дізнання і досудового слідства максимально цілеспрямовано використовувати отриману інформацію, зосереджуючи свої зусилля на більш вузькому напрямку пошуку злочинця. 

Водночас вона сприятиме поповненню у робітників кримінального розшуку і слідчих прокуратури відсутніх досвіду та знань, оскільки менш досвідчені працівники отримують можливість нарівні з професіоналами, тобто тими що мають значний досвід роботи з аналогічних кримінальних справ, користуватися системою розбудови типових версій.

Крім того ця система може використовуватись і у процесі навчання оперативних і слідчих співробітників, а також студентів та слухачів вищих юридичних навчальних закладів.