Управління інформаційними ресурсами здійснюють органи державної влади загальної компетенції (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уряд АРК, місцеві державні адміністрації, а також органи місцевого самоврядування) та органи державної влади спеціальної компетенції (Міністерство транспорту та зв'язку України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Державний комітет статистики України, Державний інформаційний геологічний фонд Держкомгеології України та ін.).

Як орган державної влади загальної компетенції Верховна Рада України, по-перше, визначає засади державної інформаційної політики як сукупності основних напрямків і способів діяльності держави з одержання, використання, поширення, зберігання інформації. Головними її напрямками є: забезпечення доступу громадян до інформації; створення національних систем і мереж інформації; зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності; забезпечення ефективного використання інформації; сприяння постійному оновленню, збагаченню та зберіганню національних інформаційних ресурсів; створення загальної системи охорони інформації; сприяння міжнародному співробітництву в галузі інформації і гарантування інформаційного суверенітету України (ст. 6 Закону України "Про інформацію"). Для сприяння у виробленні політики у сфері інформатизації постановою Верховної Ради України від 4 лютого 1998 р. створено Консультативну раду з питань інформатизації, до складу якої входять учені в галузі інформатики, представники підприємств, що працюють у сфері інформаційних послуг, народні депутати України, представники органів виконавчої влади. Рішення, які приймає Консультативна рада, є обов'язковими для розгляду комітетами Верховної Ради України.

По-друге, Верховна Рада України визначає окремі галузі, види, форми та засоби інформації, встановлює режими доступу до інформації та відповідальність за порушення законодавства в цій сфері, а також здійснює контроль за додержанням встановленого режиму доступу до інформації і може вимагати від міністерств, інших органів виконавчої влади звіти про їх діяльність щодо забезпечення інформацією заінтересованих осіб (ст. 28 Закону України "Про інформацію").

Президент України забезпечує інформаційну безпеку як складову національної безпеки держави і наділений значними владними повноваженнями в цій сфері. Як голова Ради національної безпеки і оборони України Президент України своїми Указами вводить її рішення в дію. Так, Указом Президента України від 21 липня 1997 р. введено в дію рішення РНБО від 17 червня 1997 р. "Про невідкладні заходи щодо впорядкування системи здійснення державної інформаційної політики та удосконалення державного регулювання інформаційних відносин"[356]; Указом Президента України від 23 квітня 2008 р. - рішення РНБО від 21 березня 2008 р. "Про невідкладні заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки України"[357].

Для здійснення своїх повноважень в інформаційній сфері Президент України утворив Міжвідомчу комісію з питань інформаційної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України[358]. Основними завданнями цієї Комісії є аналіз стану і можливих загроз національній безпеці України в інформаційній сфері та узагальнення міжнародного досвіду щодо формування та реалізації інформаційної політики. Комісія також розробляє і вносить Президенту України та РНБО пропозиції щодо визначення національних інтересів України в інформаційній сфері, концептуальних підходів до формування державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки держави, захисту національного інформаційного простору та входження України у світовий інформаційний простір; вдосконалення системи правового та наукового забезпечення інформаційної безпеки України тощо.

З метою забезпечення узгодження діяльності органів державної влади, громадських організацій, засобів масової інформації, інших інститутів громадянського суспільства Указом Президента України від 6 червня 2006 р. утворено Національну комісію з утвердження свободи слова та розвитку інформаційної галузі як консультативно-дорадчий орган при Президенті України. Основними завданнями цієї Комісії є підготовка пропозицій щодо виконання зобов'язань України, які випливають з її членства в Раді Європи, ОБСЄ, інших міжнародних організаціях, а також досягнення Україною відповідності політичній складовій Копенгагенських критеріїв 1993 р. щодо набуття членства в Європейському Союзі в частині забезпечення стабільності та ефективності функціонування відповідних інститутів, які гарантують демократію, принципи свободи слова та розвиток засобів масової інформації і виконання відповідних положень Плану дій "Україна - Європейський Союз"; проведення моніторингу ефективності реалізації законів та інших нормативно-правових актів щодо свободи слова та розвитку інформаційної галузі, їх відповідності стандартам Ради Європи, ОБСЄ, інших міжнародних організацій, положенням Плану дій "Україна - Європейський Союз" та підготовка проектів відповідних законодавчих, інших нормативно-правових актів; підготовка довідкових матеріалів з цих питань, вжиття заходів щодо висвітлення цієї роботи в засобах масової інформації тощо.

Серед органів управління інформаційними ресурсами значне місце посідає Кабінет Міністрів України (Уряд), на який покладаються проведення державної політики у сфері інформатизації, сприяння становленню єдиного інформаційного простору на території України (п. 2

ч.  1 ст. 20 Закону "Про Кабінет Міністрів України"). Ці повноваження Уряду конкретизуються у низці законів. Так, відповідно до статей 9, 10 Закону України "Про Національну програму інформатизації" Уряд щорічно разом з проектом Закону України про Державний бюджет України на наступний рік подає на розгляд Верховної Ради України доповідь про стан інформатизації в Україні; завдання Національної програми інформатизації на наступні три роки; програму завдань (робіт) з інформатизації на наступний бюджетний рік із визначенням джерел фінансування; затверджує Генерального державного замовника та державних замовників окремих завдань (проектів) цієї програми. Статтею 10 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" на Кабінет Міністрів України покладено: 1) затвердження Національної таблиці розподілу смуг радіочастот і План використання радіочастотного ресурсу України; 2) координацію діяльності центральних органів виконавчої влади щодо управління і користування радіочастотним ресурсом України; 3) встановлення розміру зборів за користування радіочастотним ресурсом України та розмірів плати за видання, переоформлення, продовження строку, видання дубліката ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України. Урядом також розробляється порядок використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України на державні програми в інформаційній сфері (програми "Інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках"[359], "Виконання заходів з питань європейської і євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері"[360], "Збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції"[361] тощо).

Кабінет Міністрів України утворює постійно діючі робочі органи - координаційні ради з метою узгодження діяльності органів виконавчої влади у сфері обігу інформаційних ресурсів. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. утворено Координаційну раду з питань функціонування Єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму[362]. На Координаційну раду, до складу якої входять представники Мінфіну, Держ- фінмоніторингу, МВС, Мінекономіки та з питань євроінтеграції, Мін'юсту, СБУ, Держмитслужби, Державної податкової адміністрації та інших, покладається визначення концептуальних напрямків розвитку та функціонування Єдиної інформаційної системи; створення умов для максимального використання інформаційних ресурсів державних органів у цій системі; розв'язання організаційних та технічних завдань щодо її функціонування.

Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики в інформаційній сфері є Державний комітет телебачення і радіомовлення України (Держкомтелерадіо), діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України[363]. Основними завданнями Держкомтеле- радіо є, зокрема, здійснення управління в інформаційній сфері; сприяння реалізації конституційного права на свободу слова, забезпечення розвитку інформаційної сфери, розширення національного інформаційного простору. На виконання зазначених завдань Держкомтелерадіо: готує пропозиції щодо формування державної політики в інформаційній сфері і визначення пріоритетних напрямів її розвитку; вживає заходів щодо інформаційного забезпечення підтримки інноваційних процесів у державі та розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет, розширення спектра засобів і вдосконалення методів оприлюднення у мережі Інтернет об'єктивної соціально-політичної, економічної, освітньої, правової, науково- технічної та інших видів інформації про Україну; розробляє проекти розширення доступу до національних інформаційних ресурсів і вживає заходів для впровадження новітніх інформаційних технологій; вживає відповідних заходів щодо підвищення рівня інформаційного забезпечення громадян і впровадження європейських стандартів поінформованості суспільства; надає методичну допомогу прес-службам, інформаційно-аналітичним підрозділам і підрозділам взаємодії із засобами масової інформації та зв'язків з громадськістю органів виконавчої влади; готує пропозиції про вдосконалення системи управління інформаційною сферою, розробляє заходи щодо запобігання внутрішньому і зовнішньому інформаційному впливу, який загрожує національним інтересам держави; вживає заходів для розширення інформаційної сфери, підвищення її функціональних можливостей та ефективності; спрямовує та контролює діяльність управлінь у справах преси та інформації обласних державних адміністрацій, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; здійснює міжнародне співробітництво в інформаційній та видавничій сферах; ліцензує і реєструє спеціалізовані засоби масової інформації сексуального чи еротичного характеру, контролює наявністю ліцензій у суб'єктів господарювання, додержання ними ліцензійних умов; вживає заходів щодо забезпечення розвитку та функціонування української мови як державної в інформаційній сфері; сприяє виданню та розповсюдженню за кордоном інформаційних вісників, бюлетенів, іншої друкованої, аудіовізуальної та електронної продукції для забезпечення нею українців, що проживають за межами держави, тощо.

Головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі теле- комунікацій та інформатизації є Міністерство транспорту та зв 'язку