Наслідком переведення боргу є заміна боржника у зобов'язанні. При цьому самий зміст зобов' язання і правове становище боржника залишаються незмінними. Тому новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (ст. 522 ЦК). Так, наприклад, новий боржник може посилатися на сплив строку позовної давності по заявленій проти нього вимозі кредитора. Заміна сторін у зобов' язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст. 263 ЦК). Крім того, новий боржник у зобов' язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на його власних відносинах з кредитором.

У законодавстві не міститься переліку підстав заміни боржника у зобов'язанні, як це зроблено щодо заміни кредитора, що можна розцінювати як прогалину. До того ж категорії "заміна боржника у зобов'язанні" і "переведення боргу" вживаються як ідентичні (ст. 520 ЦК). Однак боржник у зобов'язанні може бути замінений і з інших підстав, не пов'язаних з договором про переведення боргу. Обов'язки боржника можуть перейти до іншої особи на підставі закону при настанні передбачених у ньому обставин. Наприклад, внаслідок спадкування відбувається автоматичний перехід обов'язків спадкодавця за зобов'язаннями, у яких він виступав боржником, до його спадкоємців (статті 1218, 1282 ЦК). Тому в законі слід було б уточнити підстави заміни боржника у зобов'язанні.

Питання для самоконтролю

1.  Поняття та система зобов'язального права.

2.  Ознаки зобов'язальних правовідносин.

3.  Поняття та елементи зобов' язання.

4.  Види зобов'язань.

5.  Підстави виникнення зобов'язань.

6.  Зобов'язання з множинністю суб'єктного складу.

7.  Зобов'язання за участю третіх осіб.

8.  Заміна сторін у зобов' язанні.