1. Пожертвувач має право здійснювати контроль за використанням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву.

2. Якщо використання пожертви за призначенням виявилося неможливим, використання її за іншим призначенням можливе лише за згодою пожертвувача, а в разі його смерті чи ліквідації юридичної особи — за рішенням суду.

3. Пожертвувач або його правонаступники мають право вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначенням.

Відповідно до статті, що коментується, пожертвувач наділяється певними правами, зокрема правом контролювати використання пожертви у відповідності до обумовленої мети.

Законодавець передбачає випадок, коли пожертвувач передає майно (пожертву) для досягнення певної мети, але використовувати його з такою метою неможливо в силу певних обставин. У такому разі використовувати пожертву за іншим призначенням можливо тільки при наявності на це згоди пожертвувача. Але це правило не додержується, якщо пропозиція звернена до невизначеного кола осіб та у зібраних коштах неможливо виділити майно конкретних пожертвувачів.

Якщо пожертвувач не може надати згоду на використання пожертви не за призначенням, обумовленим договором, у зв´язку зі смертю пожертвувача або ліквідацією юридичної особи, то дане питання вирішується за рішенням суду.

Згідно зі статтею, що коментується, пожертва повинна використовуватися за призначенням, тобто для досягнення певної мети, для виконання якої пожертвувач надає пожертву. Але існують випадки, коли передане пожертвувачем майно (пожертва) використовується з іншою метою, ніж яка була обумовлена договором. Якщо пожертва використовується не за призначенням, то в такому випадку пожертвувач має право вимагати розірвання договору пожертви. Таке право належить не тільки пожертвувачу особисто, а й його спадкоємцям.