Ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:

1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;

2) сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;

3) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Коментована стаття МК містить перелік обов'язкових вимог до поміщення товарів у режимі імпорту.

Розглянемо кожну з цих умов більш детально та з'ясуємо в чому їх сутність.

По-перше, це подання необхідних документів, серед яких документи, що підтверджують право власності та/або розпорядження певними товарами, різноманітні дозволи відповідних державних органів, різні види декларацій тощо. Взагалі різноманітних видів документів, передбачених чинним законодавством України дуже велика кількість, і говорити про них можна дуже і дуже довго, але ми обмежимось лише наведенням прикладів щодо деяких видів товарів.

Дана вимога спрямована на реалізацію положень ст. 45 МК, якою передбачено, що особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. Перелік таких документів та порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до МК.

Якщо на митну територію України ввозяться товари, переміщення яких має здійснюватися на підставі дозволів органів державної влади, то декларант повинен надати посадовим особам митних органів такий дозвіл, виданий уповноваженими органами державної влади у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.03.2003 р. №52 затверджені: Інструкція з оформлення дозволів на імпорт, яка визначає єдиний порядок оформлення дозволів на імпорт згідно з установленою цим наказом формою, а також Порядок видачі дозволів на імпорт в Україну товарів, щодо яких застосовані заходи нагляду або регіонального нагляду згідно з рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, що визначає механізм видачі дозволів на імпорт в Україну товарів, щодо яких застосовуються заходи нагляду або регіонального нагляду (далі - заходи нагляду) згідно з відповідними рішеннями Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. Дозволи видаються на імпорт в Україну товарів, щодо яких застосовані заходи нагляду згідно з рішеннями Комісії.

Слід зауважити, що відповідно до ст. 18 Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1997 р. №1211, що отримала назву "Про затвердження Порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні" (із подальшими змінами та доповненнями), затверджений названий Порядок, що визначає механізм митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні і ввозяться на митну територію України суб'єктами підприємницької діяльності.

Дія Порядку не поширюється на товари (продукцію), що ввозяться:

1) у режимі тимчасового ввезення;

2) у режимі реімпорту;

3) у режимі магазину безмитної торгівлі;

4) у режимі знищення або руйнування;

5) у режимі переробки на митній території України;

6) як гуманітарна та технічна допомога;

7) як подарунки;

8) як інвестиції до статутних фондів суб'єктів підприємницької діяльності або на підставі договорів про спільну інвестиційну діяльність;

9) на митні ліцензійні склади;

10) на склади тимчасового зберігання;

11) як дослідні зразки для проведення досліджень чи випробувань на підставі документального підтвердження Держспоживстандарту та як дослідні зразки сортів рослин для цілей державного випробування на підставі документального підтвердження Держсортслужби, які підпадають під визначення 1-24 груп УКТЗЕД.

Згідно з названим Порядком, підставою митного оформлення товару (продукції) для вільного використання на митній території України є:

- сертифікат відповідності або його копія, видані Держспоживстандартом або уповноваженим ним органом сертифікації. Номер і дата видачі сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності зазначаються у вантажній митній декларації. У справах митного органу, що здійснив митне оформлення товару для вільного використання, залишаються ксерокопії зазначених документів;

- свідоцтво про визнання відповідності або його копія, видані Держспоживстандартом або уповноваженим ним органом сертифікації;

- наявність товару (продукції) в державному реєстрі сертифікатів відповідності та свідоцтв про визнання відповідності.

Підставою митного оформлення товару (продукції), що ввозиться незібраним (комплектний об'єкт), чи іншого товару (продукції), який для здійснення сертифікації потребує виконання монтажних робіт, є:

- договір на проведення робіт із сертифікації товару (продукції) між власником (володільцем) та органом сертифікації;

- довідка органу сертифікації про укладення такого договору із зазначенням номера договору та дати підписання.

У разі, коли власник (володілець) товару (продукції) не одержав сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, товар (продукція) повинен бути ввезений до митного ліцензійного складу або вивезений за межі митної території України.

При ввезенні культурних цінностей, продуктів харчування, різноманітних транспортних засобів, психотропних та наркотичних речовин, їх аналогів та прекурсорів та валюти на територію України також подаються певні документи, що підтверджують правомірне користування такими товарами та дозволяють їх імпортувати.

Так, відповідно до ст. 21 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" від 21.09.1999 p. №1068-XTV (із подальшими змінами та доповненнями) під час увезення культурних цінностей на територію України митному органу подається свідоцтво на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності. За відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню митними органами України до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. Таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник культурних цінностей.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" імпорт, експорт або транзит наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів здійснюються відповідно до сертифіката (окремого дозволу), виданого спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я для кожного такого випадку, незалежно від того, стосується це одного чи кількох наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів. Порядок видачі сертифіката та його зразок встановлюються Кабінетом Міністрів України. Копія сертифіката, завірена у встановленому порядку, додається до кожної партії вантажу і надсилається урядові країни-імпортера. Імпорт, експорт або транзит наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів здійснюються лише через митниці, визначені Державною митною службою України.

Закон України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції встановлює правила ввозу в Україну для цього виду продукції. Відповідно до ст. 4 Закону, сільськогосподарська продукція, яка ввозиться на митну територію України, підлягає обов'язковій сертифікації (крім сировини, яка ввозиться виключно для виробництва товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації), санітарно-епідеміологічному, радіологічному, а в разі ввезення об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду - товарів першої - п'ятої, сьомої, десятої, дванадцятої, чотирнадцятої - шістнадцятої, дев'ятнадцятої, двадцять першої, двадцять третьої груп УКТ ЗЕД (УКТ ЗЕД) - ветеринарному контролю. При цьому іноземні сертифікати беруться до уваги виключно у випадках, коли взаємне визнання таких сертифікатів передбачено нормами відповідних міжнародних договорів. Порядок увезення в Україну харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів здійснюється в порядку, визначеному законом.

Продукти, призначені для продажу населенню, що підпадають під визначення другої - двадцять першої груп УКТ ЗЕД, можуть бути випущені з-під митного контролю на територію України з країн, вільних від карантину, за умови наявності на тарі (коробах, упаковках, розфасовках), а у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, безпосередньо на продукті, відомостей про назву продукту, масу (об'єм), склад, із зазначенням переліку використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок (консервантів), барвників тощо, вмісту хімічних речовин або сполук, а також сертифіката походження таких продуктів. Окремо наводяться відомості про енергомісткість, дату граничного строку використання, побічні ефекти споживання або про їх відсутність, назву харчових добавок (консервантів) за їх наявності, місце виготовлення, найменування й адресу виробника таких продуктів та посилання на власника торгової марки за його наявності, а по віднесених до підакцизних товарів - відомості зазначаються згідно із законами України. Зазначені відомості мають бути виконані українською мовою, за винятком торгової марки, логотипу компанії чи її назви або власної назви продукту, що можуть виконуватися іноземними мовами.

Продукти, які продаються населенню із порушенням вимог, встановлених цією статтею, вважаються такими, що були ввезені в Україну із порушенням митних правил.

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про карантин рослин", увезення в Україну підкарантинних матеріалів та об'єктів провадиться за наявності:

1) фітосанітарного сертифіката, що видається державними органами з карантину і захисту рослин країни-експортера. Фітосанітарний сертифікат - документ, що видається органами Державної служби з карантину рослин України, який засвідчує фітосанітарний стан рослин і рослинних продуктів, що експортуються. Зразок фітосанітарного сертифіката та порядок його оформлення визначаються

Головною державною інспекцією з карантину рослин України відповідно до міжнародних договорів України;

2) карантинного дозволу, що видається Головною державною інспекцією з карантину рослин України. Карантинний дозвіл - документ, що засвідчує право на ввезення в Україну, а також транзит вантажу (рослин і рослинних продуктів) на умовах, визначених Державною службою з карантину рослин України. Форма карантинного дозволу та порядок його оформлення визначаються Головною державною інспекцією з карантину рослин України.

Митне оформлення вантажів проводиться лише після проведення фітосанітарного контролю.

Відповідно до розглядуваної ст. 11 Закону України "Про карантин рослин", Міністерством аграрної політики України був виданий наказ від 23.08.2005 р. №414, що затвердив Фітосанітарні правила ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, транзиту, експорту, порядку переробки та реалізації підкарантинних матеріалів (далі - Правила). Правила є обов'язковими для виконання всіма органами державної влади, юридичними та фізичними особами.

Перевезення вантажу через державний кордон України дозволяється тільки через конкретний пункт (пункти) пропуску, зазначений (зазначені) у карантинному дозволі, який видається на заявлений термін, але не більше ніж на півроку.