Однак у багатьох випадках конституційна відповідальність часто поєднується з іншими видами юридичної відповідальності, зокрема кримінальною і адміністративною. Тому підставою для притягнення до конституційно-правової відповідальності може бути порушення як норм конституційного права, так, скажімо, і положень кримінального законодавства. Наприклад, вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину є підставою для усунення його з поста в порядку імпічменту, що є різновидом конституційно- правової, а не кримінальної відповідальності. А відповідальність народного депутата, що вчинив кримінальний злочин, поєднує в собі конституційно-правову і кримінально-правову відповідальність. У цих випадках конституційна відповідальність виступає своєрідною передумовою настання інших видів юридичної відповідальності. Адже після того, коли глава держави усувається з поста або народний депутат позбавляється свого мандата, вони уповноваженими на те органами притягаються до тієї відповідальності, матеріальна підстава якої послужила формальною підставою настання щодо них конституційної відповідальності. Більше того, не можна забувати, що у разі, коли конституційна відповідальність не настає фактично, тобто президент чи народний депутат в силу певних причин не позбавляються свого конституційно-правового статусу, можливість притягнення їх до інших видів відповідальності, зокрема кримінальної чи адміністративної, виключається автоматично, позаяк відповідна їх статусу недоторканність охороняє їх від примусу та інших заходів будь-якої юридичної відповідальності.

У цьому якраз і виявляється сама суть конституційної відповідальності, правова природа якої двозначна: з одного боку, вона не має формальних меж застосування, а з іншого - обумовлює, як правило, додаткове навантаження на суб'єкта, оскільки на додаток до заходів, передбачених власне нею самою, вона тягне за собою настання відповідних наслідків, передбачених заходами інших видів юридичної відповідальності.