Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими ЦПК (ч.І ст.304 ЦПК). Суд сповіщає осіб, які беруть участь у справі, про час і місце судового засідання, в якому перевірка законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції здійснюється шляхом повторного розгляду і вирішення тієї самої цивільної справи.

У відповідності зі ст.304 ЦПК суддя-доповідач доповідає зміст рішення (ухвали), яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, - першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі.

Закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, апеляційний суд надає особам, які беруть участь у справі, можливість виступити у судових дебатах в такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення.

На початку судового засідання суд може оголосити про час, який відводиться для судових дебатів. Кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий проміжок часу для виступу.

Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.

У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено перерву або розгляд її відкладено.

Згідно зі ст.305 ЦПК апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

В апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Із цього випливає: 1) поширення принципів розгляду справи в суді першої інстанції на апеляційне провадження (усність, безперервність, змагальність, диспозитивність та ін.); 2) повна ідентичність етапів (стадій) розгляду в суді першої інстанції та в апеляційному провадженні: підготовка справи до розгляду, судовий розгляд, проведений за тими самими правилами; 3) ті самі форми завершення провадження в справі: з вирішенням по суті у формі рішення та без вирішення по суті.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відкрито (ч.І ст.6 ЦПК) у складі не менше трьох професійних суддів (ст. 13 Закону України " Про судоустрій України "). Закритий судовий розгляд допускається в тих самих випадках, що і у суді першої інстанції (п.З ст. 6 ЦПК).

Можна виділити наступні особливості апеляційного провадження:

1. особи, які беруть участь у справі, набувають додаткові про цесуальні права. До розпорядницьких прав на відмову від позову, визнання позову і укладення мирової угоди приєднуються право- моччя, пов'язані з розпорядженням правом йа апеляційне оскар-

ЖЄННл)

1. особливо обговорюється, що суд апеляційної інстанції вправі досліджувати нові докази (ч.2 сі\303 ЦПК). Однак тут не можуть розглядатися вимоги, які не заявлялися в суді першої інстанції, а отже, по-перше, не можуть досліджуватися докази, що підтвер джують такі вимоги; по-друге, позивачем не може змінюватися предмет позову, а також і підстава позову, якщо це призводить до зміни предмета позову і пред'явлення нової вимоги. Тим більше не може пред'являтися і розглядатися зустрічний позов, тому що в цьому випадку необхідний розгляд справи по першій інстанції.

Слід зазначити, що повноваження суду апеляційної інстанції дозволяють йому встановлювати нові факти на підставі наявних у справі та додатково поданих доказів. Це значно поширило можливості апеляційного суду самостійно усувати судову помилку шляхом винесення нового рішення без повернення справи для розгляду в суді першої інстанції. По таких справах відбувається коригування цільової спрямованості процесуальної діяльності в апеляційному провадженні. Виконання завдань по правильному і своєчасному розгляду справи, по якому суд другої інстанції приймає остаточне рішення, призводить до досягнення не тільки мети усунення судової помилки, але й до кінцевих цілей усього судочинства;

1. зміна складу учасників справи в апеляційній інстанції обмежується вимогами незмінності предмета розгляду. Заміна відповідача, вступ у процес третіх осіб, правонаступників припустимі тільки в тій мірі, у якій зберігаються незмінними вимоги, що розглядалися судом першої інстанції;
2. апеляційне провадження завершується або апеляційним рішенням, або апеляційною ухвалою.