Право на власність становить основу реалізації всього комплексу прав і свобод людини. Злочини проти власності передбачені VI розділом КК України, що включає 16 складів злочинів. Ця категорія злочинів належить до типу «корислива злочинність», в основі виділення якої лежить «корисливий мотив» - прагнення задовольнити матері­альні потреби, отримати майнову вигоду злочинним шляхом.

Характерними ознаками даної групи злочинів є родовий об´єкт - власність, предмет - майно (майнові права), корисливі мотиви та мета, умисна форма вини. Ці злочини вирізняються за способами злочинного посягання, що дозволяє їх класифікувати на дві групи: корисливі ненасильницькі та корисливі насильницькі. Поза межами названих груп частково залишаються злочини, пов´язані зі знищенням майна, мотиви та способи вчинення яких можуть бути різними.

Злочини проти власності становлять майже 60 % від усієї злочинності. Найбільш поширеними корисливими ненасильницькими злочинами є крадіжки, а корисливими насильницькими - грабежі і розбої, що й спонукає докладно розглянути кримінологічну характеристику саме цих посягань проти власності.

Крадіжки посідають 60 % у структурі злочинів проти власності, їх рівень за останні роки становить: 2005 р. - 186 659 зареєстрованих злочинів і 70 716 виявлених осіб; 2006 р. - у тому ж порядку 132 159 і 47 324; 2007 р. - 114 665 і 41 729. Суттєве зниження динаміки крадіжок пояснюється їх частковою декриміналізацією (2005 р.) та низь­ким відсотком їх виявлення.

Структурними показниками є такі.

За місцем посягання домінують крадіжки із житла та іншого приміщення (квартири, будинки, дачі, склади, магазини тощо); за ними йдуть крадіжки із транспортних засобів та крадіжки у натовпі («кишенькові»), які є найбільш латентними і переважно вчиняються злодіями-професіоналами.

Предметами посягання частіше (понад 60 %) є цінні речі: гроші, валюта, вироби із дорогоцінних металів, мобільні телефони, оргтехніка, аудіо-, відеотехніка; дещо рідше - вироби із чорних та кольорових металів, одяг, худоба, продукти харчування, спиртні напої, предмети домашньої обстановки тощо.

Способи і засоби крадіжок: проникнення через двері (підбір ключів, використання спеціальних пристроїв, пошкодження дверей); проникнення через вікно (кватирку, балкон); проникнення через дах; дуже рідко підкоп.

За стійкістю умислу крадіжки поділяються на завчасно підготовлені і ситуативно обумовлені. Завчасно підготовлені крадіжки, як правило, вчиняються групою осіб за попередньою змовою та організованою групою. Найбільшу небезпеку становлять стійкі групи, організовані досвідченими злочинцями 35-50 років, до складу яких входять і злодії-професіонали. Злочинна діяльність таких об´єднань може тривати роками, нараховувати десятки чи навіть сотні епізодів і спричиняти багатотисячні збитки. Ситуативні крадіжки вчиняються як нестійкими групами, так і злодіями-одинаками, до них частіше вдаються алкогольно- та наркозалежні особи, підлітки, деградовані елементи.

Насильницькі грабежі і розбої є найбільш поширеними корисливими насильницькими злочинами проти власності. їх рівень становить: грабежі - 2005 p.: 47 054 зареєстрованих злочинів і 16 817 виявлених осіб; розбої - 6708 злочинів і 5763 осіб; 2006 p.: грабежі - 41 663 і 17 808; розбої - 6465 і 6019 відповідно; 2007 p.: грабежі - 32 268 і 16 577; розбої - 5716 і 5750 відповідно.

На загал слід сказати, що корисливі насильницькі злочини переважно мають молодіжний і груповий характер. Непоодинокими є випадки входження до складу злочинних груп жінок, які виступають у ролі пособників. Утім, слід зазначити, що близько 3 % грабежів і розбоїв вчиняються організованими групами, злочинна діяльність яких з часом набуває більш суспільно небезпечних форм: бандитизм, вбивства на замовлення, викрадення людей та ін. Подібні злочинні об´єднання очолюються завзятими злочинцями, досвідченими рецидивістами 35-45 років, які щонайменше 1/2 свого життя провели в колоніях.

За місцем вчинення грабежі і розбої можна поділити на вчинені у громадських місцях, із проникненням у житло та вчинені на транспорті.

У громадських місцях (вулиці, парки, сквери, зупинки транспорту, біля розважальних закладів, у під´їздах багатоповерхівок) злочини здебільшого вчинюються підлітковими (14-17 років) та молодіжними (18-24 роки) групами проти поодиноких перехожих, які привертають увагу злочинців своїм нетверезим станом, дорогим вбранням, розтринькуванням грошей, виставленими на показ мобільними телефонами, ювелірними виробами тощо.

Злочини із проникненням у житло, як правило, завчасно готуються, збирається інформація про матеріальні статки майбутньої жертви, склад сім´ї, наявні в приміщені засоби самозахисту. Ці злочини вчиняються особами 25-35 років і старшими, близько 40 % з яких мають колонійське минуле. При пограбуваннях і розбійних нападах на пункти обміну валют, банки, комп´ютерні клуби, магазини, квартири заможних громадян злочинці використовують зброю, спеціально пристосовані предмети, засоби маскування, транспорт.

Па транспорті злочини даної групи вчиняються проти водіїв таксі, водіїв вантажних перевезень, у тому числі транзитних, інкасаторів, комерційних туристів, власників щойно придбаних авто, контрабандистів. Значна частина подібних посягань (окрім нападів на таксистів) вчиняється організованими групами протягом тривалого часу.

Предмети посягання - «вуличні» злочини орієнтовані на заволодіння особистими носильними речами (кишенькові гроші, мобільні телефони, ювелірні прикраси, одяг); із проникненням у житло - гроші, валюта, цінне і малогабаритне майно, товарно-матеріальні цінності; на транспорті - грошова виручка, значні суми цільового призначення, партії високоліквідного товару та ін.

Способи і засоби посягання - удари руками і ногами у життєво важливі органи, погрози і застосування зброї смертельної та несмертельної дії, удари спеціально пристосованими предметами, використання предметів широкого господарського вжитку, зв´язування і тортури та ін.

Що стосується основних кримінологічних рис особи злочинця, то характерними для них є:

стать: 90 % злодіїв і 96 % грабіжників і розбійників - чоловіки;

вік: неповнолітні до 15 % за всіма видами злочинів; 18-24 роки - до 30 % злодіїв, до 45 % грабіжників і розбійників; 25-39 років - близько 40 % злодіїв і 30-35 % грабіжників і розбійників; решта злочинців - це більш старша вікова категорія;

освіта: у 60 % злочинців - повна загальна середня та базова загальна середня; у 20 % - професійно-технічна і початкова та без освіти; у 3 % - вища освіта;

рід занять: 70 % не працювали і не навчалися; до 10 % - безробітні; до 7 % - учні та студенти навчальних закладів;

судимість мали: близько 30 % злодіїв та майже 40 % грабіжників і розбійників;

психічний стан на момент вчинення злочину: до 10 % злодіїв, 20 % грабіжників і 30 % розбійників перебували у стані алкогольного сп´яніння.