Загальне майно – частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об’єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо).

Заказники – природні території (акваторії), що виділяються з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Законний представник – особа, яка відповідно до закону виступає в усіх установах, зокрема судових, на захист особистих і майнових прав та законних інтересів недієздатних, обмежених у дієздатності осіб або дієздатних, але таких, які через свій фізичний стан не можуть особисто здійснювати свої права і виконувати обов’язки.

Законність – правовий режим у державі, за якого діяльність усіх державних органів, юридичних і фізичних осіб здійснюється відповідно до вимог закону.

Законодавство – сукупність законів та інших правових актів держави, що забезпечують правове регулювання суспільних відносин на її території.

Залишкова вартість будинку – вартість будинку, визначена на підставі його балансової або відновної вартості з урахуванням нормативного або фактичного зносу.

Застарілий житловий фонд – сукупність об’єктів житла до п’яти поверхів, крім садибної забудови, які за технічним станом не відповідають сучасним нормативним вимогам щодо безпечного і комфортного проживання, знос основних конструкційних елементів яких становить не менше 60 відсотків.

Змішані формн і види власності на багатоквартирний будинок (кондомініум) – форма власності на багатоквартирний будинок, окремі частини якого (квартири і нежилі приміщення) перебувають у приватній власності двох і більше фізичних або юридичних осіб, а належна до буднику земельна ділянка, допоміжні будівлі і споруди та допоміжні приміщення будинку перебувають у сумісній спільній власності цих осіб,

Заповіт – правочин, який виражає волю однієї особи і здійснюється нею особисто.

Застава – один із способів забезпечення зобов’язань, на підставі якого кредитор має право у разі невиконання боржником забезпеченого зобов’язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами, тобто на випадок невиконання боржником свого зобов’язання кредитору надається спеціальне джерело для задоволення його вимог.

Застосування правових норм – здійснювана компетентними державними органами або громадськими організаціями організаційно-правова діяльність, результатом якої є підтвердження, встановлення, зміна чи скасування взаємних юридичних прав і обов’язків реалізації цих норм.

Захист права власності – захист, який здійснюється за допомогою правового регулювання відповідних суспільних відносин різними галузями права.

Збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім громадянином – одна з гарантій права на житло.

Збитки – виражена у грошовій формі шкода, яка полягає у витратах кредитора, втраті або пошкодженні його майна, а також у неодержанні ним доходів, які він одержав би у разі виконання боржником зобов’язання.

Звернення стягнення на майно – форма відшкодування збитків.

Зворотна сила закоиу – поширення дії закону на факти, що мали місце до набрання ним чинності.

Зловживання правом – здійснення суб’єктивного цивільного права з порушенням можливих меж його дії.

Знос будинку – процес погіршення експлуатаційних показників будинку, зумовленим впливом часу.

Зобов’язання – такі цивільні правовідносини, коли одна особа (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

І

Інвестиційний проект комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду – сукупність організаційних, фінансових та технічних заходів, які здійснюються за інвестиційним договором.

Інвестиція – довгострокове вкладання капіталу (коштів) у різні галузі економіки, переважно за межами країни.

Інвестор-забудовник – фізична чи юридична особа, яка фінансує будівництво.

Іпотека – вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

К

Капітальний ремонт будівлі – комплекс ремонтно-будівельних робіт якнй передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв’язку з їх фізичним зносом та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об’єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).

Калькуляція – обчислення собівартості одиниці продукції, виконня робіт та послуг за елементами витрат.

Квартал (мікрорайон) – територія щільної забудови, в межах якої здійснюються заміна, реконструкція застарілого житлового фонду.

Квартира – комплекс взаємопов’язаних приміщень, використовуваних для проживання однієї сім’ї різного чисельного складу або однієї людини, який включає (як мінімум): жилу (жилі) кімнату (кімнати), кухню, ванну кімнату (душову), вбиральню (або суміщений санвузол), передпокій, комору чи вбудовану шафу.

Квартира у двох рівнях – квартира, жилі та підсобні приміщення якої розмішені на двох суміжних поверхах і об’єднані внутрішньоквартирними сходами.

Квартирний облік – облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, що здійснюється за місцем проживання громадян або за місцем їх роботи.

Кімната – жиле приміщення, обмежене стінами від підлоги до стелі, у жилому будинку, структурно відокремленій частині будинку, що побудоване, прибудоване або відокремлене для проживання громадян, має вихід у місця загального користування багатоквартирного чи індивідуального жилого будинку або будівлі.

Комунальна квартира – квартира, заселена двома і більше наймачами чи власниками жилих приміщень (кімнат), що спільно використовують місця загального користування та інженерне обладнання в цих місцях.

Конструктивні елементи багатоквартирного будинку – частини споруди, які забезпечують її цілісність та необхідні технічні умови функціонування (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші, конструкції даху, покрівля, в’їзна група тощо).

Конфіскація – примусове безоплатне вилучення в державну власність всього або частини майна, що є приватною власністю особи як санкція за вчинене правопорушення.

Корисна площа квартири (будинку) – площа жилих та підсобних приміщень квартири (квартир) будинку, зокрема, кухня, коридор, ванна кімната, санвузли, вбудовані шафи і кладові тощо.

Кошторис будівництва (ремонту, реконструкції) будинку – документ, який визначає вартість будівництва (ремонту, реконструкції) будинку на підставі проекту.

Кошторисна вартість будівництва (реконструкції, ремонту) будівлі – вартість будівництва (реконструкції, ремонту) будівлі, яка визначена кошторисом згідно з проектом.

Кредит – відносини у зв’язку з передачею грошей або матеріальних цінностей у тимчасове користування або за умови їхнього повернення.

Кухня-ніша – невідокремлений перегородкою простір у структурі жилої кімнати чи передпокою для розміщення кухонного обладнання без обіднього місця; може освітлюватися природним або другими світлом через фрамугу.

Л

Ліфтоний хол – приміщення перед входом до ліфта.

Ліцензія – дозвіл, який видається уповноваженою особою іншим особам на виконання певних дій або використання прав.

Лоджія – перекрите й обгороджене у плані з трьох боків приміщення, відкрите до зовнішнього простору або засклене, що служить для відпочинку влітку. Засклена лоджія не є верандою.

Локальні правові норми – один з видів правових норм, які різняться сферами регулювання суспільних відносин.

М

Майнові права – суб’єктивні права учасників правовідносин які пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також з тими матеріальними вимогами, які виникають з приводу розподілу цього майна і обміну.

Малоповерхова забудова – забудова території одно-, два-, триповерховими жилими будинками різних типів.

Маневрений житловий фонд – житловий фонд, призначений для тимчасового проживання громадян на час проведення реконструкції житла застарілого житлового фонду.

Межа малозабезпечеиості – величина середньодушового сукупного доходу, який забезпечує працездатному громадянинові споживання товарів і послуг на мінімальному рівні, встановленому законодавством.

Мешканці тимчасові – особи, які тимчасово проживають у жилому приміщенні без оплати за взаємною згодою з наймачем та членами його сім’ї, членом ЖБК, власником будинку та членами їх сімей.

Місце проживання – місце постійного чи переважного проживання громадянина.

Молодіжний житловий комплекс (МЖК) – організація чи підприємство, утворені з метою будівництва та експлуатації об’єктів житлового і нежитлового призначення, створення належних умов життєдіяльності молодих сімей та одиноких молодих громадян на засадах самоорганізації та самоврядування.

Моральний знос будинку – показник, що характеризує міру невідповідності об’ємно-планувальних, санітарно-гігієнічних, економічних та інших експлуатаційних показників будинку сучасним експлуатаційним вимогам.

Н

Надання жилої площі – один із способів здійснення конституційного права громадян на житло.

Наймач жилого приміщення – повнолітній громадянин, який наймає за договором найму за плату жиле приміщення.

Найм житла – право на безстрокове користування житлом, яке надано громадянину в будинках державного або комунального житлового фонду на умовах договору найму.

Негаторний позов – позов власника про усунення будь-яких порушень його прав, навіть у випадку, коли ці порушення не були пов’язані з позбавленням володіння.

Недієздатність – можливість для громадянина власними діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов’язки.

Недоторканність житла – один із принципів закріпленого в Конституції права громадянина на житло.

Нежиле приміщення – приміщення в структурі жилого будинку, що не належить до житлового фонду. Є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин.

Нежилі приміщення жилого будинку – приміщення, які належать до житлового комплексу, але не відносяться до житлового фонду і є самостійними об’єктами цивільно-правових відносин, їх використання не пов’язане з експлуатацією та утриманням будинку,

Неповнолітні – особи, які не досягли віку, з якого закон визнає їх повністю дієздатними.