Організаційна структура МВС України має багаторівневий, об'ємний багатовимірний характер і передбачає не тільки виділення за різними критеріями певної сукупності основних структурних елементів, диференціацію і розподіл між ними функцій, а й їх інтеграцію в єдину воєнізовану силову структуру з встановлення різних форм підпорядкованості та певних видів управління. Розглянемо цю складну та багатовимірну структуру в спрощеному вигляді, наприклад, лише тільки у двох умовних вимірах: за вертикаллю та за горизонталлю.

Узагальнену модель такої структури можна представити за допомогою законів України від 10 січня 2002 р.; 12 вересня 2002 р.; 18 вересня 2003 р.; 18 травня 2004 р. у вигляді переліку основних управлінських рівнів: 1. МВС України як центральний орган управління;

1. Державні департаменти у складі МВС як урядові органи державного управління за окремими напрямами службової діяльності, визначеними Кабінетом Міністрів України; 3. Головні управління, управління МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління, відділи Міністерства внутрішніх справ України на транспорті; 4. Міські, районні управління та відділи, лінійні управління, відділи, відділення, пункти; 5. Підрозділи судової міліції; 6. Підрозділи місцевої міліції; 7. З'єднання, військові частини, підрозділи, установи внутрішніх військ; 8. Навчальні заклади, науково- дослідні установи, підприємства та установи забезпечення.

Цю модель структури МВС України можна визнати умовно вертикально-горизонтальною, коли на умовну вертикальну вісь управління, субординації, підлеглості і підпорядкованості немовби нанизані основні і достатньо великі за розмірами умовно горизонтальні рівні, які теж певним чином структуровані. Ця модель значною мірою відбиває існуючу загальну так звану вертикальну систему управління (зверху й донизу), а також зворотну їй вертикальну систему звітності, підлеглості і підпорядкованості (знизу й доверху)[265]. Для того щоб хоча б поверхово ознайомитися зі змістом і зрозуміти складність, різноманітність, масштабність і значущість діяльності системи МВС України та її складових структурних елементів, досить більш докладно розглянути структуру тільки одного верхнього (або вищого) рівня цієї вертикальної структури, а саме: Центрального апарату МВС України, враховуючи той факт, що на практиці структура елементів кожного наступного рівня, як правило, певним чином моделює в зменшеному масштабі структуру елементів попереднього рівня.

Застосовуючи спеціальні джерела МВС України, зокрема відповідні накази МВС України[266], у структурі Центрального апарату МВС України можна відокремити такі основні структурні елементи: 1. Керівництво; 2. Апарат Міністра; 3. Радники МВС України; 4. Головне
 

 
управління по боротьбі з організованою злочинністю (а у середині нього на правах управління: 4.1. Служба внутрішньої безпеки); 5. Кримінальна міліція (а у середині неї: 5.1. Департамент карного розшуку; 5.2. Департамент Державної служби боротьби з економічною злочинністю; 5.3.Департамент боротьби з незаконним обігом наркотиків; 5.4. Департамент боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми; 5.5. Департамент кримінальної міліції у справах дітей; 5.6. Департамент оперативної служби; 5.7. Департамент оперативно- технічних заходів; 5.8. Управління спеціальних операцій; 5.9. Кіно- логічна служба на правах відділу); 6. Робочий апарат Укрбюро Інтер- полу на правах департаменту; 7. Міліція громадської безпеки (а у середині неї: 7.1. Департамент громадської безпеки; 7.2. Департамент Державної автомобільної інспекції; 7.3. Управління ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів); 8. Головне управління внутрішніх військ; 9. Головне слідче управління; 10. Управління організації дізнання; 11. Головний штаб (на правах департаменту);

1. Департамент кадрового забезпечення; 13. Департамент освіти та науки; 14. Департамент зв'язків з громадськістю та міжнародної діяльності; 15. Департамент документального забезпечення та режиму; 16. Департамент інформаційних технологій; 17. Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку; 18. Департамент ресурсного забезпечення; 19. Департамент медичного забезпечення та реабілітації; 20. Департамент зв'язку; 21.Управління юридичного забезпечення; 22. Управління взаємодії з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; 23. Контрольно-ревізійне управління; 24. Господарське управління; 25. Управління капітального будівництва та інвестицій; 26. Відділ державного нагляду за охороною праці; 27. Служба пожежної безпеки на правах відділу тощо[267].

Складність, важливість і різноманітність завдань, що виконують різні види органів внутрішніх справ та їх структурні підрозділи в системі МВС України, дозволяє відокремити такі основні види управління в ОВС: по-перше, умовно вертикальне багаторівневе централізоване загальне управління; по-друге, умовно вертикальне багаторівневе централізоване спеціальне, чи галузеве, управління; по-третє, умовно горизонтальне зовнішнє міжвідомче чи внутрішньовідомче комбіноване управління.

Організаційно-правові основи загального управління допомагають справляти загальний керуючий вплив на весь особовий склад (персонал) МВС України і будь-яких ОВС та їх підрозділів, що підпорядковані МВС [268]. Організаційно-правові основи спеціального, чи галузевого, управління реалізують і забезпечують правове регулювання практичної діяльності різних структурних елементів і підрозділів системи МВС з урахуванням їх галузевої специфіки та особливостей[269]. Організаційно- правові основи внутрішньовідомчого чи зовнішнього міжвідомчого комбінованого управління забезпечують координацію та взаємодії діяльності різних видів ОВС та їх структурних підрозділів і служб системи МВС відповідно або між собою всередині системи МВС України (внутрішньовідомче комбіноване управління) або з іншими державними і недержавними органами, установами та організаціями (зовнішнє міжвідомче комбіноване управління) при вирішенні різноманітних службових завдань і досягненні спільних цілей у межах чинного за-
 

 
конодавства[270]. В усіх наведених основних та інших видах управління в ОВС власне і виявляються особливості системи МВС України як державної силової структури і водночас центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовано на захист прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, у тому числі найбільш тяжких з них - злочинів. Зрозуміло, що в межах однієї глави не можна охарактеризувати всі структурні елементи системи МВС, їх функції, основні напрямки і види діяльності та особливості управління ними на сучасному етапі їх розвитку, тому коротко зупинимося лише на найбільш пріоритетних.