1. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

2.  Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

3.  Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Як і оферта, відповідь про її прийняття (акцепт) має відповідати певним обов´язковим умовам: вона повинна бути повною та безумовною. Це означає, що акцептом визнається лише така відповідь, з якої слідує згода з усіма вказаними у оферті умовами, без будь-яких нових (додаткових) умов та застережень.

Як і оферта, акцепт за своєю юридичною природою є одностороннім правочином, що тягне певні юридичні наслідки: з моменту отримання акцепту оферентом договір вважається укладеним і у сторін виникають передбачені договором права і обов´язки.

Волевиявлення щодо прийняття оферти (акцепт) може бути здійснене у різних формах:

усній, письмовій, шляхом вчинення певних дій і, навіть, у випадках, передбачених законом чи договором, — у формі мовчання (див. ст. 205 ЦК і коментар до неї).

Частина 2 статті, що коментується, передбачає можливість здійснення акцепту шляхом вчинення дій відповідно до вказаних у оферті умов договору (конклюдентних дій). Це можуть бути дії по відвантаженню товарів, виконанню робіт, наданню послуг, сплаті грошей і інші дії. Головне, щоб зазначені дії були вчинені у точній відповідності з умовами, зазначеними в оферті і у межах строку, передбаченого для відповіді. Так, наприклад, не може вважатися акцептом відвантаження продукції іншої марки (сорту, якості, комплектності та ін.), ніж та, що була зазначена в оферті.

Мовчання може визнаватися акцептом лише у випадках, прямо передбачених законом чи договором. Так, наприклад, договором майнового найму (оренди) може бути передбачено, що у випадку відсутності заперечень сторін протягом певного строку після закінчення строку дії договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах. У наведеному прикладі і оферта щодо пролонгації (продовження строку дії) договору і акцепт здійснюється шляхом мовчання.

Як і у випадку з офертою, виникнення правових наслідків акцепту також пов´язується не з самим фактом його здійснення, а з фактом отримання його іншою стороною (у даному випадку — оферентом). Отже, акцептант вправі відкликати здійснений акцепт до моменту або в момент його одержання оферентом.