№ 3. Система органів управління інформаційними ресурсами
Сторінки матеріалу:
України (Мінтрансзв'язку)1. Мінтрансзв'язок бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері телекомунікацій та інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України; формує Національну програму інформатизації та забезпечує її виконання, здійснює заходи щодо входження телекомунікацій та інформатизації до європейського і світового інформаційного простору. Відповідно до покладених на нього завдань Мінтрансзв'язок здійснює, зокрема, державне управління у сфері телекомунікацій та інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України; виконує функції генерального державного замовника Національної програми інформатизації; забезпечує координацію діяльності органів виконавчої влади, пов'язаної із створенням та інтеграцією електронних інформаційних систем і ресурсів у Єдиний веб-портал органів виконавчої влади та наданням інформаційних та інших послуг через електронну інформаційну систему "Електронний Уряд"; координує та контролює роботи, пов'язані із створенням, веденням і забезпеченням функціонування Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів, визначає організаційні та методичні засади ведення Національного реєстру та правила користування ним.
Безпосереднє управління державними інформаційними ресурсами здійснюють уповноважені державні органи та їх посадові особи, які створюють, накопичують, обробляють, використовують, розпоряджаються та зберігають інформацію шляхом утворення відповідних інформаційних систем - фондів, банків даних, реєстрів, кадастрів тощо. Держава як владник інформації визначає правила оброблення такої інформації та доступ до неї, а також встановлює інші умови щодо інформації (ст. 38 Закону України "Про інформацію"). Так, одним із основних видів інформації є статистична - офіційна документована державна інформація, що дає кількісну характеристику подій і явищ, які відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя України (ст. 19 Закону України "Про інформацію").
Закон України "Про державну статистику" покладає на Державний комітет статистики України як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, його територільні та функціональні органи проведення державної статистичної діяльності. Для цього формується основа для статистичних спостережень - Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України - автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про всіх юридичних осіб, їх філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи, що знаходяться на території України, а також про юридичних осіб, що перебувають за межами України і створені за участю юридичних осіб України. Для виконання покладених на органи державної статистики завдань Закон України "Про державну статистику" надає їм, зокрема, такі основні права: приймати рішення з питань статистики, обліку і звітності, які є обов'язковими до виконання всіма суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону; одержувати безкоштовно, в порядку і визначені строки, від усіх респондентів та фізичних осіб, які підлягають статистичним спостереженням, і використовувати первинні та статистичні дані, дані бухгалтерського обліку, іншу необхідну для проведення статистичних спостережень інформацію; застосовувати під час проведення державних статистичних спостережень щодо фізичних осіб, які підлягають цим спостереженням, метод безпосереднього відвідування працівниками органів державної статистики їх житлових і господарських приміщень та будівель, земельних ділянок тощо; вивчати стан первинного обліку і статистичної звітності, перевіряти достовірність первинних та статистичних даних, поданих респондентами, із застосовуванням методу безпосереднього відвідування виробничих, службових та інших приміщень, ділянок тощо юридичних осіб, їх філій, відділень, представництв та інших відособлених структурних підрозділів, а також громадян - суб'єктів підприємницької діяльності; вимагати від респондентів внесення виправлень до статистичної звітності, інших статистичних формулярів у разі виявлення приписок та інших перекручень первинних та статистичних даних; подавати правоохоронним органам пропозиції щодо притягнення винних у порушенні вимог цього Закону посадових осіб та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності до відповідальності, передбаченої законами; розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати відповідно до законів штрафи; проводити статистичні спостереження та надавати послуги на платній основі; надавати запитувачам статистичну інформацію; коментувати невірне використання або тлумачення статистичної інформації.
Серед основних обов'язків органів державної статистики - організація і проведення статистичних спостережень за соціально-еко
номічними і демографічними процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах; соціально-демографічним та економічним становищем населення, його підприємницької діяльності тощо; надання органам державної влади та органам місцевого самоврядування статистичної інформації в обсягах, за формами й у строки, визначені планом державних статистичних спостережень або окремими рішеннями Кабінету Міністрів України; забезпечення гласності статистичної інформації; забезпечення рівного доступу осіб до статистичної інформації; проведення досліджень та розробок у галузі статистики; затвердження статистичної методології та звітно-статистичної документації статистичних спостережень, а також типових форм первинної облікової документації, необхідної для їх проведення; забезпечення респондентів звітно-статистичною документацією та ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; забезпечення вдосконалення технології опрацювання статистичної інформації, її збереження, накопичення, актуалізацію та дотримання її конфіденційності тощо.
Управління екологічними інформаційними ресурсами здійснює Міністерство охорони навколишнього природного середовища (Мінприроди України) та його територіальні органи, на які покладається ведення державних кадастрів природних ресурсів (облік кількісних, якісних та інших характеристик природних ресурсів), державний облік об'єктів, що шкідливо впливають на стан навколишнього природного середовища; забезпечення формування та функціонування географічних, екологічних, геологічних та інших інформаційних систем, а також ведення державних кадастрів рослинного і тваринного світу, участь у веденні державного водного кадастру; ведення Червоної книги України та Зеленої книги України; формування Державного фонду родовищ корисних копалин України та Державного фонду надр; забезпечення проведення державної реєстрації та ведення обліку робіт з геологічного вивчення надр, топографо-геодезичних та картографічних робіт; ведення державного обліку та здійснення моніторингу підземних вод; визначення змісту та обсягу інформації, яка підлягає обов'язковому переданню до Державного інформаційного геологічного фонду України, Державного картографо-геодезичного фонду України, порядок обліку і користування такою інформацією та розпоряджається нею; участь у виконанні робіт з розвитку національної системи сейсмічних спостережень та підвищення рівня безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах України, а також у створенні банків і баз геопросторових даних; забезпечення створення та ведення Державного реєстру географічних назв; здійснення екологічного інформаційного забезпечення та ін.[364]
З метою реалізації державної політики у сфері топографо-геодезичної, картографічної та кадастрової діяльності, створення національної геодезичної системи відліку, пов'язаної з європейськими та світовими системами координат, і національної інфраструктури гео- просторових даних, встановлення, унормування, обліку, реєстрації, використання та збереження географічних назв у складі Мінприроди створено Державну службу геодезії, картографії та кадастру (Укргеодезкартографія)[365]. Укргеодезкартографія, зокрема, веде державний облік топографо-геодезичних і картографічних робіт, забезпечує зберігання матеріалів, одержаних за результатами їх виконання, формує і забезпечує ведення Державного картографогеодезичного фонду, регіональних картографо-геодезичних фондів, бази цифрових і електронних карт, геопросторових даних; бере участь у видавничій діяльності у сфері геодезії, картографії та кадастру.
На Мінохоронприроди також покладається екологічне інформаційне забезпечення державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також громадян. Воно є держателем екологічних кадастрів та фондів, моніторингових досліджень у цій сфері. Таке забезпечення здійснюється шляхом: а) підготовки і подання на розгляд Верховної Ради України щорічної Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні, а після її розгляду - опублікування окремим виданням та розміщення в мережі Інтернет; б) щорічного інформування Радою міністрів АРК, обласними державними адміністраціями, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідних рад та населення про стан навколишнього природного середовища відповідних територій; в) систематичного інформування населення через ЗМІ про стан навколишнього природного середовища, динаміку його змін, джерела забруднення, розміщення відходів чи іншої зміни навколиш- нього природного середовища і характер впливу екологічних чинників на здоров'я людей; г) негайного інформування про надзвичайні екологічні ситуації; ґ) передання інформації, одержаної в результаті проведення моніторингу довкілля, каналами інформаційних зв'язків органам, уповноваженим приймати рішення щодо одержаної інформації; д) забезпечення вільного доступу до екологічної інформації, яка не становить державної таємниці і міститься у списках, реєстрах, архівах та інших джерелах.
