3. Поняття і зміст організації та планування розслідування

Сторінки матеріалу:

Діяльність щодо розкриття і розслідування злочинів потребує її чіткої організації та планування.

Організація розслідування - значно ширше поняття, ніж планування. Вона передбачає різні рівні діяльності щодо розкриття, розслідування й запобігання злочинів:

1)  вищий - система заходів, які забезпечують ефективність 
діяльності всіх компетентних (правоохоронних) органів.

Організація розслідування виступає як специфічна форма діяльності всіх компетентних органів держави, тобто органів дізнання і попереднього слідства усіх відомств;

2)  управлінський - управління певним видом діяльності ок- 
ремо взятого правоохоронного органу.

Це - комплекс заходів, що забезпечують оптимальну структуру органів розслідування, необхідний рівень управління ними, ефективність їхньої діяльності, вдосконалення засобів і методів.

Організація розслідування в цьому разі виступає як основна функція слідчого апарату одного відомства;

3) методичний - організація розслідування конкретного зло- 
чину.

Це - комплекс заходів щодо створення оптимальних умов для визначення й застосування найбільш ефективних і доцільних криміналістичних рекомендацій;

4) тактичний - організація проведення окремої слідчої дії 
або організаційно-технічного заходу.

Організація розслідування означає:

1)  розроблення погодженого плану засобів правоохоронних 
органів (слідчого апарату, міліції, прокуратури) на випадок 
небезпечних, надзвичайних подій.

У цьому плані передбачається формування слідчих груп, бригад, технічних засобів;

  1. у справах, порушених за оперативними матеріалами, розроблення спільно зі слідчим плану реалізації матеріалів;
  2. налагодження належної взаємодії слідчого з оперативними працівниками, громадськістю, які залучаються до розслідування (розкриття) злочину;
  3. забезпечення кваліфікованого керівництва слідчо-оперативною групою (СОГ), бригадою;

5)   чітке визначення обов'язків між членами СОГ;

  1. організація регулярних оперативних нарад СОГ із метою обговорення результатів і подальших завдань розслідування;

7)   налагодження систематичного обміну інформацією;

  1. сплапувапня роботи слідчого з урахуванням усіх справ, які є у провадженні;

9)   забезпечення технічної оснащеності СОГ;

10) забезпечення чіткого виконання плану розслідування;

  1. підбір необхідного нормативного матеріалу для забезпечення перозголошення даних попереднього слідства;
  2. забезпечення діяльності членів СОГ за умов дотримання наукової організації праці та управління.

Організація будь-якої діяльності, зокрема і щодо розслідування, відбувається через застосування відповідних засобів. '

> Процесуальні засоби організації розслідування.

Вони визначені КПК, а тому є обов'язковими під час провадження розслідування.

Кодексом установлюються:

-    завдання і мета розслідування;

-    умови, необхідні для початку розслідування;

-    функції учасників розслідування;

-    перелік можливих слідчих дій;

  • регламентація порядку проведення слідчих дій: умови для початку слідчої дії; станів проведення, дій учасників, способів фіксації ходу та результатів слідчої дії тощо;

-    права та обов'язки учасників, самого слідчого;

-    постанови слідчого на проведення процесуальної дії.

У цих постановах аналізується наявна інформація, визначаються необхідні дії, їх учасники, умови дій тощо.

> Психологічні засоби організації розслідування.

Результати і зміст розслідування значною мірою залежать від психічної активності, психічних станів слідчого та інших учасників розслідування.

Тому можливі психологічні засоби, які активізують психічну діяльність, є надзвичайно актуальними.

Під психологічними засобами організації розслідування треба розуміти сукупність засобів і методів активізації діяльності слідчого (мисленнєвих процесів, вольових зусиль, регуляції емоційних станів) та інших суб'єктів діяльності.

Психологічні засоби покликані активізувати:

а)  процеси сприйняття слідчим обстановки, окремих фактів, 
повідомлень інших осіб.

Для досягнення цієї мети використовуються методи концентрації уваги, саморегуляції, самоконтролю.

Ці методи мають знижувати негативні впливи зовнішніх подразників;

б)  процеси мислениєвої діяльності слідчого. 
Для цього застосовують:

  • постановку широкого кола питань під час сприйняття об'єктів (предметів, слідів, процесів), які в сукупності повинні бути направлені па з'ясування всіх параметрів, властивостей об'єкта, слідів взаємодії па ньому, зв'язків з іншими об'єктами тощо;
  • формально-логічні прийоми побудови систем умовисновків для зіставлення, оцінювання зібраної інформації, постановки нових питань і завдань дослідження, на збирання додаткової інформації;

-    рефлексивне мислення (уміння "думати за злочинця", виявляти причини його поведінки, способи дій, приховання слідів тощо);

-    уявне експериментування (уявне зіставлення слідів з об'єктами, відтворення в уяві процесу виникнення слідів тощо).

Це вимагає від слідчого постійної роботи над удосконаленням творчої уяви, образного мислення;

-  уявне моделювання, що сприяє слідчому на основі вивчення об'єктів, за якими велося спостереження, слідів тощо відтворити картину минулої події; проаналізувати об'єкти, знайти зв'язок між окремими слідами, об'єктами, явищами.

Уявне моделювання завжди спирається на криміналістичні знання про структуру цього виду злочину, про механізм слідо-утвореппя, механізм вчинення злочину тощо;

-  концентрація мисленнєвої діяльності, знаходження нової інформації, її аналіз і синтез, переборення протидії, об'єктивне закріплення всіх установлених фактів у матеріалах справи.

Перелічені види мисленнєвої діяльності слідчого розвиваються і вдосконалюються у процесі практичної діяльності;

в)  процеси взаємодії з іншими учасниками розслідування, 
організації їхньої діяльності.

У ході слідчих дій беруть участь багато осіб, свідків, спеціалістів, перекладачів, понятих тощо.

Процесуальний закон передбачає право слідчого на залучення громадян до виконання перелічених процесуальних функцій, однак якість їх виконання значною мірою залежить від уміння слідчого використати психологічні методи, які підвищують концентрацію уваги, активність учасників слідчої дії;

г)  процес впливу слідчого на інших осіб.

Володіння слідчим багатьма психологічними методами допомагає йому згадати забуте і переконує його в необхідності розповісти правду, тобто сприяє отриманню правдивих показань.

Всі перелічені психологічні методи спрямовані на підвищення рівня організації розслідування, скорочення його строків, отримання повної інформації.

>  Управлінські засоби організації діяльності.

>  Тактичні засоби організації розслідування: всі форми взаємодії слідчого з оперативно-розшуковими службами, органами дізнання, контрольними інспекціями, закладами тощо.

>   Технічні засоби організації розслідування. Криміналістикою напрацьовано багато засобів, що сприяють

організації діяльності слідчого, зокрема засобів, які полегшують дії та функції слідчого, підвищують інформованість про об'єкти сліду, забезпечують збереження інформації, її перетворення, покращують можливість сприйняття об'єктів, слідів (усе це сконцентровано у валізах слідчого, утворюються спеціальні місця слідчого, оснащені технічними засобами зв'язку, фіксації, оброблення інформації).

Існують різноманітні допоміжні засоби ведення карток, складаються узагальпювальні схеми, графіки, ведення інформації в ЕОМ тощо.

У загальному процесі організації розслідування треба намагатися вирізнити окремі етапи і діяти за цими етапами.

Наскільки повніше буде визначено етапи реалізації організації розслідування, настільки кращими будуть можливості поглиблення процесів цієї організації.

Можна вирізнити такі етапи організації розслідування.

  1. Вивчення інформаційної моделі криміналістичної структури конкретного виду злочину: кримінальну, криміналістичну характеристики, предмет доказування тощо.
  2. Вивчення первинної інформації, що служила підставою для порушення кримінальної справи, приводи та достатні підстави.
  3. Визначення сукупності питань, на які треба шукати відповіді у ході розслідування, дозволяє перейти до наступного етапу - етапу формування безпосередніх завдань.

4.   Етап побудови прогностичної моделі діяльності.

  1. Етап прийняття рішень про напрям діяльності, проведення конкретних дій.

Приймаються рішення про: 1) визначення версій, які будуть перевірятися; 2) послідовність цієї перевірки; 3) про сукупність завдань, що вирішуватимуться щодо кожної сконструйованої версії; 4) визначаються засоби вирішення завдань (слідчі, оперативні, ревізійні тощо), тактичні й технічні засоби.

У певних випадках прийняття рішення супроводжується постановлеппям відповідних процесуальних актів (постанов про проведення обшуку, затримання, виїмки тощо).

Прийняття рішень завжди супроводжується детальним плануванням конкретних дій, їх сукупності тощо.

Планування є обов'зковим складником загального процесу організації розслідування.

Необхідність планування розслідування випливає з усієї суті дій слідчого в розслідуванні злочинів, яка потребує організованості, швидкості.

Завданням кожного слідчого є вивчення наукових основ планування та впровадження їх у слідчу практику.

Під плануванням розслідування розуміють мисленнєву практичну діяльність, спрямовану на визначення способів розкриття злочинів, окреслення обставин, які підлягають з'ясуванню, а також установлення найбільш доцільних строків проведення необхідних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. Результати планування відображаються в письмових плаїіах розслідуванпя.

Значення планування розслідування визначається важливістю завдань, які можуть бути вирішені за його допомоги.

До завдань планування розслідування належать:

1.  Орієнтування в обставинах учиненого злочину.

2.  Визначення правильних способів розкриття злочину.

3.  Пошук доказів і джерел їх отримання.

4.  Встановлення й розшук злочинців за гарячими слідами.

  1. Забезпечення об'єктивності, повноти і всебічності розслідування.
  2. Своєчасне застосування науково-технічних і тактичних прийомів криміналістики з урахуванням особливостей кожної справи.
  3. Забезпечення найбільш ефективного поєднання оперативно-розшукових заходів і слідчих дій у розслідуванні.
  4. Сприяння економії сил і засобів слідчого апарату, швидкість розслідування.
  5. Встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню конкретного злочину.

Процес установлення об'єктивної істини під час розслідування злочинів залежить від принципів планування, які мають відповідати принципам кримінального процесу, визначатися ними.

До принципів планування належать:

1.  Індивідуальність - обумовлюється неповторністю кожно- 
го з розслідуваних злочинів та особливостями особистості слід- 
чого, який реалізує планування.

План повинен будуватися тільки на даних, отриманих у ході конкретного слідства.

2.  Принцип динамічності означає, що ця діяльність не є разо- 
вим актом, а відбувається постійно протягом усього процесу 
розслідування.