по-друге, у цьому розділі криміналістики звертається увага на вміле та найбільш ефективне провадження конкретних слідчих і судово-слідчих дій, зокрема деяких дій на стадії порушення кримінальної справи, обґрунтовуються відповідні рекомендації про необхідні способи й методи їх виконання;

по-третє, розробляються і рекомендуються форми і методи організації та планування розслідування у справі в цілому.

Саме в цьому розділі сформувалося вчення про криміналістичні версії як про один із найефективніших засобів переборення інформаційної недостатності у ході розслідування.

Завдання криміналістичної тактики є такими:

1)  надання допомоги працівникам слідства, дізнання науково- 
обґрунтованими рекомендаціями щодо організації та плануван- 
ня розслідування, взаємодії всіх учасників розкриття злочинів, 
щоб раціонально використовувати наявні сили і засоби;

2)  розроблення комплексу положень і конкретних тактич- 
них прийомів, що підвищують ефективність процесуальних дій слідчого за умов різноманітних ситуацій;

1. розроблення рекомендацій для переборення протидії слідству і судові з боку заінтересованих осіб чи тих, хто помиляються;
2. з урахуванням сучасних умов новим завданням є напра-цювання комплексу тактичних прийомів і організаційних заходів щодо забезпечення збереження і стійкості вже отриманих доказів та їх джерел (носіїв), зокрема захист і охорона від різноманітного тиску (загроз життю і здоров'ю) свідків, потерпілих, експертів, часто слідчих і суддів; збереження матеріальних джерел доказів (речових, документів) тощо1.

Положення криміналістичної тактики - дієвий і важливий робочий інструмент у руках слідчого (оперативного працівника, судді), який допомагає йому розкривати злочини, якісно і вільно провадити слідство.

Науковими джерелами криміналістичної тактики виступають сучасні досягнення філософії, логіки, психології, науки управління, інформатики та обчислювальної техніки, теорії ігор, прийняття рішень та інших галузей знань.

Практичні джерела криміналістичної тактики - це матеріали судово-слідчої та оперативно-розшукової практики, звідки криміналістична тактика переймає ідеї, що потребують наукового обгрунтування.

Положення криміналістичної тактики не повинні суперечити нормам і принципам кримінально-процесуального закону, який так само є базовим джерелом криміналістичної тактики.

Між криміналістичною тактикою і кримінальним процесом існує нерозривний зв'язок.

Зокрема, всі слідчі дії виступають предметом дослідження і тактики, і кримінального процесу.

Відомо, що деякі слідчі дії набул*і процесуального характеру після того, як зарекомендували себе ефективними тактичними прийомами (наприклад, відтворення обстановки і обставин події, пред'явлення для впізнання).

Однак, поява у законі нових слідчих дій завжди вимагає розроблення тактичних рекомендацій.

Див.: закони України: "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" від 24.02.1994 р.; "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" від 23.12.1993 р.; Статті 52-1, 52-2, 52-3, 52-4, 52-5, та іп. КПК України, у яких йдеться про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.

Криміналістична тактика, виступаючи центральним розділом криміналістики, тісно пов'язана і з криміналістичною технікою, і з методикою розслідування окремих видів і груп злочинів.

Зокрема, застосування техніко-криміналістичних засобів і методів майже завжди вимагає відповідних тактичних рекомендацій, особливо у рамках провадження окремих слідчих дій.

Іншими словами, використання технічних засобів обов'язково передбачає їх тактичне обґрунтування та доцільність.

Взаємозв'язок криміналістичної тактики і методики розслідування окремих видів злочинів визначається тим, що рекомендації тактики реалізуються тільки через методику розслідування з урахуванням спеціальних рис конкретного виду злочину.

У цьому випадку мова йде про співвідношення загального (тактика) і окремого (методика).

Структурність криміналістичної тактики можна простежити за її елементним складом або, по-іншому, з'ясувавши засоби криміналістичної тактики, які є її елементами.

Засоби криміналістичної тактики - це знаряддя праці, за допомогою яких особа, у провадженні якої перебуває справа, вирішує тактичні завдання розслідування злочинів чи вирішення справи в суді, тобто це процесуальний, непроцесуальний та організаційний інструментарій її діяльності. Засоби криміналістичної тактики поділяються на дві групи:

1)   криміналістичні засоби, що містяться в законі,- основні;

2)   допоміжні криміналістичні засоби.

Я кию вести мову про розслідування, яке є процесуальною діяльністю, то треба зазначити, що певною мірою закон визначає центральну, головну групу цих засобів, якими слідчий чи працівник органу дізнання користується (не обов'язково, щоб усе це він викопував особисто, бо він вправі давати доручення на проведення відповідних дій), коли збирає, досліджує та використовує в доказуванні інформацію.

Згідно з чинним законодавством до основної групи належать:

>  слідчі дії;

>  інші процесуальні дії: відібрання пояснень, витребування документів, предметів тощо;

>    призначення ревізій, інвентаризацій тощо;

>    оперативно-розшукові заходи.

Реалізація названих засобів залежить від конкретної криміналістичної ситуації, через що криміналістична тактика розробила комплекс допоміжних, власне тактичних засобів, які, не будучи процесуальними, все ж обумовлені досягненнями науки, узагальненнями матеріалів криміналістичної практики (оперативної, слідчої, частково судової), сприяють ефективніше та з меншою витратою сил і засобів виконувати, передусім, слідчі та інші процесуальні дії, а в підсумку вирішувати завдання кримінального судочинства.

До другої групи засобів криміналістичної тактики відносять:

• тактичний прийом, як спосіб провадження процесуальної дії, спрямований на досягнення її мети;
• тактична комбінація - система тактичних прийомів, тобто упорядкована сукупність взаємопов'язаних і взаємообумовле-них прийомів, що мають цільову спрямованість у процесі її реалізації;
• тактична операція - система слідчих дій, що спрямована на виконання завдання розслідування у відповідній слідчій (криміналістичній) ситуації. Хоча тактична операція може охоплювати, поряд із сукупністю слідчих дій чи однією дією, також комплекс інших процесуальних непроцесуальиих та організаційних дій;
• тактична (криміналістична) рекомендація - науково обґрунтована і перевірена практикою порада щодо вибору й застосування засобів, прийомів і форм поведінки;
• тактичне рішення - сформована у свідомості слідчого тощо уявна моделі) майбутніх дій, що має на меті виконання тактичного завдання чи низки таких, які виникли в конкретній ситуації провадження у справі.