Актуальність теми дослідження. Конституція України проголосила людину найвищою соціальною цінністю, права і свободи якої та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 3). Але проблема захисту прав людини в нашій країні продовжує залишатись не вирішеною. Особливо гостро вона постала для українського селянства в процесі реформування, який супроводжувався чисельними порушеннями його прав на землю та майно. Вирішення зазначених проблем можливо лише шляхом відродження та розвитку виробничої кооперації на селі, яка є невід'ємною складовою кооперативної системи взагалі. Зважаючи на те, що соціальний фактор в діяльності таких кооперативів є визначальним, а також на історичний досвід українського селянства, для якого ця форма господарювання є найбільш зрозумілою і традиційною, перспективи її розвитку важко переоцінити.

Створення великих суб'єктів господарювання, які б володіли сучасною матеріально-технічною базою, значними обсягами виробництва, а також були орієнтовані на створення найбільш сприятливих умов для своїх працівників, дає можливість в умовах інтеграції країни до Європейського Співтовариства не тільки селу "вижити", а й вирішити проблему безробіття та забезпечити високу якість вирощуваної сільськогосподарської продукції рослинного і тваринного походження.

         Прийняття Законів України від 17 липня 1997 року "Про сільськогосподарську кооперацію" та від 10 липня 2003 року "Про кооперацію" свідчить про підвищення ролі зазначених організаційно-правових форм господарювання. Але, основним їх недоліком є недостатня увага до особи селянина, який власною працею приймає участь у виробничому кооперативі, неврегульованість ряду питань, що стосуються членства в ньому. Все це дає підстави стверджувати, що кооперативне законодавство потребує подальшого удосконалення і має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, пріоритеті прав і свобод людини.

      Теорія кооперації будується на дослідженнях таких вчених, як: О. Анциферов, М. Левитський, Б. Мартос, М. Туган-Барановський, О. Чаянов та інших науковців, які провели докладні дослідження такого соціально-правового явища як сільськогосподарська кооперація. Історії українського кооперативного руху на селі присвячено монографію В.І. Марочка.

Для розкриття даної теми велике значення мають теоретичні розробки радянських вчених, які стосуються врегулювання членських відносин у колгоспах, розгляду основних прав та обов'язків їх членів. Це праці провідних науковців у галузі колгоспного, сільськогосподарського, аграрного та земельного права      Г.Ю. Бистрова, Ю.О. Вовка, Н.О. Волкової, Л.І. Дембо, О.С. Іванова,                 М.Д. Казанцева, А.М. Каландадзе, М.І. Козиря, Є.М. Нікітіна, І.В. Павлова,             Е.І. Павлової, М.І. Палладіної, О.А. Рускола, І.О. Середи, М.В. Сторожева, О.М. Турубінера, Г.В. Чубукова, В.С. Шелестова, В.З. Янчука, інших видатних вчених.

Серед сучасних наукових досліджень, присвячених аналізу сільськогосподарської кооперації, окремим проблемам членських правовідносин в сільськогосподарських кооперативах, а також проблемам захисту земельних та майнових прав селян у процесі реформування, необхідно виділити праці, авторами яких є українські вчені-правники: О.А. Вівчаренко, Я.З. Гаєцька-Колотило,         В.М. Гайворонський, В.К. Гуревський, В.П. Жушман, І.І. Каракаш, П.Ф. Кулинич, В.В. Носік, О.О. Погрібний, Т.П. Проценко, В.І. Семчик, А.М. Статівка,                  Н.І. Титова, В.Ю. Уркевич, В.І. Федорович, Ю.С. Шемшученко, М.В. Шульга,   В.В. Янчук, В.З. Янчук та інші науковці.

В роботі використані дослідження відомих українських науковців у галузі цивільного та господарського права О.М. Вінник, О.В. Дзери, О.Р. Кибенко,         І.М. Кучеренко, Н.О. Саніахметової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, Є.О. Харитонова,   Я.М. Шевченко, В.С. Щербини та інших вчених. Автор дослідження спиралась на наукові розробки провідних вчених-фахівців у галузі трудового права:                  Н.Б. Болотіної, І.В. Зуба, В. О. Єрьоменко, П.Д. Пилипенко, В.І. Прокопенко,      Б.С. Стичинського, В.Г. Ротаня, Г.І. Чанишевої та інших науковців.

При вивчені окремих аспектів прав та обов'язків членів сільськогосподарських виробничих кооперативів використані роботи вчених-економістів В.В. Зіновчука, Ю.Я. Лузана, М.Й. Маліка, Л.В. Молдован, О.М. Онищенка, В.О. Проценко,             П.Т. Саблука, В.В. Юрчишина та інших відомих вчених.

В процесі порівняння прав та обов'язків членів сільськогосподарських кооперативів в Україні та інших країнах СНД, використовувались наукові праці провідних зарубіжних вчених-правників Т.Є. Абової, З.С. Бєляєвої, Г.Ю. Бистрова, О.А. Галіновської, В.В. Дєм'яненко, Н.М. Дорофєєвої, Т.В. Кашаніної,                   М.І. Козиря, І.П. Кузьмича, О.А. Мініної, Л.Я. Островського, М.В. Сторожева,    Л.О. Сироватської, А.О. Шугаєва та інших вчених.

У межах попередніх наукових робіт українських вчених, присвячених вивченню кооперативних відносин на селі, правам та обов'язкам членів сільськогосподарських виробничих кооперативів відводилась другорядна роль. Крім того, після прийняття Цивільного і Господарського кодексів України, а також Закону України "Про кооперацію" дослідження членських відносин у сільськогосподарських виробничих кооперативах, змісту прав та обов'язків членів цих кооперативів, у юридичній літературі взагалі не проводились. Недостатня науково-теоретична розробка правових аспектів членства у виробничих кооперативах, наявність суперечностей та прогалин у законодавстві, яке має забезпечувати на належному рівні права членів таких кооперативів, призводить до чисельних порушень у цій сфері. Вищезазначене зумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження та визначає її вибір.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності з Пріоритетними напрямами наукових досліджень Національного аграрного університету в межах державної науково-технічної програми "Ринкова трансформація аграрної сфери економіки України" та в контексті проведення в нашій державі аграрно-правової реформи. Тема дисертації безпосередньо пов'язана з організаційно-управлінськими аспектами наукової теми "Формування ринкового механізму в аграрному секторі АПК" (номер державної реєстрації 0199U002510).

Мета і завдання дослідження. . Мета дисертаційної роботи полягає у проведенні науково-теоретичного аналізу змісту членських прав та обов'язків у сільськогосподарських виробничих кооперативах України, з'ясуванні особливостей їх правового регулювання, аналізі локальних нормативно-правових актів окремих кооперативів щодо рівня закріплення в них майнових, земельних, управлінських та трудових прав членів і визначенні шляхів підвищення їх правового захисту. На підставі вивчення законодавства України, а також кооперативного законодавства інших країн, зокрема Російської Федерації, Республіки Білорусь, сформульовані наукові висновки і внесені конкретні пропозиції з удосконалення кооперативного законодавства.

Вирішенню поставленої мети були підпорядковані наступні дослідницькі завдання:

- здійснити теоретичне дослідження змісту прав та обов'язків членів сільськогосподарських виробничих кооперативів;

- провести аналіз права членства в сільськогосподарських виробничих кооперативах;

- надати наукове обґрунтування визначеня понять "пай" та "пайовий внесок" члена кооперативу;

- дослідити особливості у правовому регулюванні трудових відносин в сільськогосподарських виробничих кооперативах;

-- дослідити земельні відносини в сільськогосподарських кооперативах;

-- провести аналіз управлінських прав та обов'язків членів кооперативів;

-- обґрунтувати необхідність прийняття ряду рекомендаційних нормативних актів, які б сприяли врегулюванню членських відносин в кооперативах;

-- проаналізувати чинне законодавство України у сфері аграрних кооперативних відносин та надати конкретні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання прав і обов'язків членів сільськогосподарських виробничих кооперативів.

Об'єктом дослідження є законодавство України про сільськогосподарську кооперацію, локальні акти окремих сільськогосподарських виробничих кооперативів; кооперативне законодавство інших країн, зокрема Росії і Білорусії тощо; теоретичні наукові дослідження у галузі сільськогосподарської кооперації.

Предметом дослідження є урегульовані нормами права суспільні відносини, які виникають та функціонують у процесі реалізації членами сільськогосподарських виробничих кооперативів належних їм прав і обов'язків.

Методи дослідження. В процесі дослідження застосовувались такі методи наукового пізнання, як історичний, порівняльно-правовий, структурно-функціональний, формально-логічний, системного аналізу і синтезу. Історичний метод покладено в основу дослідження особливостей розвитку членських прав і обов'язків на різних історичних етапах. За допомогою порівняльно-правового методу встановлювались загальні риси і специфіка прав і обов'язків членів сільськогосподарських виробничих кооперативів та учасників господарських товариств, а також вивчався досвід зарубіжних країн та можливість його застосування до регулювання аналогічних відносин у вітчизняному кооперативному законодавстві. Структурно-функціональний метод застосовувався при характеристиці окремих прав і обов'язків членів які тісно пов'язані між собою, з правомочностями самого кооперативу та обумовлені його правовим становищем і складають єдине комплексне явище. За допомогою формально-логічного методу в роботі сформульовані визначення права членства, членських прав і обов'язків, паю, права на пай, пайового внеску. Шляхом системного аналізу та синтезу вивчались внутрішні правовідносини в зазначених суб'єктах господарювання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в юридичній науці України після прийняття Цивільного та Господарського кодексів України, а також Закону України "Про кооперацію" проведено комплексний аналіз права членства та таких прав і обов'язків членів сільськогосподарських виробничих кооперативів, як майнові, земельні, управлінські, трудові; зроблено науково-теоретичні висновки і сформульовані пропозиції щодо вдосконалення чинного аграрного та земельного законодавства у цій сфері. В межах здійсненого автором дослідження одержано результати, які відзначаються науковою новизною і виносяться на захист:

1. З метою забезпечення належних гарантій для членів кооперативу в Законі України "Про сільськогосподарську кооперацію" доцільно встановити порядок та вичерпний перелік підстав виключення з кооперативу, якими можуть бути: несплата внесків у порядку та в терміни, передбачені статутом кооперативу; систематичне невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, рішень правління і загальних зборів; недотримання статуту кооперативу; випадки, коли особа не мала права на вступ до кооперативу чи втратила право бути його членом.