1.  У випадках, передбачених договором комерційної концесії, користувач може укласти договір комерційної субконцесії, за яким він надає іншій особі (субкористувачу) право користування наданим йому правоволодільцем комплексом прав або частиною комплексу прав на умовах, погоджених із правоволодільцем або визначених договором комерційної концесії.

2. До договору комерційної субконцесії застосовуються положення про договір комерційної концесії, встановлені цим Кодексом або іншим законом, якщо інше не випливає з особливостей субконцесії.

3. Користувач та субкористувач відповідають перед правоволодільцем за завдану йому шкоду солідарне.

4. Визнання недійсним договору комерційної концесії має наслідком недійсність договору комерційної субконцесії.

Використання договору субконцесії дозволяє збільшити можливості правоволодільця по розширенню своєї товарної мережі. Стаття, що коментується, до підстав укладення договору субконцесії відносить випадки, передбачені сторонами в самому договорі. На відміну від Цивільного кодексу Російської Федерації, де в аналогічної нормі, поряд із правом прямо зазначена додаткова підстава — прийняте на себе зобов´язання укласти визначену кількість договорів субконцесій — ЦК України не містить такого положення. Однак варто визнати, що внесення такого договірного положення можливо, і така умова буде дійсною за умови дотримання вимог антимонопольного законодавства. Всі умови договору субконцесії повинні бути погоджені з правоволодільцем, оскільки об´єктами таких договорів є торгова марка, фірмове найменування й інші виключні права, що належать право-володільцю і неналежне їхнє використання може завдати шкоди його інтересам.

У зв´язку з тим, що мета договору субконцесії співпадає з метою договору концесії, то на нього розповсюджуються вимоги, які висуває закон до договору комерційної концесії. Однак це не виключає, з урахуванням похідного характеру договору субконцесії, наявності певних особливостей, які змінюють законний режим регулювання на договірний.

Відповідальність субконцесіонера визначена як солідарна, настає за правилами ЦК (ст.ст. 543, 545 ЦК) і визначена специфікою предмета договору концесії. Оскільки мова йдеться про комплекс виключних прав, з майновими і немайновими правомочностями, їх неналежне використання субконцесіонером завдає шкоди безпосередньо правоволодільцю, його майновій та немайновій сфері, і який є незмінним суб´єктом цих прав.

Договір субконцесії має похідний характер від договору комерційної концесії, і його доля залежить від долі основного договору. Відповідно, у випадку визнання його недійсним з підстав, передбачених законодавством, договір субконцесії визнається також недійсним.