Так, згідно з Європейською конвенцією про міжнародну дійсність кримінальних вироків від 28 травня 1970 р. цими додатками виступають: а) довідка про належність особи до громадянства держави виконання вироку; б) копія тексту відповідного закону держави виконання вироку, з якого вбачається, що дія або бездіяльність, у зв'язку з яким особу було засуджено, розглядається як кримінальний злочин згідно із законодавством держави виконання вироку; в) заяву, що містить інформацію про процедуру, що буде застосовуватись цією державою при зверненні вироку до виконання.

у двосторонньому міжнародному договорі перелік таких документів є більш детальним. Так, згідно з ч. 2 ст. 7 Договору між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання від 12 червня 2009 р. ними є: 1) відомості про особу засудженого (прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження); 2) документ, що підтверджує громадянство засудженої особи; 3) текст статтей кримінального закону, на підставі якого особу засуджено; 4) письмова заява засудженої особи або у випадках, передбачених договором, її законного представника про згоду на передачу; 5) копії вироку і всіх наявних у справі рішень судових органів, документа про набрання вироком законної сили; 6) документ про відбуту частину покарання і ту частину покарання, яка підлягає подальшому відбуванню; 7) документ про виконання додаткового покарання, якщо воно було призначено; 8) медичний висновок про стан здоров'я і відомості про особливості поведінки засудженої особи; 9) відомості про наявність матеріальної шкоди, її розміру та порядку її відшкодування; 10) копії інших документів, які додаються за взаємною згодою центральних органів договірних сторін.

10. Направлення такого клопотання можливе лише за умови встановлення відповідності запиту про визнання та виконання вироку суду іноземної держави умовам, передбаченим міжнародним договором України та відсутності підстав для відмови у передачі засудженої особи. Клопотання направляється до суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місце проживання чи останнє відоме місце проживання засудженої особи, або місце перебування майна такої особи, а в разі їх відсутності - місце знаходження Міністерства юстиції України.

11. У задоволенні запиту про визнання та виконання вироку суду іноземної держави може бути відмовлено як за підставами, встановленими міжнародними договорами, так і з підстав, визначених національним законодавством України. Так, Європейська конвенція про міжнародну дійсність кримінальних вироків від 28 травня 1970 р. у ст.ст. 6, 7 закріплює випадки, коли у виконанні вироку може бути відмовлено (якщо виконання суперечить основним принципам правової системи запитуваної держави; якщо запитувана держава вважає, що злочин, за який винесено вирок, має політичний характер чи є суто військовим; коли запитувана держава вважає, що існують істотні підстави для висновку про те, що винесення вироку чи його суворість обумовлені расовими, релігійними, національними міркуваннями чи політичними переконаннями тощо). Згідно зі ст. 5 Договору між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання від 12 червня 2009 р. передача засудженої особи не здійснюється, якщо: 1) не додержано умов, перелічених у п. 1 ст. 4 цього договору; 2) покарання не може оути виконано в державі виконання вироку внаслідок закінчення строку давності або через іншу підставу згідно з законодавством цієї держави.

У будь-якому разі така відмова має бути належним чином обгрунтована, тобто з роз'ясненням підстав відмови.

1166

1167

12. Сприяючи охороні прав особи, зокрема, права на судовий захист шляхом оскарження постановленого щодо неї рішення, а також виконанню Україною взятих на себе міжнародних зобов'язань, зокрема, у галузі охорони та захисту прав і свобод людини та громадянина, цією нормою встановлюються відповідні підстави для відмови у задоволенні запиту про визнання та виконання вироків судів іноземних держав.

13. При вирішенні питання щодо визнання та виконання вироку суду іноземної держави у частині цивільного позову слід керуватись відповідними положеннями ЦПК щодо його забезпечення та вирішення.

14. З метою забезпечення виконання вироку суду іноземної держави у частині покарання у вигляді позбавлення волі Міністерство юстиції України має надіслати засвідчену ним копію запиту про визнання та виконання вироку суду іноземної держави прокурору для звернення до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу. Копія запиту направляється прокурору, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місце проживання чи останнє відоме місце проживання засудженої особи, а в разі їх відсутності -місце знаходження Міністерства юстиції України.

15. Вирішення слідчим суддею клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу до вирішення питання про виконання вироку суду іноземної держави відбувається за загальними правилами (див. коментар до глави 18КПК).