• якщо на трупі є ушкодження (внаслідок посмертних явищ чи дій злочинця), за вказівкою слідчого судмедексперт виконує "туалет" і реставрацію трупа, максимально можливо надаючи йому зажиттєвого вигляду;
• спершу труп пред'являється заявникам, за негативного результату - іншим особам. Хоча можлива ситуація, за якої труп пред'являється мешканцям довколишніх населених пунктів на місці його виявлення ще до його відправлення в морг. Це робиться з метою економії часу та можливості оперативного встановлення особи трупа. Зрозуміло, що попередній допит таких впізнавачів не проводиться, оскільки невідомо, про кого повинен розповідати допитуваний;
• труп пред'являється для впізнання на місці його виявлення, зазвичай у тому ж одязі, в якому він був одягненим на момент виявлення, хіба що є інформація про перевдягнення злочинцем трупа, з метою ускладнити встановлення особи загиблого;
• коли слідча дія відбувається в морзі (особливо за участі осіб, які могли добре знати загиблого), то труп пред'являється без одягу та предметів і речей, що були в момент його виявлення при ньому. Ці об'єкти (сумки, прикраси, протез, тростина тощо) пред'являються для впізнання окремо, за правилами пред'явлення для впізнання предметів тощо;
• під час впізнавання трупа людини відкритим залишається тільки його обличчя, інші частини накриваються простирадлом. Впізнавач у разі потреби може оглянути й інші (частини трупа, особливо якщо він заявляє, що на них можуть бути індивідуалізуючі ознаки (родимки, шрами, татуювання, стоматологічні сліди тощо).

Своєчасне пред'явлення трупа людини для впізнання слугує основною тактичною передумовою, яка забезпечує оперативне встановлення особи загиблого.

Якщо труп пред'явити для впізнання неможливо (немає осіб, котрим є сенс його пред'явити), або коли проведені пред'явлення виявилися безрезультатними, то до дання дозволу на поховання трупа слідчий повинен виконати ще такі дії:

• труп фотографують за правилами сигналетичного знімання (причому до і після "туалету" і реконструкції трупа); коли на трупі є особливі прикмети, вони також детально фотографуються;

-    труп дактилоскопують;

• вилучають і зберігають одяг, взуття, речі та предмети, знайдені при трупі, протези зубів і кінцівок та деякі інші біологічні об'єкти (у разі потреби). Інколи практикують виготовлення посмертної маски трупа;
• детально описують у протоколі огляду зовнішність і прикмети загиблого, його носильних речей та ін.

Копії відповідних процесуальних документів скеровуються в інформаційні центри для постановки невпізнаного трупа в криміналістичні обліки, а оригінали документів, предмети трупа зберігаються до можливого їх пред'явлення для впізнання та відновлення процедури встановлення особи загиблого тощо.

Пред'явлення для впізнання предметів

Загальний порядок пред'явлення для впізнання предметів визначено ст. 175 КПК.

У ході допиту впізнавача, окрім іншого, з'ясуванню підлягають: найменування і призначення предмета, спосіб виготовлення, інші загальні та окремі ознаки, що можуть виникнути у ході виготовлення предмета чи його експлуатації (дефекти обробки, сліди ремонту, зношеності тощо).

Як уже зазначалося, предмети пред'являються в групі однорідних (однорідність - це: загальне призначення, одне найменування, форма, колір, однаковий ступінь зношеності). Щоби зручно розрізняти предмети, пред'явлення для впізнання до кожного з них прикріплюється бірка з номером, про що робиться відмітка у протоколі (зазначається, який саме номер надано кожному з предметів).

Показ одного предмета, зокрема унікального, не може слугувати як пред'явлення для впізнання ні за формою, ні за суттю. Саме тому унікальні речі (предмети) не пред'являються.

Упізнаваний предмет, а також підібрані однорідні предмети без впізпавача, але в присутності понятих розставляються в місці проведення слідчої дії в довільній формі.

Документи так само пред'являються для впізнання серед схожих. Окрім цього, слід мати на увазі:

• документ впізнається за загальним видом, графікою та загальним зоровим видом текстівки;
• загальні та окремі ознаки письма (почерку і письмової мови) не можуть слугувати підставою для пред'явлення для впізнання документа (звичайно, мова йде про письмові документи), оскільки їх аналіз проводиться винятково почеркознавчою та авторо-знавчою експертизами.

Пред'явлення для впізнання ділянок місцевості та приміщень

Таке пред'явлення для впізнання проводиться, коли є заява особи про те, що вона у змозі впізнати ділянку місцевості або приміщення.

Впізнавання приміщення проводиться за ознаками: планіру-вапиям, розміром і формою, кількістю, розміром і формою вікон і дверей, особливостями підлоги та стелі, меблів тощо.

Впізиавачеві надається можливість відвідати декілька однорідних (схожих) ділянок місцевості чи приміщень, серед яких є те приміщення чи ділянка, які потрібно впізнати. Бажано, щоб на цих об'єктах перебувала і впізнавана особа (коли стоїть і таке завдання).

Пред'явлення для впізнання тварин

Тварини - це домашня худоба, птахи, свійські та інші домашні тварини, тактика пред'явлення для впізнання яких має деякі особливості:

• тварини пред'являються серед інших одного роду, віку, масті, угодованості тощо, місцем пред'явлення для впізнання може бути скотний двір, поле, вигін, де пасеться стадо;
• впізнавач оглядає всіх тварин, беручи до уваги породу, масть, вгодованість, вік, вагу, наявність тавра, речей, що є при тварині, фізичні особливості й дефекти, особливості дресирування;
• важливою показовою ознакою слугує реагування тварини (птаха) на присутність впізнавача та на його сигнали. Тому дозволяється кликати тварину, називаючи її на прізвисько.

Пред'явлення для впізнання об'єктів за фотографіями (відео- чи кінозображення)

Спочатку з'ясуємо, в яких випадках доцільним є таке пред'явлення для впізнання:

-    тоді, коли об'єкта в натурі вже не існує;

• коли зовнішній вигляд об'єкта змінився, а його реконструкція - або неможлива, або недоцільна;
• об'єкт і впізнавач перебувають один від одного на значній віддалі, а транспортування їх до одного місця недоцільне або неможливе (особа переховується або відмовляється від участі у впізнанні);
• з тактичних міркувань особа поки що не повинна знати про потребу в її впізнаванні;
• є достатні підстави припускати, що впізнавана особа спробує зірвати проведення пред'явлення для впізнання чи іншим способом негативно вплине на впізнавача тощо.

Тактичні вимоги:

• фотографії, відео- чи кінофільми підбираються так, щоб зображені на них об'єкти були чіткими, без ретуші, а за часом виготовлення збігались би з періодом, коли впізнавач спостерігав (бачив) чи знав впізнавані об'єкти, особливо людей;
• фотографії із зображенням впізнаваних об'єктів не повинні вирізнятися з-поміж інших ні за розмірами, ні за якістю виготовлення (чорио-біле зображення об'єкта не може пред'являтися серед кольорових);
• підбираються такі фотознімки (коли впізнають людей), на яких особи сфотографовано в положеннях, характерних для впі-знавальної фотографії (у фас, профіль і 3/4 повороту голови).

Фотознімки, відео- чи кінофільми можуть бути вилучені під час виїмки чи обшуку в помешканні впізнаваного, з місця його роботи, витребувані з офіційних установ, від родичів, знайомих, друзів тощо;

• коли об'єкт є в натурі, але вирішують пред'явити його за фотознімком, то цей об'єкт фотографують за правилами судової фотографії;
• фотознімки у кількості не менше трьох наклеюють на аркуш паперу. Кожен знімок нумерується, засвідчується печаткою слідчого (тобто виготовляється спеціальний бланк - фототаблиця);
• на фототаблиці робиться позначка, що вона є додатком до протоколу пред'явлення для впізнання, вказується дата складення цього протоколу. Біля самих фотознімків не повинно бути жодних позначок, написів тощо;
• перед початком пред'явлення для впізнання слідчий повідомляє понятим (і тільки їм), під яким номером значиться впізнаваний об'єкт, про що згодом робиться позначка у протоколі слідчої дії;
• впізнавач у присутності понятих вказує, на якому фотознімку зображено впізнаний ним об'єкт (людину, предмет тощо).

Подальший порядок пред'явлення для впізнання аналогічний впізнанню предметів, документів.

Тактика завершального етапу пред'явлення для впізнання

Завершальний етап пред'явлення для впізнання - це фіксація ходу і результатів цієї слідчої дії.

Основним способом (формою) процесуальної фіксації пред'явлення для впізнання є протоколювання.

Протокол складається з дотриманням вимог, передбачених статтями 85, 176 КПК. Протокол повинен мати вступну, описову та підсумкову частини.

У вступній частині протоколу зазначаються:

-  місце і дата складання протоколу;

-    посада і прізвище особи, яка проводила слідчу дію;

• прізвища та адреси понятих, прізвища й посади (за необхідності інших учасників слідчої дії: працівників міліції, спеціаліста, перекладача, захисника, представників тощо, прізвище та адреса особи, яка буде впізнавати з указівкою про роз'яснення їм їхніх прав і обов'язків. Якщо цією особою є свідок чи потерпілий, вона попереджається про кримінальну відповідальність, відповідно до статей 384, 385 КК України:
• посилання на статті КПК, згідно з вимогами котрих провадиться ця слідча дія;
• зазначаються місце, час початку, умови і технічне забезпечення проведення пред'явлення для впізнання (освітленість, засоби фіксації: фото-, кіно- чи відеознімання або звукозапису, їхні тип, марка, тип стрічки). Робиться позначка про те, що доведено до відома учасників факт застосування обраного засобу фіксації.

В описовій частині зазначається інформація, яка може бути різною, залежно від об'єкта пред'явлення для впізнання.

Коли пред'явлено для впізнання людей у цій частині протоколу зазначаються:

• прізвища та роки народження, адреси осіб, які пред'являються для впізнання. Інколи інформація про статистів може міститися лише в додатку до протоколу;
• ознаки, що вказують на схожість пред'явлених для впізнання об'єктів;
• порядок розташування впізнаваних об'єктів (якщо предмети чи фото, то їхні порядкові номери, якщо люди - зазначається, яке місце зайняла основна впізнавана особа);
• факт того, що прізвища та імена пред'явлених осіб впізна-вачеві названо не було і що перед початком слідчої дії людині, яку впізнають, було запропоновано зайняти будь-яке місце серед статистів за власним вибором.

Коли пред'явлено для впізнання людей за динамічними властивостями, то крім названого, фіксується ще:

-  порядок організації та проведення, особливо де і в яких місцях, з ким'перебували впізнавач і впізнаваний.

Пред'явлення для впізнання трупа:

-    стать особи трупа;

-    зовнішній вигляд (факт реставрації А);

-    місце проведення пред'явлення для впізнання;

• найменування пред'явлення для впізнання предметів, що були при трупі, за умови, що вони не пред'являлися для впізнання окремо за правилами впізнання предметів.

 
Під час пред'явлення для впізнання предметів:

-    кількість пред'явлених предметів;

-    їх найменування, форма, колір, інші ознаки;