1. Договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором.

Місце укладення договору може мати значення для визначення права, що до нього застосовується (перш за все, це стосується правових актів органів місцевого самоврядування), застосування місцевих звичаїв, зокрема, звичаїв ділового обороту, для тлумачення договору, а також для визначення окремих умов договору, зокрема ціни (наприклад, коли конкретна ціна договором не фіксується, а встановлюється на рівні середньої ціни, яка діє на певному ринку товарів, робіт чи послуг).

Стаття, що коментується, встановлює загальне правило щодо визначення місця укладення договору. Якщо інше не передбачено самим договором, місцем його укладення вважається місце проживання оферента — фізичної особи (див. ст. 29 ЦК і коментар до неї), або місцезнаходження оферента — юридичної особи (див. ст. 93 ЦК і коментар до неї).

Якщо встановити оферента в силу якихось причин неможливо (наприклад, попереднє листування сторін втрачене і зберігся лише остаточний текст договору), місцем укладення договору слід вважати місце його вчинення (підписання, посвідчення чи досягнення усної домовленості).