Стаття 170/1. Введення в обіг продукції, щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знака відповідності

Введення виробником чи постачальником в обіг продукції (у тому числі імпортної), яка підлягає обов'язковому підтвердженню відповідності, але щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідної чи складеної відповідно до вимог технічного регламенту з підтвердження відповідності декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національної о знака відповідності - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від трьох до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

(Доповнено статтею 170/1 згідно із Законом України від 15.12.93 р. № 3683-ХІІ; із змінами, внесеними згідно і) законами України від 01.03.95 р. № 79/95-ВР, від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 20.02.2003 р. № 543-ІУ)

1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері підтвердження відповідності (див. Закон України "Про підтвердження відповідності").

2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у введенні виробником чи постачальником в обіг продукції (у тому числі імпортної), яка підлягає обов'язковому підтвердженню відповідності, але щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи складеної відповідно до вимог технічного регламенту з підтвердження відповідності декларації про відповідність, а також у неправомірному застосуванні національного знака відповідності (формальний склад).

3. Суб'єкт адміністративного проступку - посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадяни - власники підприємств та уповноважені ними особи, громадяни суб'єкти підприємницької діяльності.

4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.