Проблема формування достатнього розміру статутного фонду приватно-орендних сільськогосподарських підприємств тісно пов´яза­на з проблемою ві дію ні дальності за господарськими зобов´язаннями. Відповідальність за зобов´язаннями приватно-орендного підприємства здійснюється за рахунок майна підприємства. Засновник підприємства і орендодавці відповідальності за результати роботи підприємства не несуть. При настанні випадку відповідальності за зобов´язаннями під­приємство здійснює відновлення порушеного ним певного права ін­ших суб´єктів виключно за рахунок власного майна. Тому негативним фактором є невстановлення законодавством виду відповідальності, яку повинне нести приватно-орендне сільськогосподарське підприємство.

Отже, виникають питання щодо можливого виду майнової відпові­дальності, яку доцільно покласти на приватно-орендне сільськогоспо­дарське підприємство чи його засновника. Теорії відомі три основні види майнової відповідальності юридичних осіб: повна, обмежена та субсидіарна (додаткова). Всі інші види відповідальності утворюються
 

 
на стику основних видів, вбираючи їх ознаки, наприклад, обмежена субсидіарна відповідальність членів сільськогосподарських виробни­чих кооперативів.

Майнова відповідальність у ПОСП є обмеженою відповідальніс­тю за зобов´язаннями підприємства. Виходячи з реалій сьогодення, слід констатувати, що власного майна в приватно-орендних сільськогоспо­дарських підприємствах явно не вистачає. Це призводить до неможли­вості кредитування підприємств і укладання досить крупних угод, тобто здійснення операцій, пов´язаних із нормальним господарським ризи­ком. Тому в дуже багатьох випадках в якості застави чи при розрахун­ках за зобов´язаннями використовується орендоване майно, що є пору­шенням законодавства. Подібна діяльність наносить шкоду загально­му іміджу приватно-орендних сільськогосподарських підприємств.

Поряд з цим необхідно зазначити, що обмежена відповідальність ПОСП у нинішніх умовах не виконує належні їй функції. Насамперед, режим обмеженої відповідальності для даного виду підприємств не ви­конує функцію додаткового гарантування інтересів кредиторів, а та­кож стимулювання заінтересованості підприємств у виконанні власних зобов´язань. Це неминуче тягне за собою зниження економічної ефек­тивності здійснюваної виробничо-господарської діяльності та числен­ні правопорушення, зумовлені існуючим режимом фактичної майнової «безвідповідальності» ПОСП. Наведене свідчить, що за відсутності спеціального закону, який легітимував би приватно-орендне сільсько­господарське підприємство як організаційно-правову форму, правовий режим обмеженої відповідальності для даного підприємства не відпо­відає вимогам сучасного майнового обороту.

Контрольні запитання та завдання для самоперевірки

1.   Наведіть нормативно-правові акти, на яких ґрунтується діяльність приватно-орендних сільськогосподарських підприємств.

2.   Охарактеризуйте легітимність існування приватно-орендних сіль­ськогосподарських підприємств.

3.   Перелічіть ознаки ПОСП.

4.   Дайте характеристику правового статусу ПОСП.

5.   Розкрийте особливості правового режиму майна ПОСП.

6.   Чи відповідає приватно-орендне сільськогосподарське підприєм­ство кваліфікаційним ознакам юридичної особи?

7.   Чи встановлює законодавство вимоги щодо формування мінімаль­ного розміру статутного фонду ПОСП?

8.   Яку відповідальність за зобов´язаннями несе ПОСП?