1. Якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Пропозиція укласти договір (оферта) являє собою односторонній правочин і, таким чином, породжує певні правові наслідки для особи, яка її зробила. Ці наслідки полягають у зв´язаності оферента зробленою ним офертою. У випадку необґрунтованої відмови від зробленої оферти чи необґрунтованої її зміни оферент зобов´язаний відшкодувати іншій стороні всі збитки, яких вона зазнала, здійснюючи дії щодо укладання договору.

Утім, юридична зв´язаність оферента зробленою ним офертою виникає лише на певний строк, який залежить від того, чи зазначений у оферті строк для відповіді чи ні. У статті, що коментується, йдеться про оферту — письмову або усну - у якій вказаний строк для відповіді.

Відповідь про прийняття пропозиції, зробленої з вказівкою строку для відповіді, тягне укладення договору лише у випадку, якщо така відповідь не лише вчасно відправлена акцептантом, але й отримана оферентом протягом вказаного в оферті строку. У зв´язку з цим, важливе значення має не лише правильне визначення початку і закінчення перебігу строку наданого для відповіді строку (див. ст.ст. 253, 254 ЦК і коментар до них), але й врахування часу поштового обігу (якщо відповідь направлена поштою).

У випадку, якщо відповідь про прийняття пропозиції отримана оферентом протягом вказаного в оферті строку, моментом укладення договору вважається момент отримання акцепту.

Стаття 644. Укладення договору за пропозицією, в якій не вказаний строк для відповіді

1. Якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

2. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, — протягом нормально необхідного для цього часу.

На відміну від положень ст. 643 ЦК, правила статті, що коментується, застосовуються у випадку, коли пропозиція щодо укладення договору була зроблена без вказівки строку для відповіді. В цьому випадку встановлюються різні правила залежно від того, у якій формі була зроблена оферта: в усній чи письмовій.

У випадку, коли оферта була зроблена в усній формі (в тому числі по телефону, по радіо чи за допомогою інших засобів зв´язку), вона вважається зробленою присутньому контрагентові. Визначальним фактором тут є то, що сторони знаходяться у безпосередньому контакті і, отже, оферта не віддалена у часі від моменту її сприйняття контрагентом. За таких обставин акцепт має бути заявлений негайно. Лише за такої умови договір вважається укладеним. Якщо ж на прохання особи, якій була адресована пропозиція, їй надається певний час для розмірковування, зроблена пропозиція вважається такою, що зроблена із зазначенням строку для відповіді, і до неї застосовуються правила, передбачені ст. 643 ЦК.

У частині другій статті, що коментується, йдеться про пропозицію щодо укладення договору, зроблену без вказівки на строк для відповіді, яка зроблена відсутньому контрагентові, тобто такому, з яким оферент не знаходиться в безпосередньому спілкуванні, а проводить переговори у письмовій формі, зокрема, шляхом обміну листами, телеграмами, факсами тощо.

В цьому випадку договір вважається укладеним, якщо акцепт отриманий оферентом або протягом часу, встановленого актом цивільного законодавства (якщо такий строк встановлений), або протягом нормально необхідного для отримання відповіді часу. Якщо протягом зазначеного часу відповідь про прийняття оферти від іншої сторони не надійшла, договір вважається неукладеним, а оферент — вільним від зробленої пропозиції.

Строк, нормально необхідний для отримання відповіді на оферту в кожному конкретному випадку визначається з урахуванням ряду факторів: звичаїв ділового обороту у такого роду відносинах, попередньої ділової практики між цими сторонами (якщо вона існує), строку, необхідного для обігу поштової кореспонденції тощо.