1.  Повірений має право на плату за виконання свого обов´язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

2.  Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Сплатним договір доручення є лише остільки, оскільки обов´язок сплати довірителем винагороди повіреному прямо передбачений законом. Безоплатним він стає тоді, коли його безоплатність передбачена договором або встановлена законом.

Договір визнається сплатним і тоді, коли в ньому немає вказівки про розмір винагороди чи про порядок його сплати. Це означає, що для сплатного договору доручення угода про розмір винагороди не є істотною умовою і при його відсутності визначається, виходячи з обсягу винагороди, що сплачується звичайно за вчинені подібного роду юридичні дії.

Стаття 1003. Зміст доручення 1. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Статтею, що коментується, передбачена обов´язкова вимога щодо чіткого визначення кола дій, які належить вчинити повіреному, тобто договір доручення повинен містити чіткий перелік необхідних для вчинення дій. Крім того, вони мають бути правомірними, конкретними та такими, що можуть бути здійснені. Це необхідно для того, щоб довіритель міг контролювати чи належним чином і в належному обсязі виконав повірений своє доручення, або перевірити, чи не вийшов повірений за межі повноважень, наданих йому довіреністю та укладеним договором.