2. Причини та умови злочинів проти власності

Серед головних причин та умов вчинення злочинів проти власності слід назвати такі:

-                      демонстрація можновладцями всіх рівнів численних прикладів розкрадання бюджетних коштів, сенсаційні корупційні викриття високопосадовців, оприлюднені факти «світського життя» політиків і держслужбовців та ін.;

-                      неефективна економічна політика держави, що в умовах ринку призвела до постійного дефіциту бюджету, хронічного недофінансування найбільш соціально значущих сфер економіки, безробіття, соціальної незахищеності, зубожіння значної частини громадян України;

-                      стійка недовіра народу до політиків, комерційних установ, органів влади, які маніпулюють суспільною свідомістю, обманом і переконаннями перманентно наживаються за рахунок чеснот;

-                      хижацька політика великого бізнесу, кабальні кредити, економічно необґрунтовані зростання цін на товари та послуги, рейдерські захоплення підприємств, монополізація найприбутковіших секторів економіки, відсутність чесної конкуренції, прагнення до державного регулювання економіки в ручному режимі;

-                      несформованість середнього класу, поляризація суспільства на сумнівну бізнес-еліту (3-5 %) та малозаможних і злиденних громадян;

-                      низька платоспроможність більшості населення, стрімка інфляція до 17 % (2007 p.), хронічне відставання мінімального прожиткового рівня від розміру мінімальної заробітної плати, недоступне житло, зростання комунальних послуг та ін.;

-                      комерціалізація суспільної свідомості, побудова міжособистісних взаємин на основі матеріальної вигоди, вузькоегоїстичних інтересів;

-                      різка зміна системи суспільних цінностей у бік виправдовування громадською мораллю збагачення будь-якими засобами, культивування споживацько-розважального способу життя, стрімке поширення індустрії розваг, азартних ігор, гламурної розбещеності;

-                      інтенсифікація процесу життя, дисонанс між уявленнями молоді про безтурботне і заможне життя вже сьогодні та реальним трудовим вкладом у його забезпечення. Молодь не готова до тривалої клопіткої праці, поступового професійного зростання, схильна перекладати труднощі і негаразди реального життя на інших, вимагати негайного забезпечення високих споживацьких стандартів, побутової облаштованості, відпочинку;

-                      перманентне тиражування мас-медіа, інтернет провайдерами інформації корисливого штибу, героїзація криміналітету, сенсаційність фактів виняткової жорстокості, буденність насильницької та сексуальної тематики, що вкрай негативно впливають на неповнолітніх та молодь, осіб з кримінальним минулим, деморалізовану частину населення;

-                      разючий контраст між рівнем та якістю життя міського і сільського населення, неконтрольована міграція сільської молоді до міста, де на неї чекають жорстока боротьба за повсякденне фізичне виживання та спокуси міського життя;

-                      злиденне становище окремих верств населення породжує примітивність потреб життєдіяльності і посилює привабливість насильницьких засобів заволодіння навіть побутово-дріб´язковим майном, не говорячи про кошти будь-якого номіналу;

-                      прорахунки і відсутність системності в запобіжній діяльності правоохоронних органів, низька професійність кадрового складу, незадовільне матеріально-технічне забезпечення, корупція та ін.