Вважаємо за необхідне підкреслити, що управлінська настанова удосконалювання системи державного управління національною інформаційною сферою (НІС) зорієнтована на комплексне удосконалювання всіх складових системи. У попередніх розділах була приділена увага організаційно - правовим заходам щодо удосконалювання національної інформаційної сфери та окремих її складових – відомчого (ОВС України) інформаційної сфери держави (інформаційного середовища ОВС України) та відомчого сектора інформаційної сфери суспільства, а також системи державних органів управління і взаємозв'язків між об'єктом та суб'єктом державного управління НІС. Усвідомлюючи важливість і корисність цих досліджень, вважаємо за доцільне акцентувати увагу на шляхах удосконалювання органів внутрішніх справ України як складової суб'єкта державного управління НІС. Така позиція обумовлена тим, що під час державного управління НІС виникає об'єктивна потреба у аналізі як загальних закономірностей розвитку системи державних органів управління, так і специфічних закономірностей функціонування її складових. Зауважимо, що без знання останніх, будь-які спроби вирішення виникаючих під час державного управління НІС завдань управління, на нашу думку, залишаться безперспективними.

Слід зауважити, що у розділах 3 та 4 було вже запропоновано відповідні організаційно-правові заходи щодо удосконалювання ОВС України як суб'єкта управління відомчими секторами інформаційної сфери суспільства та інформаційної сфери держави. Використовуючи структурну форму управління ОВС України НІС, було виявлено та досліджено нові якості та можливості суб'єкта управління. урахування і розвиток яких сприятиме реформуванню ОВС України. На нашу думку, шляхи удосконалювання ОВС України як суб'єкта державного управління НІС можна визначити і за умови розгляду процесуальної форми державного управління НІС . Пропозиція розглядати соціальне управління як процес була наведена та обґрунтована Ю.М. Козловим , Є.С. Фроловим [118].

 На нашу думку, удосконалювання ОВС України як суб'єкта державного управління НІС безпосередньо пов'язано з удосконалюванням процесу управління в ОВС України. Відповідно до наукових праць О.М. Бандурки "процес управління – це діяльність об'єднаних у певну організаційну структуру суб'єктів управління , яка спрямована на вирішення практичних проблем і досягнення перед системою управління цілей шляхом реалізації необхідних видів діяльності, що ґрунтуються на визначених принципах управління , і з застосуванням відповідних методів управління"  [154, с. 138]. Відомо, що концентровано процес управління проявляється в управлінському рішенні. Враховуючи те, що у найбільш загальному вигляді процес управління складається з двох стадій - розробка та реалізація управлінських рішень, розглянемо цей процес у двох взаємозалежних аспектах: цільовому та організаційному [154, с. 17]. Під час дослідження будемо спиратися на нову технологію державного управління НІС (підрозділ 1.5), яка передбачає комплексне удосконалювання інформаційних технологій і соціального середовища, куди ці технології "вбудовуються".

Реалізація процесу управління в ОВС України (в рамках першого аспекту) повинна відповідати процесу переходу України до інформаційного суспільства, що має велетенський потенціал. Головними чинниками у вирішенні цієї проблеми виступають громадянське суспільство та держава. Демократія – це, в першу чергу, можливість громадян впливати на прийняття найважливіших державних рішень, контролювати органи державної влади всіх рівнів, можливість забезпечити дотримання закону, який захищає права і свободи особи. Однак справа не тільки в цьому. В такому найскладнішому організмі, яким є сучасне суспільство, без інформаційних технологій (IТ) просто неможливо налагодити ефективну взаємодію між численними владними структурами, не можна належним чином підвищити ефективність та якість вироблення та прийняття рішення, знизити можливість прояву управлінської помилки.

Було б корисно проаналізувати ступінь готовності системи ОВС України до роботи з інформаційними системами (IС), активного використання нових інформаційних технологій у своїй професійній діяльності. В цілому ж можна сказати, що інтерес до нового, до освоєння надзвичайних можливостей сучасних IТ дуже високий, але високий і психологічний бар'єр щодо їх використання, перебороти який одним бажанням неможливо. Потрібні копітка цілеспрямована робота, подолання сформованих стереотипів, фактично переосмислення традиційних підходів і методів, формування нового – системного мислення, оволодіння умінням бачити в нових IТ не тільки систему знань, але й сукупність практичних прийомів, методів і засобів, що розширюють межі можливостей користувачів таких систем. Що ж заважає перебороти такий бар'єр? Насамперед, йдеться про недостатнє розуміння значення чинника цілісності інформаційних систем. Саме системи, а не окремі їх складові, забезпечують ефект. Бачити, уявляти собі частину, не бачачи цілого, значить уявляти систему неповно, скривлено, як у кривому дзеркалі. В той же час IТ – це різнорідний комплекс, що включає, крім апаратури, лінгвістичне, інформаційне, математичне (аналітичне), програмне, кадрове, організаційне, правове, психологічне і, нарешті, методичне забезпечення [153, с. 395 - 405]. Всі ці види забезпечення повинні бути у складі IС, і без будь-якого з них системи різко знижують свій потенціал. Звідси основна методологічна проблема і для виконавців, і особливо для керівництва МВС України: перебороти бар'єр, що заважає їм у всій повноті уявити і відчути віртуальний світ систем, побачити переваги їх системної цілісності. Інша причина, що стримує освоєння нових інформаційних технологій, – сугубо професійно-кадрова. Це недостатнє розуміння працівниками ОВС України призначення своєї професійної діяльності.

"У найбільш загальному вигляді процес управління складається з двох стадій: розробка та реалізація управлінських рішень". Однак тільки повна реалізація обох стадій дає підстави для оцінки ефективності управлінського рішення" [377, с.64], а водночас – ефективності діяльності ОВС України. Для першої стадії характерно підготовка та прийняття рішень, для другої, головної, стадії процесу управління, – контроль та облік. Таким чином, на першій стадії процесу управління співробітники ОВС України виконують переважно функції підготовки та прийняття рішень. Звідси і дві головні категорії співробітники, що займають вищі, головні, провідні посади в структурі ОВС України: або особи, що готують рішення, або особи, що приймають рішення.

Аналіз практики діяльності виконавчих, законодавчих (не говорячи про судові) органів державної влади показує, що зараз можливості сучасних інформаційних технологій використовуються ними не більш, ніж на 10-15 % [105]. Фактично підтримка керівників органів державної влади інформаційними технологіями здійснюється за допомогою підвищення інформованості посередників: радників і секретарів-референтів. Інформаційні технології виконують поки допоміжну роль, оскільки, як правило, підтримують в основному рутинні операції щодо формування записок, довідок встановленого зразку. Найбільш численним в органах влади є допоміжний персонал, який виконує обслуговуючі функції. Велика помилка, що де-не-де зараз панує: обмежитися рівнем потреб в інформаційних технологіях допоміжного персоналу, і вважати освоєння текстових редакторів і подібних програмних засобів краєм мрій чиновників.

Головне ж завдання зараз полягає в тому, щоб усіма можливими засобами підтримати в ОВС України відповідний рівень прийняття рішень. Де ж криються основні причини неефективності підготовки та прийняття управлінських рішень в ОВС України? Одна з головних причин, на наш погляд, полягає у відсутності грамотного методичного забезпечення розробки, впровадження та використання інформаційних технологій в ОВС України, що починається з вербальних постановок завдань підтримки аналітичної діяльності, виду і джерел вихідних даних, розробки дружнього користувальницького інтерфейсу, а закінчується застосуванням математичних засобів, "системних рекомендацій" щодо інформаційно-аналітичної підтримки управлінських рішень. Потреби в аналітиці у керівництва МВС України, як відомо, дуже значні. Якщо припустити, що ці потреби можна звести до певної сукупності, то їх можна звести до таких важливих творчих завдань:

• аналіз суті проблем, чинників, причинно-наслідкових зв'язків, приватних питань;
• змістовне формулювання проблем, які підлягають вирішенню;
• прогнозування значних подій у зовнішній обстановці, що спроможні вплинути на розвиток України, на ступень криміналізації суспільства;
• прогнозування можливих наслідків реалізації варіантів управлінських рішень;
• розробка рекомендацій та умов щодо досягнення бажаних результатів (альтернатив рішень ОВС України);
• пошук компромісу у разі наявності конкурентноспроможних альтернатив дій ОВС України, із суперечливими оцінками за різними критеріями.

На жаль, аналітична робота конкретного керівника не припускає чіткої математичної постановки, але логічно коректною вона повинна бути. Спроби регламентації опису аналітичної діяльності керівництва у вигляді суворо регулярної процедури, що включає певну послідовність показаних завдань (фрагментів), природно сприймається більшістю керівництва ОВС України як надмірно жорсткі спроби втручання в їхні справи. Тому потрібна більш тонка і продумана тактика дій. Підтримка VIP за профілем їх професійної діяльності повинна будуватися з урахуванням їх інформаційних потреб та індивідуальних особливостей. Таким чином, найголовнішим завданням для фахівців у сфері інформаційних технологій повинна стати розробка дружніх користувальницьких інтерфейсів з урахуванням сформованих правил, що прийняті в оточенні керівництва. Однак суттєвою перепоною, що стримує ефективне використання інформаційних технологій в ОВС України, є недосконалість, а, по суті, неповнота і невірогідність вихідних даних, що доступні ОВС України. Існуюча практика збору інформації, особливо статистичних даних, не відповідає завданням управління в ОВС України в умовах переходу до інформаційного суспільства. В результаті практично неможливо відстежити реакцію об'єкта управління на управлінські впливи ОВС України або інтерпретувати дані статистики в інтересах управління.

Виходячи з викладеного вище, слід зробити висновок, що проблема підготовки та прийняття управлінських рішень ускладнюється внаслідок таких причин:

• недостатності інформації і знань про суть подій, що відбуваються, їх початок і можливий розвиток (проблема аналізу минулого і можливої ходи подій);
• складності і багатофакторності механізму виникнення та розвитку подій, неоднозначності причинно-наслідкових відносин;
• психологічного тиску через відповідальність за прийняте рішення і побоювання можливих наслідків його реалізації (проблема обґрунтованості рішення).

На наш погляд, було б корисним під час розробки та використання інформаційно-аналітичних систем (ІАС), що призначені для застосування у правоохоронних структурах, мати зведення норм і правил (ЗНіП), приблизно таких, якими давно користуються в будівництві, але для систем інформаційно-аналітичної підтримки прийняття рішень в ОВС України, що визначають відповідність розробок систем вимогам підтримки професійної діяльності осіб, які приймають рішення в ОВС України. Вважаємо, що таке зведення норм і правил повинно базуватися на таких засадах: