До системи підрозділів міліції громадської безпеки входить і дозвільна система - регламентований нормами права особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян. До компетенції дозвільної системи згідно з відповідним Положенням на сьогодні відносять питання забезпечення правил виготовлення, реалізації, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної зброї та інших предметів на об'єктах дозвільної системи, організація роботи щодо ліцензування підприємницької діяльності з виробництва, ремонту і реалізації спортивної, мисливської, вогнепальної зброї тощо[276]. Правом давати дозволи на здійснення певних дій користуються різні органи державного управління (Мінекономіки України, Мінохорони здоров'я, Мінтранспорту, Міністерство екології і природних ресурсів України та ін.). На ОВС (міліцію), наприклад, покладено здійснення дозвільної системи на такі предмети, матеріали і об'єкти, безконтрольне володіння та користування якими може завдати шкоди громадському порядку, особистій безпеці громадян, може бути використано із злочинною чи іншою протиправною метою. До таких об'єктів чинним законодавством віднесено вогнепальну зброю (нарізну військових зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, мисливську нарізну і гладкостволь- ну) та боєприпаси до неї; пневматичну і холодну зброю; вибухові матеріали; газові пістолети і револьвери та патрони до них, заряджені речовинами сльозоточивої і дратівливої дії; сховища, склади і бази, де їх зберігають; стрілецькі тири і стрільбища; мисливсько-спортивні стенди; а також підприємства та майстерні з виготовлення і ремонту вогнепальної і холодної зброї; піротехнічні майстерні; магазини, в яких здійснюють продаж зброї та боєприпасів до неї; штемпельно-граверні майстерні; печатки і штампи тощо. Укладення трудового договору на виконання робіт, пов'язаних з виготовленням, придбанням, зберіганням, обліком, охороною, перевезенням, використанням предметів, матеріалів і речовин, на які поширюється дозвільна система, провадиться за погодженням з органами міліції. Правову основу здійснення ОВС дозвільної системи становлять чисельні нормативні акти різної юридичної сили[277].

Місцева міліція утворюється за рішенням органів місцевого самоврядування на підставі подання місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів рад, погодженого з МВС України[278]. Завданням місцевої міліції є забезпечення захисту життя, здоров'я, прав, свобод і законних інтересів громадян та охорони громадського порядку на відповідній території. До складу місцевої міліції входять підрозділи дорожньо-патрульної служби, патрульно-постової служби, служби дільничних інспекторів міліції, а також приймальники-розподільники для дітей, приймальники-розподільники для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальні приймальники для осіб, підданих адміністративному арешту. У складі місцевої міліції можуть утворюватися й інші підрозділи. Місцеву міліцію очолює керівник, який є заступником начальника відповідного управління (відділу) внутрішніх справ з громадської безпеки. Чисельність місцевої міліції визначається органом місцевого самоврядування виходячи з нормативів, затверджених Міністерством внутрішніх справ України. Місцева міліція утримується за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Транспортна міліція. Її діяльність полягає в організації та практичному здійсненні заходів щодо охорони громадського порядку й охорони вантажів, що перевозять на залізничному, водному (річковому, морському) й повітряному транспорті[279].

Державна автомобільна інспекція має підрозділи, які регулюють рух транспорту та пішоходів на вулицях і дорогах, виявляють і припиняють порушення правил дорожнього руху, здійснюють контроль за технічним станом автомототранспортних засобів, що експлуатуються, а також за утриманням автомобільних доріг, вулиць, ведуть облік дорожньо-транспортних пригод, здійснюють розшук викрадених автомашин, приймають державні іспити на отримання права керування транспортними засобами, видають посвідчення на право керування цими засобами, здійснюють державну реєстрацію і облік транспортних засобів, видають реєстраційні документи та державні номерні знаки тощо[280].

Міліція охорони. На підставі договорів міліція охорони бере під охорону майно громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, громадських об'єднань, іноземних держав, міжнародних організацій, іноземців, юридичних осіб[281].

Судова міліція забезпечує безпеку працівників суду; правоохоронних органів; осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві[282].

Спеціальна міліція. Її підрозділи можуть створюватися МВС України з дозволу Кабінету Міністрів України. Спеціальна міліція здійснює функції забезпечення громадського порядку на об'єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське значення або постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення чи катастрофи, а також забезпечення громадського порядку під час проведення масових заходів як на місцевому рівні, так і в загальнодержавному масштабі тощо.

До виконання завдань з охорони громадського порядку, громадської безпеки і боротьби зі злочинністю в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть залучатись інші працівники ОВС і військовослужбовці внутрішніх військ. При цьому на них поширюються права і обов'язки, гарантії правового та соціального захисту та відповідальність працівників міліції. Ці ж самі права, обов'язки, відповідальність та гарантії правового і соціального захисту поширюються і на працівників ОВС, які добровільно виконують такі завдання.

Для ефективного виконання обов'язків, покладених на міліцію України відповідно до чинного законодавства, передбачено застосування різноманітних засобів впливу на свідомість і поведінку людей. Міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених законом. Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю та здоров'ю громадян чи працівників міліції. Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору.

Працівники міліції мають право застосовувати у випадках, передбачених законом, такі спеціальні засоби: наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також використовувати службових собак. Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника. Працівник міліції має право оголити вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування. При затриманні злочинців чи правопорушників або осіб, яких працівник міліції запідозрив у вчиненні злочинів чи правопорушень, а також при перевірці документів у підозрілих осіб працівник міліції може привести у готовність вогнепальну зброю, що є попередженням про можливість її застосування. Спроба особи, яку затримує працівник міліції із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи доторкнутися до зброї, дають працівнику міліції право застосувати вогнепальну зброю. Законодавством визначено й інші випадки, в яких працівники міліції мають право застосовувати вогнепальну зброю, а також встановлено умови і межі застосування не тільки вогнепальної зброї, а й заходів фізичного впливу та спеціальних засобів.