Особливості статусу судді проявляються і в специфіці юридичної відповідальності суддів. Відповідальність суддів, зокрема дисциплінарна, є одним (хоча і не головним) із засобів забезпечення їх дисципліни, а також елементом соціального контролю за судової владою.

Згідно із п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України дії, визначені як дисциплінарні правопорушення, і відповідальність за них встановлюються виключно законами України. Суб'єкти дисциплінарної влади у загальному вигляді визначені в Кодексі законів про працю України (далі - КЗпП), відповідно до ст. 147¹ якого дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) певного працівника. При цьому вказується на можливість прийняття щодо окремих категорій працівників статутів і положень про дисципліну (ст. 142 КЗпП), які можуть передбачати особливості їх дисциплінарної відповідальності (ст. 147 КЗпП)[89]. Законодавство вирізняє окрему систему органів і процедуру дисциплінарного провадження щодо суддів.

Підстави та порядок дисциплінарного провадження щодо суддів регламентуються Законами України "Про судоустрій України"[90], "Про Вищу раду юстиції"[91], "Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України"[92]. Низку процедурних питань також урегульовано локальними нормативними актами кваліфікаційних комісій суддів (наприклад, Регламент роботи кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Харківського апеляційного округу, затверджений на засіданні кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Харківського апеляційного округу 13 січн. 2006 р.).

Повноваження з притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності в Україні реалізують:

1. кваліфікаційні комісії суддів - щодо суддів місцевих судів;
2. Вища кваліфікаційна комісія суддів - щодо суддів апеляційних судів;
3. Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів і Верховного Суду; також вона розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів місцевих та апеляційних судів (ст. 98 Закону України "Про судоустрій України").

Відповідно до п. 1 ст. 31 Закону України "Про статус суддів" суддя притягується до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком суддів є порушення: а) законодавства при розгляді судових справ; б) вимог, передбачених ст. 5 Закону "Про статус суддів": суддя не може належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої; в) обов'язків, указаних у ст. 6 Закону "Про статус суддів". Відповідно до цієї норми судді зобов'язані:

- при здійсненні правосуддя дотримуватися Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ із дотриманням установлених законом строків; додержуватися вимог, передбачених 
ст. 5 цього Закону, службової дисципліни та розпорядку роботи суду;

- не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, також таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання;

- не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді й можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності.

Суддя повинен дотримуватись присяги, яка складається при першому призначенні, такого змісту: "Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим" (ст. 10 Закону України "Про статус суддів").

Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено навмисного порушення закону чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки (п. 2 ст. 31 Закону України "Про статус суддів"). Верховний Суд України з цього приводу зазначав, що суддя не повинен звітувати і давати роз'яснення з приводу судових справ, піддаватися критиці за позицію в них і притягуватися через неї до відповідальності, крім випадків, прямо передбачених у законі[93]*.

Під поняттям "дисциплінарне провадження" щодо судді законодавець розуміє процедуру розгляду відповідним органом офіційного звернення, у якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді (ч. 1 ст. 97 Закону України "Про судоустрій України").

Кваліфікаційні комісії суддів розглядають звернення та подання про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів, проводять пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав порушують дисциплінарне провадження і вирішують питання про дисциплінарну відповідальність судді (п. 3 ст. 77 Закону України "Про судоустрій України").

Вища кваліфікаційна комісія суддів: розглядає звернення про дисциплінарну відповідальність суддів апеляційних судів; проводить пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав порушує дисциплінарні провадження та вирішує справи про дисциплінарну відповідальність суддів зазначених судів; розглядає скарги на рішення (висновки) кваліфікаційних комісій суддів про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів місцевих судів. За результатами розгляду скарги Вища кваліфікаційна комісія суддів має право залишити рішення (висновок) кваліфікаційної комісії суддів без змін, також змінити рішення (висновок) або скасувати рішення і припинити провадження у дисциплінарній справі стосовно судді місцевого суду (ст. 84 Закону України "Про судоустрій України"). Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути оскаржено до суду і Вищої ради юстиції.

Закон України "Про судоустрій України" передбачає проведення дисциплінарного провадження кваліфікаційними комісіями щодо суддів у трьох стадіях:

а) перевірка даних про наявність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності;

б) відкриття дисциплінарної справи;

в) розгляд дисциплінарної справи і прийняття рішення органом, що здійснює дисциплінарне провадження (ст. 99).

Дисциплінарне провадження щодо судді порушується постановою голови відповідної кваліфікаційної комісії суддів або головами вищих спеціалізованих чи апеляційних судів.

Підстави для порушення дисциплінарного провадження щодо судді перелічені в Законі України "Про статус суддів". Це можуть бути: а) подання Міністерства юстиції України та його органів на місцях за наслідками перевірки заяв і повідомлень громадян; б) подання голови відповідного суду; в) подання посадових осіб державних органів, установ, організацій, органів місцевого самоврядування; г) повідомлення в засобах масової інформації (ст. 31 указаного Закону). Не 
можуть бути підставами для порушення дисциплінарного провадження кваліфікаційними комісіями суддів заяви та повідомлення від інших суб'єктів, які не передбачені Законом, анонімні заяви та повідомлення. Законом України "Про судоустрій України" також заборонено порушувати дисциплінарне провадження щодо судді за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді або порушення суддею присяги (п. 4 ст. 97 Закону) та попередження про неприпустимість зловживання правом суб'єктами подання про дисциплінарну відповідальність суддів, зокрема, ініціювати питання відповідальності судді без достатніх підстав і використання вказаного права як способу тиску на суддю у зв'язку із здійсненням ним правосуддя.

Цим же Законом також встановлено, що право ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність судді належить: а) народним депутатам України; б) Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини; в) Голові Верховного Суду України (голові вищого спеціалізованого суду - щодо судді відповідного спеціалізованого суду, за винятком ініціювання звільнення судді); г) Міністру юстиції України; ґ) голові відповідної ради суддів; д) членам Ради суддів України (п. 4 ст. 97 Закону України "Про статус суддів").

Слід зазначити, що дисциплінарне провадження щодо суддів Верховного Суду України та суддів вищих спеціалізованих судів здійснюється Вищою радою юстиції у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду юстиції". Так, п. 1, 2 ст. 38 визначали, що підставами для відкриття дисциплінарного провадження суддів указаних судів є подання народного депутата України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Однак за рішенням Конституційного Суду України від 21 трав. 2002 р. названі положення визнані неконституційними. Отже, порушити питання про дисциплінарну відповідальність суддів Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів можуть члени Вищої ради юстиції за результатами перевірки повідомлень. Виходячи з принципу рівності перед законом і судом, вважаємо, що дані суб'єкти не можуть ініціювати дисциплінарне провадження щодо судді суду будь-якого рівня.

Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок судді проводиться протягом місяця з дня надходження відомостей про дисциплінарний проступок головою відповідної кваліфікаційної комісії або за його дорученням чи за рішенням комісії членами комісії. Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок голови кваліфікаційної комісії проводиться трьома членами комісії. Члени кваліфікаційної комісії суддів, уповноважені головою комісії, мають право для здійснення перевірки під час дисциплінарного провадження витребувати та одержувати необхідну інформацію від голів судів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також громадян та їх об'єднань. Посадові особи, які безпідставно відмовляють у наданні інформації чи ухиляються від її надання, несуть передбачену законом відповідальність. Після закінчення перевірки матеріали справи передаються на розгляд комісії, яка розглядає їх у десятиденний строк і приймає рішення. Якщо комісією прийнято рішення про відсутність підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, голова відповідної комісії або комісія припиняють дисциплінарне провадження та повідомляють про це заінтересованих осіб. Рішення про припинення дисциплінарного провадження, прийняте головою комісії, може бути переглянуто комісією на вимогу одного з її членів.

Час і місце проведення засідання кваліфікаційної комісії визначає голова. Особа, щодо якої має розглядатися питання, та суб'єкт подання повідомляються про дату засідання не пізніше як за десять днів. Під час розгляду справи комісія повинна заслухати пояснення судді, притягнутого до дисциплінарної відповідальності. Неявка цього судді на засідання комісії без поважних причин не перешкоджає розгляду справи. Хід та результати засідання комісії фіксуються в протоколі, який підписується головуючим на засіданні та особою, що вела цей протокол.