Законодавством України передбачено створення і функціо­нування низки органів (інспекції, служби, департаменти), які мають спільні риси — контролюють окремі ділянки сільськогосподарського виробництва, що є їх основним призначенням, організаційно і функціо­нально пов´язані з Міністерством аграрної політики України, очолю­ються Головними державними інспекторами у відповідній галузі і ма­ють повноваження щодо притягнення правопорушників у відповідній галузі до адміністративної відповідальності.

Державні сільськогосподарські інспекції входять до структури Мін- агрополітики України, що обумовлює специфіку компетенції інспек­цій. Отже, функції державних сільськогосподарських інспекцій є части­ною функцій міністерства. Відмінності між функціями Мінагрополіти- ки і державних сільськогосподарських інспекцій полягають у тому, що міністерство здійснює постійне і всеохоплююче керівництво функціо­нуванням галузі, а інспекційні органи зорієнтовані на контроль за до­триманням спеціальних норм і правил суб´єктами, які самостійні у своїй оперативній діяльності. Цей вплив на підконтрольні суб´єкти є значно вужчим, ніж передбачають завдання керівництва вищестоящого органу (Мінагропо літики).

Юридичні основи регулювання правового становища державних сільськогосподарських інспекцій включають у себе:

•  закон, який передбачає функціонування інспекційного органу в певній підгалузі;
•  постанову або рішення вищестоящого органу (як правило, Кабі­нету Міністрів України) про утворення відповідної інспекції;
•  положення про дану інспекцію, що видається на розвиток уста­новчого акта;

•  юридичні та технічні норми, контроль та нагляд за дотриманням яких покликана здійснювати дана інспекція;
•  методичні вказівки щодо особливостей проведення інспекторсь­кої роботи, виявлення порушень, їх фіксації тощо, закріплені, як прави­ло, у вигляді інструкції, що видається самою інспекцією.

Особливістю контрольно-інспекційних органів є їх подвійна орга­нізаційна природа. З одного боку, кожна держінспекція являє собою немов би складову частину відповідного апарату галузевого управлін­ня (наприклад міністерства, з яким держінспекція безпосередньо пов´я­зана спільністю завдань і, відповідно, своєю структурою). Але, з іншого боку, в силу специфіки повноважень і методів діяльності, держінспек- ції наділені і певною організаційною відокремленістю. Знаходячись у більшості випадків у віданні якого-небудь галузевого органу державно­го управління і керуючись його завданнями, кожна держінспекція, ра­зом з тим, в організаційно-структурному відношенні отримує певну автономію, має особливе Положення, в якому передбачена структура, повноваження і порядок діяльності держінспекцій.

В Україні контрольно-інспекційні органи у сільському господар­стві об´єднуються у систему, на чолі якої знаходиться Мінагрополіти- ки України, що здійснює функціональне і організаційне керівництво ними. Кабінет Міністрів України в окремих випадках здійснює органі­заційне керівництво такими органами у встановленому порядку спіль­но з Мінагрополітики.