Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

3. Тактика пред'явлення для впізнання

Сторінки матеріалу:

Для всіх видів пред'явлення для впізнання існують загальні правила щодо проведення цієї слідчої дії:

  • особою, яка буде впізнавати, може бути лише людина (свідок, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений, підсудний), котра особисто, тобто безпосередньо, відповідним способом (зором, слухом, на дотик, за запахом, на смак тощо) сприймала об'єкт і може його впізнати;
  • об'єкт пред'являється для впізнання якомога скоріше і в натурі (скоріше - щоб уникнути забування його суб'єктом впізнавання і щоб уникнути видозмінення об'єкта. Будь-яка модель (копія) об'єкта так чи інакше звужено відображає оригінал);
  • обов'язковою є участь понятих, яких повинно бути не менше двох, а конкретна їх кількість визначається слідчим виходячи з тактики і виду пред'явлення для впізнання;
  • як уже наголошувалося, об'єкт пред'являється в групі однорідних;
  • до пред'явлення для впізнання особа не повинна бачити у присутності слідчого чи дізнавача об'єкт впізнання.

Коли ж свідок або потерпілий побачить людину, котру раніше спостерігав у зв'язку із вчиненням злочину, наприклад, під час переслідування злочинця "по гарячих слідах" разом із працівниками міліції або в ході "прочісування" певної території негайно після злочину, слідчий може прийняти такі рішення:

а)  якщо працівники слідства чи дізнання передбачали таку 
ситуацію, допитали таку особу, взяли з собою понятих, а сам по- 
шук відбувався у людних місцях (аеропорт, вокзал тощо), то піс- 
ля вказівки з боку свідка чи потерпілого на конкретну людину 
може бути виконано процесуальне пред 'явлення для впізнання;

б)  якщо з певних причин умови для процесуального оформ- 
лення впізнавання відсутні, однак свідок чи потерпілий пере- 
конливо вказує на конкретну людину чи інший об'єкт як на тих, 
які спостерігав за обставин злочину, необхідно негайно допита- 
ти свідка, потерпілого про всі обставини впізнавання, зазначивши, у ході яких дій це мало місце і хто з працівників міліції був присутнім при цьому;

  • потерпілий і свідок попереджаються про кримінальну відповідальність (свідок за статтями 384, 385, а потерпілий лише за ст. 384 КК);
  • впізпавачеві не можна ставити навідні запитання та оголошувати дані ним раніше показання (щодо прикмет, ознак, вигляду об'єкта впізнання), після огляду впізнавач обов'язково повинен заявити, чи він когось або щось впізнає і за якими ознаками;
  • повторне пред'явлення для впізнання не є доцільним, окрім випадків, про які вже йшла мова раніше.

А зараз детальніше розгляньмо особливості тактики проведення власне робочого етапу пред'явлення для впізнання.

Будь-який вид пред'явлення для впізнання містить комплекс певних дій, що провадяться в такій послідовності:

  • розміщення об'єктів на місці проведення слідчої дії за відсутності виізнавача, але в присутності понятих, захисника чи представників впізнаваної та впізнавальної особи (коли такі беруть участь у слідчій дії);
  • роз'яснення учасникам слідчої дії їхніх прав та обов'язків, передбачених законом, а також сутності слідчих дій, що проводяться;
  • виклик впізнавача до місця проведення пред'явлення для впізнання. Якщо ця особа є потерпілим або свідком, вона попереджається про кримінальну відповідальність, відповідно до статей 384, 385 КК;
  • пропозиція впізнавачеві оглянути об'єкти і вказати серед них той, про якого він раніше допитувався;

-    фіксація ходу і результатів слідчої дії.

А зараз розгляньмо особливості тактики проведення пред'явлення для впізнання залежно від об'єкта, що впізнається.

Пред'явлення для впізнання живої особи

Необхідність проведення пред'явлення для впізнання живої людини може виникнути за таких ситуацій:

  • допитуваний пояснює, що з особою, про яку він дав показання, він не знайомий, але запам'ятав її і в змозі впізнати;
  • допитана особа повідомляє певні відомості, пов'язані з розслідуваною подією про будь-кого зі своїх знайомих, але останній заперечує факт знайомства і заявляє, що допитана особа йому не знайома;
  • коли необхідно встановити особу людини, яка не має документів, або пред'явила не свої документи;
  • допитуваний знає в обличчя особу, про яку дає свідчення, але не може повідомити про неї жодних даних;
  • коли впізнавальна особа знайома з впізнаваним, але не може назвати його прізвища, імені, по батькові або неправильно їх називає.

Пред'явлення для впізнання особи в натурі за зовнішнім виглядом проходить за переліченими вище загальними правилами, з урахуванням таких особливостей:

  • першими заходять поняті, інші учасники (захисник, представники, спеціалісти і статисти);
  • запрошують впізнаваного і пропонують йому зайняти будь-яке місце серед статистів;

-    останнім заходить впізнавач.

Слідчий пропонує йому уважно оглянути пред'явлених осіб і вказати, чи когось із них впізнає. Впізнавач без обмеження в часі оглядає цих осіб.

Слідчий на прохання впізнавача або з власної ініціативи може запропонувати пред'явленим для впізнання (впізнаваному та статистам) змінити позу, вчинити якісь дії або ж змінити освітлення.

Після огляду впізнавач заявляє, чи впізнає кого-небудь із пред'явлених і за якими ознаками (з короткою заявою про обставини, за яких той спостерігав чи знав впізнану особу).

Коли впізнавач не знає прізвища впізнаної ним особи, слідчий пропонує останній назвати себе та дає можливість зробити коротку заяву щодо показань впізнавача.

У випадках, коли виникає необхідність гарантування особистої безпеки особи, що впізнає, пред'явлення для впізнання проводиться поза візуальним спостереженням особи, яку впізнають за правилами ч. 4 ст. 174 КПК.

Окрім цього, наголосимо ще ось на чому:

-   не можна одночасно пред'являти декільком впізнавачам одного впізнаваного;

  • коли відбувається пред'явлення для впізнання однієї особи по черзі декільком впізнавачам, слідчий повинен надати впізнавачам, можливість за його бажанням змінювати своє місце серед статистів;
  • коли проводиться пред'явлення для впізнання декількох осіб одному впізнавачеві, це повинно відбуватися відокремлено щодо кожного впізнаваного.

Пред'явлення для впізнання людини може проводитись і за функціональними ознаками (властивостями) особи - ознаками голосу, мови, ходи та жестикуляції.

Специфіка пред'явлення для впізнання людини за голосом і мовою полягає ось у чому:

  • слідча дія організовується та проводиться так, щоби впізнавач не міг бачити особу, яку впізнає, а міг тільки чути її голос (інакше матиме місце пред'явлення для впізнання за зовнішністю). Він не повинен знати, в який саме момент слухатиме впізнавану особу;
  • прослуховується вільна мова впізнаваної особи в умовах або наближених до реальних, або навіть на тому ж місці, на якому впізнавач чув голос (розмову) впізнаваного у зв'язку з кримінальними подіями;

-  у ході слідчих дій її учасники поділяються на дві групи.

У першій - впізнаваний, статисти, поняті та помічник слідчого.

У другій - впізнавач, поняті та слідчий (можлива участь й інших осіб, які можуть залучатися до слідчої дії: спеціалістів, захисників, представників впізнаваного чи впізнавача тощо).

Обидві групи перебувають у різних приміщеннях:

  • впізнавач вислуховує голоси осіб, що впізнаються (впізнаваного і статистів) та повідомляє слідчому, який голос він впізнав, тобто голос якої за чергою людини;
  • після цього всі учасники збираються разом і з'ясовують, голос чиєї людини впізнав упізнавач. (Перебуваючи разом із впізнаваним і статистами, слідчий по черзі розмовляє з ними на сторонню тему, пропонуючи в разі потреби змінити силу звучання голосу).

Пред'явлення людини для впізнання її за ходою та жестикуляцією здійснюється з дотриманням таких вимог:

  • провадження слідчої дії відбувається здебільшого на тому місці, де впізнавач уперше бачив особу, яку впізнає;
  • впізнаваний не повинен знати, в який момент за його діями слідкуватиме той, хто його впізнає (проглядається хода також і статистів, черговість довільна);
  • впізнавачеві повинно бути надано достатньо часу для спостереження ходи та жестикуляції пред'явлених осіб.

Зустрічне пред'явлення для впізнання - слідча дія за ситуації, коли основні учасники (свідок, потерпілий, підозрюваний, обвинувачений) як з боку впізнавача, так і з боку впізнаваного бажають впізнати один одного.

Тактика проведення цього різновиду пред'явлення для впізнання має такі особливості:

-  у слідчій дії беруть участь одночасно дві процесуальні особи: обвинувачений - потерпілий, свідок - обвинувачений чи в інших варіантах незалежно від процесуального статусу. Вказані учасники поперемінно (за чергою) виступають у рамках однієї слідчої дії в ролі впізнавача та впізнаваного;

  • також формуються дві групи учасників, у кожній з яких впізнавана і виізнавальна особи, не менше двох статистів, стільки ж понятих і слідчий чи його помічник. Розташовуються групи в різних приміщеннях. У послідовності, визначеній основним учасником тієї з груп, що перебуває за межами кабінету слідчого, учасники цієї групи заходять до кабінету чи іншого визначеного для цього приміщення;
  • розташувавшись навпроти учасників іншої групи, за вказівкою слідчого групи взаємно оглядають одна одну. Потім будь-яка з груп виводиться слідчим в інше приміщення;
  • основні учасники (тобто впізнавана і впізнавальна особи) роблять у присутності своїх понятих заяви про те, чи вони когось впізнали і за якими ознаками;
  • на завершення обидві групи знову збираються в одній кімнаті разом, де впізнавачі та впізнавані повторюють уже в присутності всіх учасників зроблені раніше висновки з уточненням зафіксованих у нам'яті ознак впізнання та обставин, за яких вони спостерігали один одного у зв'язку з кримінальною подією.

Пред'явлення для впізнання трупів

Тактичні особливості цього різновиду пред'явлення для впізнання є такими:

  • пред'явлення для впізнання проводиться або в морзі, або на місці події;
  • з огляду на специфіку об'єкта впізнання закон не вимагає пред'явлення для впізнання трупа людини з однорідними об'єктами.

Не буде порушення цієї тактико-етичної вимоги і тоді, коли внаслідок аварії чи іншої масової загибелі людей на місці події в процесі впізнання перебуває багато трупів людей, оскільки спеціальних дій з боку слідчого для підбору однорідних об'єктів пред'явлення для впізнання не проводилося;

-   коли виявляють труп невідомої особи, передовсім із використанням ЗМІ та криміналістичних обліків намагаються встановити, хто з місцевих мешканців останнім часом зник безвісти.

Коли є заявники зникнення людини, їх допитують як про обставини зникнення, так і про зовнішність зниклого. Тільки за умови збігу цих ознак з ознаками виявленого трупа останній пред'являється заявникам для впізнання, яке відбувається здебільшого у морзі. За такої ситуації працівники моргу також є учасниками впізнання;