1. Зобов´язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

Стаття, що коментується, уперше вводить такий спосіб припинення зобов´язань, як відступне. Зміст відступного полягає у наділенні боржника за згодою кредитора можливістю, зберігаючи зобов´язання, замінити первісний предмет виконання іншим. Відступне — це передача замість виконання зобов´язання певного майна, сплата певної суми грошей тощо. Зазначеній можливості протистоїть обов´язок кредитора прийняти відступне, маючи на увазі, що відхилення від прийняття виконання означає прострочення кредитора і відповідно обумовлює настання зазначених в ст. 613 ЦК (див. коментар до неї) наслідків. Угода про відступний, як правило, укладається вже в ході виконання зобов´язання, у тому числі і після закінчення зазначеного в зобов´язанні терміну. Перелік умов, що міститься в статті відступного, зразковий (мова йдеться про розмір, строки й порядок передання відступного). Відсутність якого-небудь з них не обумовлює визнання правочину неукладеним, якщо тільки про розмір, термін і порядок надання відступного можна зробити висновок з тексту первісного зобов´язання. Відступне не слід змішувати з новацією. Відступне припускає повне припинення юридичного зв´язку між сторонами. Тим часом при новації (див. ст. 604 ЦК і коментар до неї) відбувається заміна первісного зобов´язання, що припинило свою дію.