1. Справа розглядається Верховним Судом України на його засіданні.

2. Засідання Верховного Суду України є повноважним за умови присутності на ньому не менше двох третин суддів від складу Верховного Суду України, визначеного законом.

3. Відкриття судового засідання, оголошення складу суду, роз’яснення права відводу, роз’яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов’язків здійснюється відповідно до глави 4 розділу ІІІ цього Кодексу.

4. Після проведення процесуальних дій, зазначених у частині третій цієї статті, та розгляду клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі про зміст вимог, викладених у заяві про перегляд судових рішень, та результати проведених ним підготовчих дій.

5. Особа, яка подала заяву про перегляд судових рішень, та особи, що приєдналися до неї, у разі їх прибуття у судове засідання мають право надати пояснення по суті заявлених вимог. Якщо такі заяви подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. Для з’ясування сутності норми матеріального права, яка неоднаково застосована, можуть заслуховуватися пояснення представників органів державної влади.

6. Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі і належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, для участі у судовому засіданні не перешкоджає судовому розгляду справи.

7. Після закінчення заслуховування пояснень осіб, зазначених у частині п’ятій цієї статті, суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.

8. Строк розгляду справи Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня відкриття провадження у справі.

1. Коментована стаття встановлює, що розгляд справи у зв’язку з винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження. Справа в порядку провадження у зв’язку з винятковими обставинами розглядається колегією суддів за наявності не менше як двох третин її чисельності.

Якщо справа вирішується у зв’язку з виявленням неоднакового застосування судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону, то вона розглядається колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України (тобто палат, які допустили різне застосування одного й того самого положення закону) за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати. Головує на засіданні Голова Верховного Суду України або один з його заступників.

2. З коментованої статті вбачається, що якщо суд касаційної інстанції явно неправильно застосує норму закону і постановить вочевидь незаконне рішення, Верховний Суд України не зможе виправити цю помилку, якщо не буде виявлено ознаки неоднакового застосування положення закону судом (судами) касаційної інстанції.

Незважаючи на очевидність помилки у цьому разі Верховний Суд України, через штучне обмеження його повноважень, не зможе, якщо буде слідувати нормам цієї глави, реалізувати визначене Конституцією становище найвищого судового органу у системі судів загальної юрисдикції. Тобто, у значній кількості випадків, визначених обмеженнями процесуального закону, остаточним рішенням є не рішення Верховного Суду України, а рішення суду касаційної інстанції. Навіть у випадку, якщо таке рішення є незаконним.

3. Особливості провадження у зв’язку з винятковими обставинами можуть стосуватися предмета і підстав оскарження у зв’язку з винятковими обставинами (ст.ст.353-354 ЦПК України), строку подання скарги у зв’язку з винятковими обставинами і оплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (ст.355 ЦПК України), складу суду, який уповноважений розглядати справу у зв’язку з винятковими обставинами (ч.ч.2, 3 даної статті) тощо.