1.  У разі незгоди з рішенням комісії суб'єкти природних монополій, суб'єкти господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, об'єднання споживачів та інші заінтересовані особи мають право у місячний термін з дня одержання копії рішення оскаржити його у судовому порядку.

Оскарження рішень комісій у судовому порядку не зупиняє їх виконання.

Суд за клопотанням суб'єктів, визначених у абзаці першому цієї частини, або за своєю ініціативою може зупинити виконання рішення комісії на час розгляду справи в суді.

Рішення комісій щодо накладання штрафів на суб'єктів природних монополій виконуються в порядку, передбаченому статтею 17 цього Закону.

Стаття 16. Фінансування діяльності комісій

Фінансування діяльності комісій, їх територіальних органів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Розділ IV. Відповідальність суб'єктів природних монополій,

ЇХ ПОСАДОВИХ ОСІБ ТА ОРГАНІВ, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ ЇХ ДІЯЛЬНІСТЬ

Стаття 17. Накладання штрафів на суб'єктів природних монополій

1.  Національні комісії регулювання діяльності суб'єктів природних монополій накладають штрафи на суб'єктів природних монополій за:

несвоєчасне надання інформації органам, які регулюють діяльність суб'єктів природних монополій, - у розмірі до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

ненадання інформації органам, які регулюють діяльність суб'єктів природних монополій, або надання завідомо недостовірних даних - у розмірі до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

невиконання або несвоєчасне виконання рішень органів, які регулюють діяльність суб'єктів природних монополій, та порушення умов та правил здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках (ліцензійних умов) - у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

1.  Сума штрафів, накладених на суб'єктів природних монополій, зараховується до Державного бюджету України.
2.  Суб'єкти природних монополій, на які накладено штраф, сплачують його у тридцятиденний термін з дня одержання рішення про накладення штрафу.

За кожен день прострочення сплати штрафу нараховується пеня у розмірі одного відсотка суми штрафу.

У разі відмови суб'єктів природних монополій від сплати штрафу штраф стягується за рішенням суду.

Стаття 18. Відповідальність посадових осіб суб'єктів природних монополій

Посадові особи суб'єктів природних монополій несуть адміністративну відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання рішень органів, які регулюють діяльність суб'єктів природних монополій, ненадання чи несвоєчасне надання інформації цим органам або надання завідомо недостовірних даних у порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Стаття 19. Вилучення незаконно одержаних прибутку, виручки та відшкодування збитків

1.  Прибуток, одержаний суб'єктами природних монополій у результаті порушення норм цього Закону, вилучається в судовому порядку до Державного бюджету України.

Виручка, одержана суб'єктами природних монополій у результаті порушення встановлених органами, які регулюють діяльність суб'єктів природних монополій, рівня цін (тарифів) вилучається до відповідного бюджету згідно з законодавством про ціни і ціноутворення.

1.  Збитки, завдані діяльністю чи бездіяльністю суб'єктів природних монополій у результаті порушення норм цього Закону, підлягають відшкодуванню у порядку, передбаченому цивільним законодавством України.

Стаття 20. Відповідальність органів, які регулюють діяльність суб'єктів природних монополій та їх посадових осіб

1.  Збитки, завдані в результаті прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності органів, які регулюють діяльність суб'єктів природних монополій, що порушують норми цього Закону, підлягають відшкодуванню у порядку, передбаченому цивільним законодавством України.
2.  Посадові особи органів, які регулюють діяльність суб'єктів природних монополій, за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, у тому числі за розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю, несуть відповідальність у порядку, визначеному законами України.

Розділ V. Прикінцеві положення

1.  Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2.  Встановити, що органи, які виконують окремі функції регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, продовжують їх виконувати до створення національних комісій регулювання природних монополій.
3.  Доручити Кабінету Міністрів України у двомісячний термін після введення в дію Закону України "Про природні монополії":

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

привести нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

розробити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом.

1.  Регулювання у сфері зв'язку проводиться відповідно до Закону України "Про телекомунікації", Закону України "Про поштовий зв'язок".

Президент України                                                                              Л. КУЧМА

м. Київ

20 квітня 2000 року № 1682-ІІІ

Про затвердження Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України

Розпорядження Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 р. за № 90/299

Із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженнями Антимонопольного комітету України від 19 травня 2009 року № 168-р (останні зміни)

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 26 листопада 1993 року № 3660-ХІІ "Про порядок введення в дію Закону України "Про Антимонопольний комітет України" затвердити Тимчасові правила розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, які діятимуть до прийняття відповідних законодавчих актів.

Голова                                                                                                 О.Завада

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 р. № 5 (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 р. № 169-р)

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 р. за № 90/299

Правила

розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ)

(назва із змінами, внесеними згідно з розпорядженням Антимонопольного комітету України від 12.02.2002 р. № 24-р, у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 17.08.2006 р. № 332-р)

I. Загальні положення

1. Ці Правила визначають окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції (далі - порушення законодавства про захист економічної конкуренції, порушення) органами Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України "Про захист економічної конкуренції", Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та встановлюють порядок перевірки та перегляду рішень органів Комітету в цих справах і діють до прийняття відповідних актів законодавства.

1.  Розгляд справ здійснюється на засадах рівності сторін перед законом та органами Антимонопольного комітету України (далі - Комітет), які розглядають справи.
2.  Повноваження посадових осіб, передбачені цими Правилами, можуть виконуватись посадовими особами, що їх заміщають (заступають) в установленому порядку.

1. Органи Комітету, які розглядають справи, підвідомчість справ

1.  Справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції у межах компетенції розглядаються органами Комітету:

•  Комітетом;
•  Постійно діючою адміністративною колегією Комітету;
•  тимчасовою адміністративною колегією Комітету;
•  державним уповноваженим Комітету;
•  адміністративною колегією територіального відділення Комітету.

1.  Адміністративній колегії територіального відділення Комітету підвідомчі справи про порушення у вигляді:

зловживання монопольним (домінуючим) становищем, антиконкурен- тних узгоджених дій, якщо наслідки порушення мають місце на регіональному ринку;

недобросовісної конкуренції, якщо заявник і відповідач знаходяться в одному регіоні;

антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, крім тих, що підвідомчі Постійно діючій адміністративній колегії Комітету;

делегування повноважень органів влади чи органів місцевого самоврядування, крім тих, що підвідомчі Постійно діючій адміністративній колегії Комітету;

схилення до порушень, створення умов для вчинення таких порушень чи їх легітимація органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, крім тих, що підвідомчі Постійно діючій адміністративній колегії Комітету;

обмежувальної та дискримінаційної діяльності суб'єктів господарювання, об'єднань, передбаченої частинами першою та другою статті 18, статтями 19, 20 та 21 Закону України "Про захист економічної конкуренції", крім тих, що підвідомчі державному уповноваженому Комітету;

неподання, подання інформації в неповному обсязі територіальному відділенню у встановлені головою територіального відділення, адміністративною колегією територіального відділення Комітету чи нормативно- правовими актами строки або подання недостовірної інформації територіальному відділенню;

створення перешкод працівникам територіального відділення Комітету в проведенні перевірок, огляду, у вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації;

надання рекомендацій суб'єктами господарювання, об'єднаннями, органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, що схиляють до вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції чи сприяють учиненню таких порушень, окрім тих, що підвідомчі Постійно діючій адміністративній колегії Комітету.

Справи, підвідомчі адміністративній колегії територіального відділення Комітету, розглядаються у територіальному відділенні за місцем вчинення порушення або за місцезнаходженням відповідача, або за місцем настання наслідків порушення.