Приватні та приватно-орендні сільськогосподарські підприєм­ства займають досить велику нішу серед загальної кількості суб´єктів господарювання в аграрному секторі економіки України. Так, за дани­ми Держкомстату України станом на 1 січня 2009 р. їх налічувалося 4326, що складає 7,3% від кількості усіх сільськогосподарських підпри­ємств. Поряд з цим існує дуже велика кількість проблем, що полягають у неврегульованостях їх господарської діяльності та невідповідностях останньої чинному законодавству. З метою спрощення використання при дослідженні уявляється необхідним об´єднати названі підприєм­ства під однією спільною назвою приватно-орендних сільськогоспо­дарських підприємств (ПОСП), бо нинішні приватні підприємства в абсолютній більшості базуються на оренді майнових та земельних час­ток (паїв), тобто є за своєю природою також орендними.

Зазначені підприємства утворились у середині 90-х років мину­лого століття. Держава взяла курс на надання пріоритету приватним формам господарювання у економіці країни, зокрема у сільському гос­подарстві. У цей час у аграрній сфері домінуюче становище посідали КСП, які прийшли на зміну колгоспам. Поряд з цим, колективні сіль­ськогосподарські підприємства, будучи видозміненою формою колгос­пів, все ж не відповідали вимогам проголошеної аграрної реформи щодо приватних підприємств. Тому науковцями Інституту аграрної еконо­міки УААН була розроблена модель приватного (приватно-орендного) сільськогосподарського підприємства, впровадженню якої у практику аграрних відносин приділялася значна увага. Найбільшої масовості цей процес досягнув на початку 2000-го року під час реформування ко­лективних сільськогосподарських підприємств. Засновниками ІЮСП
 

 
стали колишні керівники (понад 70%) та спеціалісти реформованих КСП.

На час створення перших приватно-орендних сільськогосподар­ських підприємств загальноправовою основою їх функціонування бу­ла ст. 2 Закону України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 р. (втратив чинність з 1 січня 2004 р.), яка серед переліку видів підприємств, що могли створюватись в Україні, назвала приватне під­приємство, засноване на власності фізичної особи. Залежно від обсягів господарського обороту підприємства і чисельності його працівників (незалежно від форм власності) воно могло бути віднесене до категорії малих підприємств. Дозволялося створювати й інші види та категорії підприємств, зокрема орендні.

Іншою правовою підставою існування такої форми господарюван­ня, як ПОСП, стали укази Президента України. Так, відповідно до Ука­зу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення ре­формування аграрного сектора економіки» від 3 грудня 1999 р. перед органами державної влади було поставлено завдання здійснити органі­заційні заходи щодо реформування до кінця квітня 2000 р. колектив­них сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом утворення інших суб´єктів господарюван­ня, які засновуються на приватній власності, зокрема приватних (при­ватно-орендних) сільськогосподарських підприємств. Проте зазначе­ний нормативно-правовий акт лише фіксує факт існування цієї форми господарювання, не розкриваючи її сутності та змісту.

У зв´язку з введенням в дію з 1 січня 2004 р. Цивільного та Госпо­дарського кодексів України постало питання приведення діяльності суб´єктів господарювання до нових вимог чинного законодавства, зокре­ма організаційно-правових форм підприємств. Так, у ч. 4 ст. 62 ГК Украї­ни визначено, що підприємство є завжди юридичною особою. Відповід­но до ст. 83 ЦК України створення юридичних осіб можливе лише у формах, встановлених законом. Між тим, окремого закону щодо при­ватно-орендних сільськогосподарських підприємств не існує й дотепер.

Як організаційно-правову форму приватно-орендне підприємство характеризує лексична конструкція «приватно-орендне». Слід зазна­чити, що віднесення до приватних, колективних, комунальних та дер­жавних відбиває лише форму власності створюваних підприємств, але жодним чином не їх організаційно-правову форму. Нормативне закріп­лення поняття приватного підприємства здійснено у статтях 63 і 113 ГК України. Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, інозем­ців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найма-
 

 
ної праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб´єкта господарювання—юридичної особи. Під поняття приватного підприємства підпадають сільськогосподарські виробничі й обслуговуючі кооперативи, фермерські господарства, сільськогоспо­дарські товариства, правове становище яких визначаються окремими законами. На жаль, ПОСП характеризується як приватне підприємст­во лише за формою власності.

Іншу складову назви ПОСП становить поняття «орендне». Вихо­дячи зі змісту ст. 115 ГК України, орендним підприємством визнається підприємство, створене орендарем на основі оренди цілісного майново­го комплексу існуючого державного або комунального підприємства чи майнового комплексу виробничого структурного підрозділу (струк­турної одиниці) цього підприємства з метою здійснення підприємниць­кої діяльності. При цьому орендарем є юридична особа, утворена чле­нами трудового колективу підприємства чи його підрозділу, майновий комплекс якого є об´єктом оренди. Орендодавцями виступають органи Фонду державного майна України та місцевого самоврядування.

За наведеними ознаками приватно-орендне сільськогосподарське підприємство не підпадає під визначення орендного. Для порівняння, ПОСП має такі ознаки: 1) це унітарне підприємство, тобто його ство­рює один засновник за рахунок свого власного майна; 2) засновником виступає фізична особа, яка може не бути колишнім членом реформо­ваного КСП, майно якого є об´єктом оренди; 3) орендоване майно є приватним, а не державним чи комунальним; 4) орендодавцем виступає об´єднання співвласників майна розпайованого КСП. Таким чином, по­няття «орендне» також не визначає ПОСП як форму господарювання. Як наслідок, приватно-орендні сільськогосподарські підприємства на­лежать до підприємств з невизначеним правовим статусом, які існують лише на засадах загального принципу приватного права: «дозволено все, що прямо не заборонено законом».

Таким чином, приватно-орендне сільськогосподарське підпри­ємство — це унітарна приватна форма господарювання, створена на загальноправових засадах з метою виробництва сільськогоспо­дарської продукції на основі оренди майнових і земельних паїв.