Пред'явлення для впізнання - слідча дія, що полягає у пред'явленні особі будь-якого об'єкта з метою його ототожнення або встановлення групової належності з об'єктом, який раніше спостерігався цією особою у зв'язку з обставинами, що мають значення для розслідуваної справи.

Іншими словами, потреба у проведенні цієї слідчої дії виникає тоді, коли необхідно встановити, чи є людина або певний об'єкт тими, яких свого часу бачила особа з огляду на факти, що мають зв'язок із розслідуваним злочином і щодо яких вона давала попередні показання.

Наприклад, потерпілий, даючи показання про злочин і нападника, повідомляє, що запам'ятав злочинця, називає його зовнішні ознаки і властивості та заявляє про можливість упізнати цю особу.

Отже, метою розглядуваної слідчої дії є встановлення, чи був упізнаваний об'єкт тим, кого, впізнаючи, особа раніше спостерігала у зв'язку з розслідуваною подією.

Безпосередніми завданнями пред'явлення для впізнання може бути встановлення:

1. чи цю людину раніше, за обставин, які є важливими для слідства, бачив свідок (потерпілий, підозрюваний, обвинувачений);
2. чи належать особі, яка впізнає, пред'явлені їй об'єкти (речі, предмети, знаряддя злочину) або чи бачила вона їх раніше за певних умов;

3)  кому належить труп людини, особу якої не встановлено. 
За суттю ця слідча дія є одним із видів криміналістичної

ідентифікації - ідентифікації за ідеальним відображенням, тобто за уявним образом. У цьому випадку об'єкт, який впізнається, є ідентифікованим об'єктом, а уявний образ цього об'єкту, ідо зберігся у пам'яті людини,- ідентифікувальним.

Відповідно до вимог статей 174-176 КПК України, суб'єктами впізнавання можуть бути:

•   свідки,

•   потерпілі,

•   підозрювані,

•   обвинувачені,

•   підсудні.

Об'єктами, що пред'являються для впізнання, можуть бути будь-які об'єкти матеріального світу, що становлять інтерес для слідчого та допускають їх пред'явлення для впізнання суб'єкта з дотриманням процесуальних вимог.

Такими об'єктами можуть бути:

A.    Особи: свідки, потерпілі, підозрювані, обвинувачені, підсудні. 
Б. Трупи людей, тварин.

B. Предмети. 
Г. Документи.

Д. Ділянки місцевості. Е. Приміщення.

Науковою основою впізнавання є філософське вчення стосовно індивідуальності ознак об'єктів матеріального світу і принципової можливості пізнати його.

Процес пред'явлення для впізнання має елементи психологічної діяльності, а тому здійснюється на базі загальної та юридичної психології, яка досліджує психічний механізм формування у людини уявного образу певного об'єкта та формування показань щодо нього у цієї особи.

Процес впізнавання має дві стадії:

1. Формування образу - стадія сприйняття та пізнання образу предмета чи особи.
2. Впізнавання - відтворення в натурі групи об'єктів, оживлення в пам'яті раніше сприйнятого об'єкта і вирішення питання про тотожність чи нетотожність (відмінність).

Процес формування показань упізнаючої особи, своєю чергою, складається з таких етапів:

•  сприйняття об'єкта за допомогою органів чуття,

• запам'ятовування і збереження (забування) в пам'яті сприйнятої інформації,
• відтворення уявного образу в пам'яті та передача інформації про нього,

•  впізнання (ототожнення чи навпаки) об'єкта.

Сприйняття - психічний процес виникнення у свідомості людини більш або менш цілісної картини (відношення) предметів, ситуацій і подій за безпосереднього впливу фізичних подразників на рецепторні поверхні органів чуття.

Чинники, які впливають на цілісність сприйняття об'єктів:

А) Об'єктивні:

-     відстань від спостерігача до об'єкта,

-     тривалість сприйняття,

-     дія побічних подразників,

-     наявність чи відсутність перепон,

-     освітленість,

-     погодні умови,

-     обмежені можливості органів чуття людини. Б) Суб'єктивні:

-   індивідуальні властивості та якості особи (спостережливість, уважність, здатність відтворити і описати сприйняте),

-     стан людини на момент сприйняття або до нього,

-     вік людини.

Запам'ятовування - процес, скерований на збереження в пам'яті сприйнятого.

Види пам'яті (у психології):

•   моторна (на рухи),

•   емоційна (на емоції),

• словесно-логічна або мнемонічна (запам'ятовування й відтворення прочитаного чи почутого у словесній формі),
• образна чи, по-іншому, предметна (здатність зберігати зорові, слухові та інші уявлення, отримані за безпосереднього сприйняття об'єкта).

Відтворення - один із процесів пам'яті, що здійснюється у формі згадування або впізнавання.

Згадування - відтворення, яке відбувається без повторного сприйняття (споглядання) об'єкта.

Впізнавання - відтворення за повторного сприйняття (споглядання, спостереження об'єкта).

Доречно зазначити, що на формування показань щодо уявного образу про раніше сприйнятий об'єкт також впливають певні чинники:

А) Об'єктивні:

•  загальний рівень розвитку людини,

•  здатність викласти свої думки, вади сприйняття, пам'яті. Б) Суб'єктивні:

•  психоемоційний стан допитуваного на момент сприйняття інформації,

•  темперамент особи, яка відтворює інформацію про раніше сприйняту подію.

Отже, психологічну основу впізнавання, як головного елемента слідчої дії пред'явлення для впізнання, складають:

A)  можливість адекватного відображення органами чуття 
людини об'єктивної реальності;

Б) можливість запам'ятовування та збереження в пам'яті сприйнятого образу (ознак і властивостей об'єктів);

B)  можливість адекватного відтворення сприйнятого, тобто 
уявного образу (сліду пам'яті), що ґрунтується на уявному ана- 
лізі, синтезі та порівнянні ознак об'єкта.

Є випадки, коли не рекомендовано проводити пред'явлення для впізнання:

• в особи, яка мала би впізнавати, наявні фізичні чи психічні вади, що перешкоджають проведенню конкретного виду пред'явлення для впізнання;
• у впізнаваного об'єкта бракує властивостей, які дозволили б його впізнати;
• впізнаюча особа брала участь у процесуальних діях, під час яких уже сприймала відповідний об'єкт;
• впізнаючи, особа вже до порушення кримінальної справи або в ході розслідування у справі, так чи інакше, випадково або під час оперативпо-розшукових заходів упізнала об'єкт;
• впізнаюча, особа добре знає об'єкт пред'явлення для впізнання, чітко називає ознаки, які не викликають сумніву в індивідуальності цього об'єкта;
• є відомості про об'єкт, які очевидно встановлюють його тотожність (номер на годинник і відповідний номер у паспорті на цей годинник) та ін.

Класифікація пред'явлення для впізнання на види здійснюється за багатьма критеріями:

> Залежно від суб'єкта впізнавання - пред 'явлення для впізнання:

а)  свідком;

б) підозрюваним;

в)  обвинуваченим;

г)  потерпілим;

д) підсудним.

^ За формою проведення впізнавання:

а)  пред'явлення об'єкта в натурі (безпосереднє впізна- 
вання);

б)  пред'явлення об'єкта, зображеного чи іншим способом 
зафіксованого на фотографії, кіно-, відеострічці чи аудіокасеті (опосередковане впізнавання).

>  За кількістю проведення дослідних дій щодо одного й того ж об'єкта впізнання:

а)  первинне (тобто основне),

б)  повторне. Допускається лише у випадках:

• коли спершу проводили пред'явлення для впізнання об'єкта за фотографіями тощо (тобто не в натурі);
• коли впізнавач після безрезультатного проведення слідчої дії заявляє, що насправді впізнав об'єкт, але з тих чи інших причин злякався сказати про це;
• коли на момент проведення пред'явлення для впізнання у суб'єкта впізнавання був тимчасовий дефект зору (слуху) або умови, за яких проводилася слідча дія, не дозволили йому належно розглянути (почути тощо) пред'явлені об'єкти.

>  За кількістю осіб, які одночасно впізнають об'єкт:

а)  одностороннє впізнавання;

б) зустрічне впізнавання (про цей різновид ще йтиме мова 
згодом).

>  Залежмо від рецепторів органів чуття, якими, власне, здійснюється впізнавання:

а)  на слух, тобто за голосом;

б)  з використанням інших органів чуття: на дотик, на нюх, на 
смак (дегустування);

- в інший спосіб.

>  За видом психічного процесу впізнавання об'єкта:

а)  симутивне (або ще називають "синтезоване", коли висно- 
вок про тотожність чи нетотожність роблять із сприйняття 
об'єкта в цілому, тобто має місце загальне сприйняття без за- 
уважень на окреме);

б)  сукцесивие ("аналітичне" - висновок роблять із аналізу 
окремих ознак об'єкта, а вже потім - загальний висновок про 
сам об'єкт).

>  І за найбільш розповсюдженим критерієм проведення впізнавання можна поділяти за характером об'єкта впізнавання:

а)  людей;

б) предметів, речей, документів;

в)  трупа людини або частин розчленованого трупа;

г)  тварин чи їхніх трупів;

д) ділянок місцевості та приміщень.

Можливо, в літературі ви знайдете ще й інші класифікації (поділ за іншими класифікаційними рубриками), але й названого, як вилається, достатньо, щоб зауважити на багатогранність розглядуваної слідчої дії.

І на завершення варто сказати, що треба відрізняти слідчу дію "пред'явлення для впізнання" від:

• оперативно-розшукового впізнавання - заходу, що проводиться відповідними підрозділами у ході розшуку і викриття злочинців (розшук за фотографіями, портретами, композицією, або ж коли має місце впізнавання затриманого як запідозреного у злочині, що проводиться без дотримання процесуальної процедури очевидцями злочину, потерпілими тощо);

•   очної ставки;

• пред'явлення об'єктів на ознайомлення з ними під час проведення окремих слідчих дій, найперше допиту, очної ставки, відтворення обстановки та обставин події з метою реалізації певних тактичних або доказувальних завдань.